Marvel’s Guardians of the Galaxy

Uncharted у космосі. Огляд Marvel’s Guardians of the Galaxy

Автор: Роман Береговий @UltramarinUa

Як зробити ідеальну гру за мотивами фільму? Як виявилося, відповідь на це питання досить проста — не робити гру за мотивами фільму. І Marvel’s Guardians of the Galaxy — один з найкращих тому прикладів. Завдяки відсутності впізнаваних облич та цілком самобутній історії цим Вартовим вдалося розповісти набагато цікавішу історію про, власне, Вартових Галактики, ніж їхнім кіношним відповідникам.

Never Gonna Give You Up

І в фільму і в гри з історією одна біда — головний “конфлікт” смокче у порівнянні з аркою самих Вартових та їхньої командної взаємодії. Ронан не зміг перетягнути на себе ковдру в фільмі, а космічним культистам це не вдалося вже в грі. Попри всі старання авторів, спостерігати за розвитком та динамікою відносин Вартових в рази цікавіше, ніж за порятунком галактики. Воно й не дивно, адже на шляху Вартових переважно зустрічаються картонні та часто однобокі персонажі. Мало не єдиним приємним винятком став Космо — собака з радянської космічної програми, що отримав надінтелект та неймовірну телепатичну міць. Незважаючи на всі свої надздібності в критичний момент він стає більш людяним, ніж решта персонажів, що зустрічаються нам по ходу сюжетної кампанії.

Динаміка ж всередині команди просто шикарно зроблена. Нас зустрічає вже зібрана команда, та їй ще далеко до того, щоб стати саме тією групою аутсайдерів, котрих ми знаємо і любимо. Вони ледве знають одне одного, та не дуже одне одному довіряють. Додайте до цього ще купу психологічних, і не дуже, травм — і отримаєте команду, в стосунки якої хочеться вірити. Те як Вартові допомагають одне одному розкриватись та долати власні проблеми, страхи та травми, потроху перетворюючись на *голосом Віна Дизеля* сім’ю — це найкраще, що є в цій грі.

Структура з кампанії до болю проста, але більшого їй і не треба. Перед нами закінчена пригода на 15-20 годин — і це за умови, що ви будете нишпорити по закутках кожного рівня та якомога більше часу проводити у товаристві своєї команди у перерві між основними місіями на борту “Мілано”. Утім, навіть якщо ви захочете пролетіти стрімко по сюжету, вас усе одно щедро обсипатимуть діалогами, бо четвірка основних персонажів практично не затикається. Герої залюбки потеревенять під час виконання завдань та не пошкодують “теплих” слів коментуючи дії гравця (особливо, коли ви відхилилися від основного маршруту задля пошуку секретів), або просто спілкуючись між собою. А це спілкування відіграє доволі велику роль у грі, адже залежно від того, як та з ким ми розмовлятимемо, серйозно зміниться сюжет!.. Хотів би я так написати, але ох і ах. Більшість рішень у діалогах, котрі стосуються інших персонажів, а не наших Вартових, впливатимуть на одну-дві бійки і на те, чи персонаж з’явиться в фіналі гри.

Solar skies

Візуально гра — просто цукерка. Якщо не зважати на сегменти, які відбуваються на борту зорельотів, то можна сміливо сказати, що наші очі весь час чимось тішать. Лицьова анімація тут просто на якомусь космічному рівні, а єнот Ракета у багатьох кат-сценах гри виглядає навіть краще, ніж у фільмах Marvel! Краєвиди космосу та незвіданих світів інколи теж змушують затамовувати подих. Мало не на кожній новій локації знайдеться чимало місць де хочеться просто стати і спостерігати за краєвидами. А за рахунок сканера можна ще й дізнатись щось цікаве про оточення.

Holding Out for a Hero

Основні стовпи ігроладу Marvel’s Guardians of the Galaxy дуже прості — базові пазли та бойові арени. З першими все відносно легко. Загадки поділяються на два види — ті що розв’язують за допомогою зброї Зоряного Лорда, або ті що вимагають допомоги вартових. Тут все доволі просто і рідко коли пазл змусить витратити на себе занадто багато часу. Заморозити воду, змусити Дракса перетягнути щось важке, Гамору щось розрубати, або Ракету залізти в вентиляцію — саме такі задачі ставить перед гравцем Marvel’s Guardians of the Galaxy. А якщо все ж десь виникають питання, то вистачить просто зісканувати об’єкти навколо, і гра сама скаже, що треба зробити. Плюс ближче до кінця, коли команда вже здружилася, вам навіть не треба буде давати вказівки — напарники самі знатимуть, що їм слід робити.

Бойові сцени в грі мають свої нюанси. З одного боку, тішить потреба бігати-стріляти, а робити це хоч трішки вдумливо, підбираючи елементальні атаки Зоряного Лорда відповідно до ворожих щитів чи слабкостей. І хоча ми граємо тільки за Пітера Квілла, нам також доведеться поєднувати та тасувати здібності команди, щоб максимально ефектно та ефективно розібратися з ворогами на арені. Кожен Вартовий має по чотири здібності та саме гравець повинен вирішувати що, хто, коли і де використовуватиме. Спочатку в цьому можна дещо заплутатись, та з часом кожен бій починає наповнюватись свого роду хореографією. Є різні архетипи ворогів, командні удари і комбо-прийоми, та інтерактивні елементи на аренах. Але в цьому і вся проблема. Перед нами майже завжди стандартна арена з мінімальним різноманіттям у вертикальності та асортиментом ворогів. І проблема в тому, що під кінець гри їх концентрація стає просто непристойно великою. Тож якщо ви не змогли переконати всіх зустрічних персонажів вам допомогти — готуйтеся до серії до болю одноманітних сутичок ближче до фіналу гри.

Don’t Worry Be Happy

Як і фільм, Marvel’s Guardians of the Galaxy використовує музику на повну. Гра зустріне шикарним ретро-плейлистом прямо з вісімдесятих де знайдуться пісні для більшості ситуацій. А моменти, для яких не знайшлося відповідної пісні реальних гуртів, заповнить звучання гурту Star-Lord, котрий був вигаданий спеціально для гри. Ну і стандартний оркестровий саундтрек, куди ж без нього. Та все ж головне — як гра використовує ці аудіонаркотики. Щоправда, поруч зі сегментами, де підібрана конкретна композиція, гра підкидає дещо інший, неоднозначний елемент: заповнивши шкалу “ульти”, Зоряний Лорд бере тайм-аут посеред бою, збирає всю команду задля мотиваційної промови і вмикає музло на своєму плеєрі. От тільки є нюанс — грати починає будь-яка пісня з ліцензованого плейлиста. Практично завжди це, звісно ж, прикрашає будь-який бій (бо в 95% ви слухали би цілком типові оркестровки), однак інколи все ж може залетіти “не та” за настроєм пісня, що з урахуванням сказаного про фінальних кілька розділів є все одно що пострілом собі в ногу, хай і цілком випадковим.

The Final Countdown

Так що ж це за звір такий ці Marvel’s Guardians of the Galaxy? Це добротна пригода для одного гравця, яка дозволить приємно провести 15-20 годин в компанії команди “Мілано”. Не зважаючи на слабкий головний конфлікт та перенасичення монотонними бойовими сценами ближче до кінця гри, гра затягує. Відносини Вартових між собою з головою компенсують багато недоліків гри. Чудова музика теж в цьому допомагає. Ця гра фактично є уособленням своїх головних героїв — проблемна, побита життям, проте у потрібні моменти здатна зробити щось справді надзвичайне.

74

Варте уваги

Вдалося

  • Хімія між героями
  • Візуал
  • Атмосфера

Не вдалося

  • Головна історія
  • Різноманіття боїв

Останні огляди

На піку слави. Огляд Forza Horizon 5

87

Автор: Володимир Вітовський

Forza Horizon 5

Позіхи з майбутнього. Огляд Battlefield 2042 (PS4)

57

Автор: Владислав Папідоха

Battlefield 2042

Крутий вчитель Яґамі. Огляд Lost Judgement

85

Автор: PlayUA

Lost Judgement

Продовження мандрівки — Огляд мультфільму «Енканто: Світ магії»

Автор: Владислав Папідоха

Енканто: Світ магії

Психотерапія для детектива. Огляд Sherlock Holmes Chapter One

91

Автор: Олег Куліков

Sherlock Holmes Chapter One

Огляд Life is Strange: True Colors

78

Автор: Бортюк Володимир

Life is Strange: True Colors

Мов швейцарський годинник — Огляд Metroid Dread

92

Автор: Владислав Папідоха

Metroid Dread

Найкраща з трьох. Огляд The Dark Pictures Anthology: House of Ashes

74

Автор: Віталій Тарнавський

The Dark Pictures Anthology: House of Ashes

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: