Pong — беззаперечна відеоігрова класика на рівні Tetris. Ігролад простий як усе геніальне: знай собі змагайся з комп’ютером або собі подібним, хто довше буде відбивати класичний вже квадратний “м’ячик”. Через те, що люди грають в Pong вже 50 років (саме стільки виповниться грі у листопаді), на ній добре перевіряти функції головного мозку. Навіть коли цей мозок штучно вирощений у чашці Петрі.
Група дослідників з австралійського стартапу Cortical Labs вивчає зроблені ними так звані мозкоподібні органоїди, тобто живі клітини людського головного мозку, які ніколи не були людьми. І щоб це звучало ще більш футуристично та моторошно, під’єднали їх до віртуального інтерфейсу, де новостворені мізки вчаться грати у Pong. Результат виявився дуже цікавим: навіть дуже спрощена подоба людського мозку вчиться грати у відеогру значно швидше, ніж штучний інтелект, і починає демонструвати все кращі й кращі результати у протистоянні як з ним, так і зі собі подібними “мізками-кіборгами”, як не без гордості називає витвір лабораторії головний науковий співробітник, доктор Бретт Каґан.
За словами Каґана, це вперше міні-мізки, вирощені у чашці Петрі, були навчені робити щось, у чого є кінцева мета, хоча досліди з органоїдами проводяться давно, і є нескінченним джерелом тривожних екзистенційних роздумів та дискусій з приводу етичності таких експериментів. У серпні 2021 року в науковому журналі Cell Stem Journal міжнародна група дослідників з гордістю представила результати дослідження, в якому органоїди, вирощені з пожертувавних добровольцями клітин головного мозку, нащось виростили собі симетричні пари недорозвинених очей, які реагують на світло.
Виглядає цей милий погляд із безодні так:
Роботи нас усіх знищать! Інфа сотка!
Це кіборги, а не роботи. Хоча скоріше за все, нас будуть бити і ті, і інші. Є за шо...
За те, що ми їх створимо? Якось невдячно...