«Мудоба» — це атмосферний інді-горрор з однією процедурно-генерованою локацією употойбічному вимірі. Досліджуйте його. Шукайте підказки. Та знайдіть шлях назад.
Це українська гра, майже повністю розроблена однією людиною і для її автора Дмитра Федосенка, з міста Буча, це дебют. Дмитро засновник та поки єдиний працівник компанії Exarchik, яка вказана, як розробник та видавець проєкту в Steam.
Дмитро розповів звідки взялась ідея гри, як на життя та розробку вплинула війна та як триває підготовка до створення наступної гри.
***
Ідея гри належить моєму другові, Павлу, він якраз вказаний у «Авторах», як художник, усі арти для гри робив він. Йому у 2011 наснився сон з моторошним болотом, яке він ніяк не міг забути.Після того, як він розповів мені про нього, ми зрозуміли, що з цим треба щось робити. Ми з друзями втрьох довгий час вечорами розписували, сидячи на кухні, деталі для проєкту.
Наскільки я пам’ятаю, спочатку ми хотіли за цією ідеєю зняти короткометражку, але ось в результаті вийшло дещо інше. Важко згадати якісь конкретні деталі, окрім, як блукання з диктофоном у майже нічному лісі заради цікавих звуків, бо це було понад 10 років тому.
Згодом, я вирішив не закидати це, а зробити гру. Але це було більше хобі. Займався я нею щовихідних, коли просто не мав більше чим зайнятись. Фактично гра була готова ще у 2016 році, але я втратив доступ до того ПК, де зберігався сам проєкт і лише влітку 2022 мені вдалося знайти той старий вінчестер, де вона зберігалась усі ці роки.
За кілька місяців я довів гру до того вигляду, у якому вона є зараз: додав лор у нотатки та доробив, наскільки це було можливо, оптимізацію. Війна вплинула таким чином, що фактично до 24.02 я взагалі й не згадував за гру і свої мрії щодо цього. Після ж евакуації з Бучі в середині березня, і всього що цьому передувало, я зрозумів, що життя дуже примхливе і якщо не почати займатися тим, про що мріяв ще фактично зі школи, то іншого часу може й не бути. Гра мала вийти ще у листопаді, але через проблеми зі світлом, я не міг нормально над цим працювати та тому вона вийшла пізніше на місяць.
Найголовніше для мене зараз донатити на ЗСУ й чекати перемогу, адже моя сім’я перебуває під окупацією у Херсонській області, і навряд я зможу почати повноцінно працювати над новий проєктом до того, як вони будуть у безпеці.
Поки що готую для нього все необхідне. Фактично зараз вже майже готовий сюжет і повністю завершений саундтрек, бо в мене, якось так виходить, щоб написати гарний сценарій потрібна атмосфера, а для атмосфери потрібно написати музику, яка буде в грі. Ну і враховуючи, що створення ембієнту це фактично основне моє хобі, то я і не міг почати з чогось іншого.
Завжди є щось у таких історіях, які змушують кров стигнути в жилах. Надихає саме бажання передати це відчуття так, як ти його відчув, тими методами, які тобі доступні. Цього намагаюсь досягнути у своїх іграх.
Автор: Кирило Єрмаков
Ооо, горори то чудовий старт для розробника. Звісно ж підтримаю, тим більше що ціна символічна. І хоча історія цієї гри неймовірно сумна, через росіянську окупацію Бучі та все ж таки для мене вона цінна і я вдячний, що розробник про неї розповів.
Дякую! Мені, як автору приємно, що мій стан та емоції героя та його історію вдалось передати так, як Ви її відчули, бо це саме те що хотілось би побачити.