Як віртуальна фотографія змінює наш погляд на ігри

Віртуальна фотографія — один із найкращих і найпростіших варіантів підтримки звʼязку між фанатами й самою грою  чи її розробниками. Кількість фоторежимів в іграх зростає з року в рік, а функціонал розширюється й стає більш гнучким. Та навіть попри це, велика кількість розробників все ще ігнорує цей напрямок і взагалі не додає фоторежим або додає його набагато пізніше релізу, часто якраз після активних прохань спільноти.

Також усе ще велика кількість людей вважає віртуальну фотографію чимось несерйозним, нібито вона ніколи не зможе бути такою ж формою мистецтва, як і звичайна фотографія, але я вважаю навпаки. Вам необовʼязково мати художні навички або — просто вистачає зафіксувати моменти краси й поділитися ним.

Більшість сучасних ігор із прекрасним візуалом дозволяє робити максимально кінематографічні знімки, і для цього не потрібно якесь обладнання, на консолях також виходять чудові знімки. Звісно, багато чого впирається в функціонал фоторежимів. Уже зараз є фотомоди, де можна налаштовувати джерела світла, де є чимало кольорових фільтрів і просунутих функцій, завдяки яким можна робити вражаючі речі.

Приблизно за півтора роки я спробував офіційні фоторежими в 14 різних іграх, зокрема в Ghost of Tsushima, Alan Wake II, Senua’s Saga: Hellblade II та Stellar Blade. І зараз хотів би детальніше розповісти про деякі з них, пройтись по функціях і скласти такий собі тір-лист.

Загалом функції фоторежимів можна поділити на базові й додаткові (ті, які вже більше повʼязані з візуальною стороною знімка й іншими деталями).

Більшість фоторежимів має цілком стандартний набір основних можливостей: рух камери, нахил і відстань, яка регулює план зображення. Доволі часто можна зустріти декілька варіантів самої камери, передусім орбітальну й вільну. У випадку орбітальної сильно розгулятися не виходить, тому що вона привʼязана до персонажа. Такий вид камери був у обох The Last Of Us — не дуже зручно, проте якщо трошки звикнути, можна робити хороші знімки і з такою камерою. Вільна ж камера —  це абсолютна база, завдяки якій можна як завгодно виставити кадр.

На додачу до цих базових функцій більшість фотомодів також має фокусну відстань і глибину різкості. Ці дві функції повʼязані одна з одною, і вже тільки завдяки ним можна робити чудові кадри. За допомогою глибини різкості ми виставляємо рівень розмитості, а фокусною відстанню обираємо точку, яка буде у фокусі. Тобто ми можемо розмити фон позаду персонажа або, наприклад, предмети на передньому плані (показано на скріншотах нижче).

Достатньо лише поклацати обидві функції, і запевняю, що через пів години буде повністю зрозуміло, як ними користуватися. До всього, у деяких іграх є функція автофокусу, яка може одразу сфокусувати камеру на персонажі.

Окремо є функція експозиції (в деяких фоторежимах вона називається «витримка»), яка впливає на кількість світла в кадрі.

Стосовно додаткових функцій, у кожній грі вони зазвичай різні. Деякі з них давно б уже мали стати стандартними для більшості фоторежимів, але схоже, багатьом розробникам не вистачає часу, ресурсів… або ж ці функції складно реалізувати через певні технологічні обмеження.

Насамперед я б хотів поговорити про джерела світла — їх почали додавати у нових фоторежимах, і це робить простір для творчості ще більшим. Світло — один із найважливіших елементів у звичайній фотографії, і досить довгий час в іграх все залежало від шейдерів певних локацій. Тому зараз, коли є змога додати свої джерела (зазвичай до трьох), можна робити чудові знімки з кольоровими акцентами. Налаштування світла доволі гнучке, наприклад, у Hellblade 2 і Stellar Blade, де один і той же кадр може разюче відрізнятися завдяки додатковим налаштуванням освітлення (колір, сила, м’якість тощо).

Також окремо трапляється вкладка під налаштування постобробки: яскравість, контраст, насиченість, тон, зерно, розмитість по краях, хроматичні аберації тощо. Дуже люблю, коли у фоторежимі є саме ці повзунки, бо можна максимально гнучко підлаштувати загальні кольори, світло й загалом всю постобробку фото. Наприклад, це дуже приємно зроблено в Alan Wake 2.

До появи саме таких гнучких налаштувань у фоторежимах можна було зустріти просто готові художні фільтри (ч/б, сепія тощо), де щонайбільше вдавалося відрегулювати непрозорість, щоб вплив не був таким сильним. У Control я часто ними користувався, бо іншого там і не було. Насправді це дуже приємна функція, особливо коли подібних фільтрів не 1-2, а понад 10, дійсно під різні ситуації. Щоб узагалі не заморочуватись, просто підібрати відповідний, застосувати, і все.

Ну а далі вже розробники флексять кожен по-своєму, пропонуючи від гри до гри абсолютно різні функції — налаштування часу доби,  погоди,  окремо неба, різні партікли тощо. Окремо бувають пози персонажа, емоції, загальний вигляд (костюми, наприклад) тощо. Такі налаштування — це окремий кайф, вони загалом завжди зрозумілі у використанні й дають максимальний простір для творчості.

І останні функції, про які б я хотів розказати, — це співвідношення сторін, логотипи, рамки й інші подібні штуки. Співвідношення сторін, як на мене, — доволі важлива функція, бо можна одразу виставити потрібний кадр і побачити, яким він буде після обрізу. Чомусь деяким розробникам важко додати всі поширені співвідношення, тому все часто зводиться до невеличкого набору стандартних (квадратне 1:1, 2:3, 2:1, 4:5).

Для того, щоб робити красиві знімки, в першу чергу потрібно освоїтися з функціями глибини різкості й фокусної відстані, цього буде більше ніж достатньо. Все інше треба буквально мацати й  дивитися, як та чи інша зміна параметра наближає вас до бажаного знімка. Для якихось кадрів краєвидів можна взагалі нічого не підкручувати, окрім візуальних фільтрів й експозиції. А для більш детальних знімків або кадрів у русі треба ловити моменти (вчасно запускати фоторежим) й експериментувати з основними налаштуваннями.

Tір-лист фоторежимів, якими я користувався

Найкращі, найзручніші й найгнучкіші фотомоди, в яких є дуже багато функцій і в яких можна робити неймовірні знімки:

• Ghost of Tsushima
• Senua’s Saga: Hellblade II
• Stellar Blade

Дуже хороші фоторежими, у яких дещо не вистачає функцій, але за їх допомогою все одно можна робити чудові знімки:

• GoW: Ragnarok
• Spider-Man (2018)
• Death Stranding
• The Last of Us: Part I&II
• Alan Wake II
• Horizon: Forbidden West
• Hogwarts Legacy
• Red Dead Redemption 2

Прості фоторежими, у яких мінімум функцій. Утім, на них якраз добре  потренуватись і робити чудові знімки, підлаштовуючись під візуал гри й окремих локацій:

• Control
• Black Myth: Wukong
• The Witcher 3: Wild Hunt

Це все хочу підсумувати такими словами. Якщо ви любите візуал, у вас є певне бачення й ідеї, ви можете їх втілювати в будь-якому, навіть найскромнішому фоторежимі. Усе інше напрацьовується з часом. Люди, які мали досвід у звичайній фотографії, будуть відчувати себе максимально вільно, тому що фотографувати в грі набагато простіше, адже ви не залежите від багатьох факторів — просто можете зайти в будь-який час і фотографувати.

Якщо ви вмієте в обробку, більш графічні моменти, ви можете поєднувати декілька знімків в один, втілювати свої найдивніші ідеї. Гратися з кольорами, настроєм знімків, робити майже все те саме, як і в постобробці реальних фото. У вас не RAW-ка, але можливостей все підкрутити максимально багато.

Мені прикро бачити, що в нашому просторі взагалі майже немає інформації про цю форму мистецтва. Прикро, що кількість людей які цікавляться віртуальною фотографією й займаються нею, можна порахувати на пальцях. Тому цим текстом я хотів би зацікавити вас, запропонувати проходити ігри й паралельно спробувати для себе щось нове — зафіксовувати гарні моменти, краєвиди, будь-що.

А головне — діліться своїми знімками, використовуйте теги (у твітері є наш #ukrVP), тегайте розробників, просіть їх додавати фоторежими, де їх ще нема, взаємодійте й популяризуйте цей напрямок, тому що він має дуже потужний і широкий потенціал. Чим більше людей буде цікавитись віртуальною фотографією, тим краще. Більше творчості, більше творчих людей, більше красивих, цікавих і незвичайних знімків.

Фотографуйте, експериментуйте, ставайте віртуальними туристами. Роздивляйтесь візуал і показуйте ігрові моменти так, як їх бачите ви. Буду радий бачити більше знімків людей із нашого простору.

А щоб вас ще більше зацікавити, хочу розповісти про свої досягнення за минулий рік:

У 2024 році, я отримав підтримку своєї творчості від людей і студій, ігри яких мене надихають. Це дійсно неймовірне відчуття, коли ти бачиш ретвіт чи лайк. Хочеться ще більше творити й розвиватись.

Я декілька разів потрапляв у шоукейси місяця Remedy, пов’язані з Control. Це перша гра, де я взагалі почав користуватись фоторежимом.

Головні досягнення — це поява на сторінках соцмереж Naughty Dog, а також Remedy.

А знімок із Control навіть засвітився в головному меню гри на PlayStation. Емоцій буквами я не передам абсолютно.

А ще я попросив написати знайомих віртуальних фотографів їхні думки про віртуальну фотографію й показати найцікавіші знімки, зроблені ними.

Я — дизайнерка з художнім минулим і досвідом фотографії, тож віртуальна фотографія стала для мене ще одним способом самовираження. Навіть під час гри завжди підсвідомо шукаю красиві моменти й деталі, що викликають емоції.

Жартую, що окрім проходження гри, я ще й «проходжу» фоторежим, проводячи там 50% часу 😅 Це для мене повноцінний творчий процес, як і звичайна фотографія: можна гратися з композицією, світлом, передавати динаміку або спокій. А завдяки постобробці у Photoshop сирі знімки можна перетворити на щось візуально унікальне, тому етап обробки для мене — улюблена частина процесу. 

Ну і будь-яка творчість — це завжди про взаємодію. Словами не описати емоції, коли твої знімки помічають розробники. Наприклад, коли Сем Лейк лайкає або ретвітить моє фото з Alan Wake чи коли Capcom вибирає мої кадри для шоукейсів, такий фідбек сильно мотивує.

Ще дуже круто, що віртуальна фотографія робить творчість доступнішою, коли в реальному житті фотозйомка часто потребує багато складових. А тут у твоєму розпорядженні цілий віртуальний світ для експериментів.

@wa_ca_bi

Віртуальна фотографія для мене і для багатьох інших вже давно перестала бути тільки хобі, як колись. Це не просто жмакання кнопочки F12 — зробити скріншот у катсцені чи ще щось. Це такий же процес, як і в реальній фотографії, де ти повинен побачити кадр і виставити його — перспективно, композиційно, навіть емоційно.  Які фільтри ти можеш використати, який кут буде найліпшим тощо — і в момент прийняття таких рішень ми не граємо в ігри, а відтворюємо світ гри крізь призму власного світогляду, емоцій і нашого  досвіду. 

Віртуальна фотографія потроху стає новою формою мистецтва. І все частіше можна побачити журнали, виставки, галереї й навіть конкурси із суддями й призами. Навіть деякі ігростудії наймають віртуальних фотографів на роботу, щоб вони знімали їхню гру до релізу й тим самим просували її в маси.  На жаль, в Україні це все ще не дуже розвинуто і нас, віртуальних фотографів з України, мало, але я дуже сподіваюся, що ми перестанемо соромитися й зможемо зробити наше ком’юніті більшим і крутішим.

@Marikamew

Віртуальна фотографія для мене — це історії, які я проживаю разом із персонажами, це спогади про дивовижні подорожі, пригоди й запеклі бої, збережені у вигляді знімків. У мене пам’ять, як у рибки, але візуальні образи здатні повернути мене в той момент. Достатньо переглянути фото — і в пам’яті з’являються спогади з того часу. Це ніби подорож у власне ігрове минуле. А ще це дуже й дуже гарно.

@Y_wrath_games

Для мене, як і для багатьох, віртуальна фотографія — передусім про власні емоції та враження, а не про техніку чи навички. Це спосіб зафіксувати й передати мій особистий досвід сприйняття ігрових пейзажів, персонажів, анімацій тощо. Через це навіть ігри з добре продуманим фоторежимом і технологічною графікою не завжди надихають мене робити хоч якісь знімки, тоді як інші, ті, що викликають у мене сильні емоції, змушують зупинятися кожні кілька хвилин, щоб зробити знімок ледь не кожної дрібниці — іноді просто для себе, без наміру ділитися отриманими кадрами з кимось. 

Мої найулюбленіші знімки часто народжуються з простого бажання спрямувати те захоплення, яке викликають у мене відеоігри. Саме тому я вважаю, що віртуальна фотографія — це доступний і зрозумілий усім гравцям вид творчості й самовираження, а також спосіб розширити свою взаємодію з грою.  Тому якщо вас вразив якийсь ігровий пейзаж, персонаж чи будь-який момент гри, спробуйте відкрити фоторежим, зробити знімок, зафіксувати власні емоції та, за бажанням, поділитися ним із іншими.

@illia_kor

Я розцінюю віртуальну фотографію як одну з небагатьох цікавих мені мініігор всередині великої відеогри. Всюди, де є фоторежим, я застрягаю на цілі години — обирати сцену, виставляти освітлення, змінювати, якщо така опція доступна. Коли в мене виходить крутий кадр, я його одразу ж ліплю собі на робочий стіл. У мене таких вже ціла колекція, а в майбутньому я планую щось навіть надрукувати, щоби прикрасити стіни своєї ігрової кімнати.

@HoFTeR_

Ігрова фотографія — це єдиний загальнодоступний вид ескапізму, який із некорисної розваги може розвити талант пошуку прекрасного.

@Brendi412

Для мене віртуальна фотографія — це спосіб побачити всю красу гри не лише під час катсцен, а й у будь-який момент, коли я цього захочу. Це дає змогу по-справжньому оцінити деталізацію локацій, гру світла й тіней, композицію та атмосферу. Сам процес створення знімка теж приносить мені величезне задоволення. Обирати ідеальний ракурс, експериментувати з освітленням, кольорами й фільтрами — усе це дає змогу відчути себе професійним фотографом, навіть якщо в моїх руках не справжній фотоапарат, а лише ґеймпад.

@jetstreamracoon

Віртуальна фотографія, по суті, зараз для мене є чимось на кшталт арт-терапії. Вона рятує в наші досить буремні часи. Також за допомогою віртуальної фотографії ігри стають свого роду безсмертними. На мою думку, є лише 2 чинники, які можуть зробити так, щоб гра ніколи не “померла”, щоб у неї завжди було ком’юніті. Віртуальна фотографія — один із таких (а інший — це модинг). Тож можна сказати, що ще однією ключовою складовою віртуальної фотографії для мене є ком’юніті, з яким спілкуєшся на основі ваших спільних інтересів. Наприклад, друзі, з якими можна відправитись в експедицію в No Mans Sky по круті знімки, по ходу ще надибавши крутий корабель або ще щось. Ну і найголовніше, розповсюджуйте позитив і красу, поширюйте свої віртуальні й реальні фото.

@ivanenyk

Автор: Дмитрій Нестеренко