Студія From Software знае толк у хороших босах. У кожній з їхніх ігор знайдеться бодай декілька, що тріпали нерви усій спільноті, змушуючи годинами підбирати білд та тактику для чергової битви.
73 спроби у мене пішло на те, щоб прикінчити Орнштейна та Смауґа. Я подовгу бігав до них, щоб вчергове відлетіти від якоїсь з атак та піти ще раз. Між тим я підбирав білд з існуючих предметів. Коли зрозумів, що цього не достатньо — пішов ґрайндити рівні. А як зʼясував що мені бракує й цього, то знайшов більш підгожу зброю, максимально полегшив білд і врешті навчився грати від важкої дворучної зброї та швидких перекатів. У якийсь момент, мені здавалося що я ходжу до цього дуету, як на роботу. За ці 73 спроби я встиг піти, знайти і знищити Сіфа та дослідити усі закутки уже відвіданих раніше локацій. Десь після 50 спроб мені все ж вдалося прибрати одного з них. Ще за десяток спроб почав стабільно доходити до другої фази і аж ось. У якийсь момент я їх здолав. Стільки захвату й адреналіну у мене не викликав жоден бос опісля і певне саме тоді у мені остаточно закріпилася любов до проєктів From Software.
А який бос з ігор From Software вимучив найбільше вас?
Молодий Сова у Секіро. Навіть фінальний бос настільки мене не принижував.
На Маленію в мене, мабуть, пішло більше ста спроб. І перемогти її вийшло тільки з сильним самоном в парі. А от дуо, згадане в статті я вбив з першої спроби ?
Маленія, ще можливо Моргіт (так так, той що перший перед Годриком Сторуким), вперше грав гру soulslike і горіла срака добряче
Ludwig, the Holy Blade...
I Am Malenia, Blade of Miquella (c)
Мідір пожирач темряви. Це був мій перший ДС і мій перший бос, який викликав пожежу під стільцем. Пам'ятаю будучи майже максимально прокачаним, витратив на нього близько 30 спроб. Найбільше бісив його атака лучом з рота, яка вбивала тебе одним хітом, який б білд ти не мав