Чому Дарт Вейдер — батько людства?

«Зоряні війни» стали невід’ємною частиною масової культури — це не просто серія фільмів, а цілий світ, зі своїми законами, історією і персонажами. Заснована Джорджем Лукасом та розвинута багатьма іншими авторами у книгах, іграх, коміксах і багатьох інших творах, вона виросла у велетенський фандом.

Але хто вам уявляється першим, коли чуєте про «Зоряні війни»? Звісно ж це Дарт Вейдер — символ світу «Зоряних війн», найупізнаваніша фігура. Його образ глибоко вкорінений у свідомості мільйонів людей.

Не секрет, що саме Дарт Вейдер — найулюбленіший персонаж більшості фанатів і навіть подобається тим, хто не дивився фільми. Чому ж саме він, з усього величезного світу Зоряних війн, найбільше запав у серця стількох людей?

У цій статті спробую пояснити популярність Вейдера з погляду психолога, тобто звернусь до глибинної психології, аби пролити світло на таємницю популярності Дарта Вейдера.

Ти — мій тато?

Я розгляну Дарта Вейдера з оригінальної трилогії, оскільки Енакін Скайвокер, з нової трилогії, багатьом фанатам не сподобався і вони його не сприйняли, як майбутнього Темного лорда.

То чим же цей Темний лорд ситхів викликає прихильність людей? Безсумнівно, що Вейдер — дуже харизматична особистість, але це доволі неточне формулювання. Популярним стати просто. Досить мати майже необмежену могутність і бути збіса таємничим, чого Дарту Вейдеру не позичати. Також до його рис можна віднести: силу, рішучість, надприродні здібності, він жорстоко карає за помилки і, найголовніше, має твердий характер.

Усіма цими рисами у нашій підсвідомості, наділений ідеальний батько, і це проявляється іще в першому фільмі старої трилогії, але у наступному, «Імперія завдає удару у відповідь», цей ефект підсилюється багатократно, після однієї з найвідоміших фраз кіноепопеї: „Люк, я твій батько“.

Чому Дарт Вейдер — батько людства?

Як відомо, фільм здобуває набагато більшу популярнісь, коли глядач асоціює себе з головним героєм. Цього вчать у багатьох підручниках з режисури, зокрема автор одного з найвідоміших бестселерів серед практичних посібників для кінематографістів — Вільям Індік. Тож, після цієї фрази, глядач, на підсвідомому рівні, відчуває, що Вейдер зізнається у батьківстві саме йому, глядачеві.

Із глибин історії

Саме на культі батька побудована вся патріархальна Західноєвропейська ідеологія, яка домінувала в Європі зі середньовіччя і донедавна. Батько був могутнім, він визначав шлях розвитку історії, культури і цивілізації. Саме у руках батька зосереджувалась влада як в сім’ї, так і в духовному житті, не кажучи вже про світську владу: батько — голова сім’ї/Святий отець — пастор 3для своїх дітей (парафіян)/король — батько, а піддані — його діти (це експлуатували усі тоталітарні системи XX ст.). Також сама релігія, яка панувала в Європі у середньовіччі (християнство), зав’язана на цьому ж принципі.

Усе це є безпосередньою психологічною сублімацією тих почуттів, які відчуває дитина (передусім син) до свого батька. Для сина, особливо в маленькому віці, батько виступає як супергерой, він найкращий у світі, і син хоче бути схожим на батька. Важливо, щоби батько не зруйнував цього образу, бо тоді син шукатиме собі батька в комусь (або чомусь) іншому. Це і є яскравим прикладом, чому образ Дарта Вейдера такий популярний, особливо серед чоловіків.

Ви можете мені заперечити, мовляв, в оригінальній трилогії є ще один кандидат на звання персонажа, що втілює у собі образ ідеального батька — це Обі-Ван Кенобі. І справді, якщо розглядати цього персонажа згідно з теорією Карла Ґустава Юнґа, то можемо зіставити Обі-Вана з архетипом мудреця/наставника, як це зробив, наприклад, Вільям Індік, а Дарт Вейдер — це тінь (тобто антаґоніст) архетипу мудреця. У такому разі нам, по ідеї, повинен більше подобатись Обі-Ван. Але ж він програв у дуелі з Вейдерем, тому Обі-Ван не є нашим кумиром, оскільки ідеальним батьком може бути тільки непереможний супергерой (або суперлиходій).

Епоха безбатьченків

З початком нової трилогії «Зоряних війн» усі ми стали безбатьченками. Адже «Пробудження сили», найновіший епізод, програє у лиходійськості оригінальній трилогії і позбавлена архетипу сильного патріарха. Оскільки на заміну бацька Вейдера прийшов емо-вилупок Кайло Рен. Який більше зосереджений на своїй зачісці (до речі, як це вона не псується під маскою-шоломом і завжди залишається пишною?) і вирішенню своїх підліткових терзань, які більше схожі на результат затяжного пубертатного періоду.

a_b50bc01astar-wars-02Отож, можна припустити, що автори фільму хотіли зробити Кайло Рена схожим на молодого Енакіна Скайвокера з другої трилогії. До того ж французькі психіатри, а саме Ерік Буй з колегами, діагностували у Енакіна межовий розлад особистості, що і робило його популярним серед підлітків, бо вони самі часто страждають на цей розлад і бачать в Енакіні споріднену душу (але межовий розлад може бути діагностований тільки дорослій людині).

Є у новому епізоді також верховний лідер Сновк (на заміну полеглому Імператору Палпатіну), але й він батьком бути не може. Це персонаж, що з’являється лише у вигляді голограми (тобто він майже нереальний, відсутній).

Сновк говорить про те, що має закінчити підготування Кайло Рена, але з огляду на психічну неврівноваженість Кайло Рена, у нього це кепсько виходить. Тобто початок нової трилогії подає нам поганців невдах, які виплекали в душі образу на когось та мстять за це усьому світу. Це дуже слабкі особистості, які не викликають ані захвату, ані поваги, ані остраху. Чим завжди відзначався Дарт Вейдер.

На завершення, хочу сказати, що Дарт Вейдер — це, звісно, дуже яскравий персонаж, який безперечно заслуговує на симпатію, але він не повинен ставати беззаперечним ідеалом (навіть для фанатів «Зоряних війн»), оскільки він чинив багато аморальних речей, які ніяк не можна виправдати. Отож, будьте супергероями для своїх близьких і…

Нехай з вами буде Сила! Завжди.


Приєднуйтесь! Ще більше коротких, але цікавих новин в нашій групі VK: vk.com/playua


Вам це може сподобатись

Приєднуйся до обговорення →
  • У 9-му абзаці “усі” зрослися з “тоталітарні”. У 13-му ентер вліз прям посеред слова. А загалом – непогана стаття.

    *almost SPOILER start* Доречі, на мою думку, Кайло Рена найбільше підвела одна єдина сцена. Якби у ній він вів себе більш агресивно, яскраво демонствував свою ненависть до сам знаєш кого, як наприклад Енакін у кінці Помсти Ситхів, то це а не майже плакав, то загалом про нього була б краща думка у глядачів. Він би більш був схожий на клятого поганця, котрий може зруйнувати всім життя. А так і дійсно трохи не дуже вийшло. Хоча ще є шанс, що його справжні мотиви більше розкриють у наступних епізодах. *almost SPOILER end*

    • Григорій Балан

      Дякую, виправив.

    • Cas

      Так тим же та сцена і крута. Нам з початку фільму говорять що у Кайло ще лишилося світло в душі. І там на містку вже обравши шлях і знаючи що його чекає, він оплакує своє рішення і неминучу втрату. А потім Карло переходить межу, безповоротно позбувшись залишків світлої сторони. І це перетворення, цей крок за межу – це круто, це чіпляє. А його тут емо-вилупком кличуть. Не розумію…

  • Dmytro92

    Трошки взнав шось нове про себе прочитавши статтю, там де про батька і пошуки когось йому на заміну.

  • Юра Іванов

    Можете вважати мене прищавим підлітком))), але мені Кайло Рен як персонаж сподобався. Він більш живий, реалістичний чи що, тому що не всім випадає бути харизматичними глибами з непохитною цілеспрямованістю як то ясновельможний Вейдер чи Обі-Ван. Він повен внутрішньої боротьби, як то й з Вейдером було (хоч погоджусь, в дідуся вийшло показати її значно ліпше). Зрештою якби він був так само харизматичний як Вейдер то на його тлі абсолютно зблідли б такі юні герої як Рея та Фін, а так хоч існує якийсь паритет між силами в плані харизми. Вцілому фільм дуже і дуже навіть сподобався, чекатиму продовження. Єдина сцена яка дещо сконфузила це фінальний бій на світлових мечах, хоч не можна не відзначити намагання сценаристів її якось обгрунтувати, ну не повірив я, незважаючи на всі їх старання. Ну не можна на початку фільму силою зупиняти постріл довбаного бластера, а під кінець програвати людям що вперше світловий меч ввімкнули, хоча може просто фехтування це його слабкий бік))).

  • ᛏᛖᛊᚴᚱᚨᚨᛚ ᛎᚱᚢᛗᛁᚾᛁᛃ

    крута і дійсно цікава стаття. прочитав із задоволенням.

  • Imp_from_DOOM

    Йосип Сталін – труъ батько людства! Він теж вбивав людей, має твердий характер, його теж бояться і поважають, та на відміну від Вейдера він реальний персонаж.

    • На відміну від Вейдера, Сталін значно менш популярний у світі. І він не мав твердого характеру. Нещасна, зацькована і закомплексована людина з комплексом неповноцінності, фобіями, маніями і безліччю патологій. Такі істоти викликають захват лише в таких самих нещасних.

      • Imp_from_DOOM

        ВЫ НЕ ПРАВЫ, ТОВАРИЩ! НИКТО ЗДЕСЬ НЕ ПРАВ!

        • Григорій Балан

          Сталіна піарили як “батька народів”, як і Гітлера, як і Муссоліні. На них же не ідіоти працювали. Я зазначав про це у статті.

          • Imp_from_DOOM

            Круче тот, кто был в реале. В реальной истории были Сталин и Гитлер, а теперь вот – Путин. И их злые действия нас учат. Мы развиваемся, переживая это. И с помощью пропаганды добиться доверия значительно труднее, чем с джедайскими “ти ніколи не бачив цього хлопця”. И вообще, Дарт Вейдер – марионетка.