PlayStation Classic

Прев’ю PlayStation Classic

Автор: Владислав Папідоха @vpapidokha

Буквально за тиждень, 3 грудня, виповниться 24 роки першій PlayStation. Саме до цього святкування компанія Sony вирішила приурочити вихід PlayStation Classic — крихітної копії оригіналу з наперед визначеним набором ігор. Мені вдалося провести коротке знайомство з нею й хочеться розказати вам — чому та кому варто оформлювати передзамовлення вже зараз.

Крихітка, яку хочуть усі

Sony неодноразово наголошувала на тому, що PlayStation Classic буде на 45 % меншою, ніж оригінал. Проте я й подумати не міг, що вона буде настільки крихітною. Консоль не сильно більша за долоню і важить десь як сучасний смартфон. Попри це, вона повторює дизайн оригінальної PlayStation та ідеально грає на почуттях любителя ретро-консолей.

Ретельність, з якою підходили до створення консолі, помітно навіть у найменших деталях. Аскетична нижня панель прикрашена наклейкою з модельним номером SCPH-1000r, який відсилає нас до оригінальних позначень. Незважаючи на відсутність прямої потреби в кнопці відкриття дисководу, якого тут немає, її не стали прибирати; натомість у деяких іграх вона програмно симулює встановлення до дисководу наступного диску.

Від класичних, проте давно застарілих, роз’ємів для контролерів відмовилися, зате стилізували кінчики дротів контролерів під оригінальні широкі штекери. навіть контролери такі ж, як були в першої ревізії PlayStation — без вібромоторчиків та аналогових стіків. Здебільшого це ніяк не заважає, основна частина бібліотеки консолі чудово обходиться без них, та є і свої винятки.

Що уже казати, якщо зберегли навіть кришечку під якою ховався порт розширення. Роз’єму, звісно ж, немає, зате заглушка на місці. Хіба не милота?

Цілісність картини порушує хіба відсутність, хай навіть декоративних, портів для карт пам’яті, які повинні бути під роз’ємами для ґеймпадів. Це дрібниця, про яку забуваєш на фоні інших приємнощів, та все ж мікро-мінус у копілку консолі.

Full Game List Reveal

PlayStation Classic

Меню консолі просте та функціональне. Певною мірою воно нагадує меню оригінальної PlayStation і це приємно. У 90-ті трава була зеленіша, а ігри складніші, тому для нас завбачливо додали функцію зберігання моменту гри. Таких слотів по одному на гру і вони ніяк не перетинаються з традиційними комірками віртуальної карти пам’яті. Налаштувань режиму відеовиводу, як це зроблено в лінійці від Nintendo, — немає. Картинка завжди йде в режимі 4:3, а от дампи ігор різняться: десь PAL, а десь NTSC версії. Різниця між ними в частоті: одні козиряють 60 Гц, а в інших тільки 50 Гц. Дрібниця, проте трохи дратує. Якщо під’єднати PlayStation Classic до великих екранів, то грати буде складно. Роздільна здатність виводу не адаптується, тому на моніторах із 4К буде боляче. Я кажу про монітори, тому що до телевізору її не варто під’єднувати, збережено оригінальну довжину дротів контролерів — 1 м, до дивану навряд вийде дотягнутися.

Ґеймпади, до слова, виготовлені з приємного для рук пластику. Які тактильно оригінальні — не згадаю, але нові не викликають жодних нарікань.

Пограти буде в що

Найбільше питань у ігрової преси та ком’юніті викликала бібліотека ігор, якою спорядили PlayStation Classic. Не тому, що обрані ігри погані, а тому що є кращі та більш популярні альтернативи. Як приклад наведу Twisted Metal, який хоч і започаткував одну з кращих серій для першої PlayStation, та все ж багато в чому поступається другій частині. Деякі ігри, як от Super Puzzle Fighter Turbo та Mr. Driller додані радше для того, щоб у компанії грати на консолі було веселіше, бо одними файтингами та перегонами ситий не будеш. Однак грати в них без друзів ви навряд будете. Окремої уваги варта Tom Clancy’s Rainbow Six, грати у яку вкрай складно через систему керування. Ви коли небудь пробували стріляти, водячи приціл вверх та вниз через R1 та R2 відповідно? Я спробував, сумнівне задоволення.

Та не слід засмучуватися завчасно, адже консоль має чим зацікавити. Такі ігри як: Resident Evil Director’s Cut, Final Fantasy VII, Syphon Filter, Wild Arms, Metal Gear Solid, Revelations: Persona, Grand Theft Auto, Oddworld: Abe’s Oddysee та Rayman, — цілком виправдовують придбання консолі для самітнього знайомства з іграми, які за правом обіймають найвищі сходинки в рейтингах проектів для консолі. Не важливо, що деякі з них давно отримали ремастери або ремейки для сучасних платформ, а інші мають успішні продовження, що вдало розвинули ідеї своїх попередниць. Це в будь-якому випадку чудова можливість познайомитися з цими іграми, якою слід скористатися, якщо ви не цураєтеся 3D графіки початку епохи.

Хочуть то її всі, але підійде вона не кожному

Люди люблять ностальгію, зокрема за старими іграми у які грали дітьми. Декілька років тому компанія Nintendo вдало зіграла на цьому, випустивши NES Classic Mini, та дала поштовх до створення цілої купи схожих за ідеєю пристроїв, які були зменшеними копіями всього — від ZX Spectrum до PlayStation. Та яка цільова аудиторія в цих продуктів? На мій погляд, є три основні групи людей, які купують такі штуки:

  • колекціонери — найменш чисельна група, яка прикрашає ними свої полиці, викладає фото/відео в соціальні мережі й далі вони припадають пилом
  • любителі ретро — дещо більша, проте все ще не достатньо велика група, щоби виправдати витрати на розробку та виготовлення цілої партії пристроїв, також купують їх радше для колекції, надаючи перевагу грі на оригіналах; найбільш ярі представники нерідко входять до першої категорії
  • люди, що колись мали оригінал і вирішили згадати юність — найбільша група, яка може під дією раптового імпульсу витратити $100–120 для того, щоби провести декілька вечорів за приставкою, згадати як колись було добре, гукнути давніх друзів на спільну зарубу й потім поставити консоль на видне місце, як приємну серцю пам’ятку

Я розписав це не просто так. Згадуючи про ігри, я розповідав, що придбання PlayStation Classic буде хорошою ідеєю для знайомства з хітами консолі. Це вірне твердження, та навряд ви підете до магазину віддавати свої гроші саме через це, радше обравши ідеї з купівлею ремастеру чи гри на емуляторі. PlayStation Classic це подарунок для ста мільйонів людей, що колись мали консоль і залишили в собі чимало згадок про круті проекти, у які вони колись грали, про те як були чемпіоном двору у Tekken 3 чи як плакали, проходячи Final Fantasy VII. Саме тому Sony так ретельно підійшла до її оформлення, а те що в бібліотеці немає деяких знакових ігор чи що деякі з них невідомо як сюди попали — малозначима дурня.

PlayStation Classic вийде обмеженою партією й у всьому світі буде не так і багато консолей, у нас, для прикладу, їх буде 3500. З них, за попереднім замовленням, уже розібрали тисячу. І це прекрасно, адже це геть не масовий продукт, який безперечно знайде своїх поціновувачів, бо зроблений із любов’ю та турботою. Не ловіть ґав та купуйте, поки є, тому що зараз у компанії Sony немає планів на подальше виробництво цих красунь. Це подарунок фанам на 24 річницю з дня започаткування чудової лінійки ігрових консолей, а не серійна іграшка.

Також це суперовий подарунок для друзів, який коштує порівняно недорого, усього 3399 грн. Хто ж відмовиться від змоги принести радість близькій людині?

Останні статті

Чи варто йти на фільм «Аліта: Бойовий ангел»? Так, так і ще раз так!

Автор: Владислав Папідоха

Аліта: Бойовий ангел / Alita: Battle Angel (2018)

Огляд фільму «Робін Гуд»

Автор: PlayUA

Робін Гуд / Robin Hood (2018)

Найважливіші анонси з TGA 2018

Автор: Олег Куліков

The Game Awards 2018

Ретроспектива Resident Evil. Випуск 01: Resident Evil (1996)

Автор: Андрій Нагорний

Resident Evil (1996)

Огляд фільму «Перша людина»

Автор: PlayUA

Перша людина / First Man (2018)

Враження від Lenovo League Legion

Автор: Владислав Папідоха

Darksiders III: більше Війни, ніж Смерті

Автор: Анна Павленко

Darksiders III

Наскільки добре ви знаєте League of Legends? (ТЕСТ)

Автор: PlayUA

Наскільки добре ти знаєш League of Legends