В основі сюжету гри Assassin’s Creed: Unity Ubisoft взяли події Великої французької революції 1789 року, яка ознаменувала перехід від абсолютизму до віку демократії. Франція припинила бути монархією і стала республікою вільних громадян під гаслом „Свобода, Рівність, Братерство“. Владу до рук взяла буржуазія.

ШТУРМ БАСТИЛІЇ

Головний герой юний аристократ Арно Доріан ще на початку гри потрапляє за ґрати, і не аби куди, а в саму Бастилію. Пізніше він втікає з тюрми, коли її штурмує революційний натовп. І хоч у грі здається, що в’язниця просто набита бранцями, насправді ж на момент взяття Бастилі у ній тримали всього навсього 7 бідолах.

Взяття Бастилії 14 липня 1789 року стало відправною точкою революції. Фортеця тривалий час була місцем, де утримували політичних в’язнів і для багатьох символізувала всевладдя королів. Серед бранців Бастилії її власний архітектор Гюґо Обріо, загадкова „Залізна Маска“, Вольтер і Маркіз де Сад, про якого ще піде мова. Після 14 лютого тюрму знесли, а на її місці поставили табличку: „Тепер тут танцюють і все добре“.

АРИСТОКРАТІЯ

Арно був вихований у сім’ї аристократів-тамплієрів де Ла Серр. У 18 ст. французьке дворянство жило дуже добре, їм належали всі привілеї, але постійне бажання підвищити свій суспільний статус і посилити свої політичні позиції змушувало їх підтримувати ідеї Просвітництва, виступати за конституційну монархію і поширювати революційні ідеї. Це зрештою прискорило кінець французької аристократії.

До падіння „Старого Ладу“ аристократи жили на широку ногу і попмпезно вдягалися, усіляко підкреслюючи своє багатство. У грі головний герой потрапляє на один зі світських прийомів, аби зустріти свою кохану. Насправді ж йому б ще довелося її пошукати серед натовпу панянок у високих світлих перуках, у яких, бувало, заводилися миші. Аристократки носили яскравий макіяж, малювали фальшиві родинки на декольте, а обличчя вкривали білилами, до складу яких входив отруйний свинець.

СОЮЗНИКИ

У тюремних стінах Арно зустрічає Маркіза де Сада, відомого французького письменника, діяча, який пропагував повну свободу без обмеження моралі, й дав ім’я терміну „садизм“. От кому сподобалося б гласло ассасинів: “Ніщо не істинно, все дозволено”, щоправда, не у його традиційному тлумаченню.

Півжиття маркіз провів у тюрмах і психлікарнях, зокрема у Бастилії незадовго до її штурму. Саме в ув’язненні він і написав більшість творів. „120 днів Содома“, наприклад, у тій самій Бастилії на рулоні туалетного паперу.

Пізніше герой знову стикається зі старим другом вже у бідному кварталі Парижа. Насправді в Арно було небагато шансів завести знайомство з такою екцентричною особою. Де Сада перевели з Бастилії за кілька місяців до подій 14 липня і одразу помістили у лікарню для душевнохворих, де він пробув майже рік.

ВОРОГИ

Саме у Франції Тамплієри припинили своє існування. Орден зазнав гонінь з боку церкви і 1314 року король Філіп Вродливий спалив останнього магістра Тамплієрів Жака де Моле. За легендою, той прокляв усіх причетних до свого процесу: „Папо Клименте! Королю Філіпе! Ґійоме де Ноґаре! Не мине й року, як я покличу вас на Суд Божий! Проклинаю вас! Прокляття на ваш рід до тринадцятого коліна!..“

Так чи інакше, прокляття збулося. Протягом року вороги де Моле померли один за одним, а буцімто тринадцятий нащадок короля Людовік XVI закінчив на ґільйотині під час Революції.

Однак, є версія, що Жак де Моле перед смертю Крім цього, заснував перші масонські ложі, у яких повинен був зберегтися в підпіллі заборонений орден тамплієрів, хоч і з певними змінами. Їхньою головною метою стала помста і знищення християнської церкви та монархії. Цю легенду активно підтримують ложі шотландського або ж йоркського зразка, щоби надати собі ваги.

Максиміліан Робесп’єр

Ось про кого кажуть “Революція пожирає своїх дітей”. У грі Робесп’єр – ворог і тамплієр, а в реальному житті – лідер найрадикальнішої партії якобінців і диктатор. Час його правління тривав 1 рік і 1 місяць та увійшов до історії під назвою Епоха Терору. Гільйотини працювали без вихідних. Під лезо йшли політичні противники, аристократи, звичайні громадяни й церковники.

Атеїстом Робесп’єр не був, але й уже відомі всім боги йому не надто подобалися, тому за його диктатури вся Франція поклонялася “Вищій Істоті”. Дехто навіть вважав, що всі ці страти – ніщо інше як жертвоприношення новому божеству. На свята вулицями носили щось типу великого Сонця, прикрашеного колосками і французьким триколором. Саме на одному з таких свят Арно й підставив тирана, відправивши того до в’язниці. Робесп’єра стратили на гільйотині, як і тисячі його жертв. Невідомо, де його могила, але противники диктатора після його смерті поширювали чутки, що, мовляв, є тут недалеко одна могильна плита з іронічним написом: “Не сумуй за мною, якби я був живий, ти був би мертвий”

(популярна карикатура тих часів. Робесп’єру доводиться власноруч страчувати останнього ката, бо нікого вже не лишилося)

Assassin’s Creed: Unity – остання готова гра франчайзу, та, позаяк PlayUA – завжди на крок попереду, наступного тижня ми проаналізуємо майбутню Sindicate і від часів Великої французької революції перенесемося в епоху революції індустріальної.

ІНШІ ЧАСТИНИ
1 | 2 | 3 | 4 | 6