[ОНОВЛЕНО] Брюс Вілліс НЕ повернеться на екрани в якості deepfake

Оновлено: Як виявилось, купа авторитетних видань розповсюдили російський фейк про російську ж компанію Deepcake. Як це теж є частиною інформаційної війни читайте тут.

У березні 2022 року новина про те, що Брюс Вілліс закінчує акторську кар’єру через афазію (хвороба нервової системи яка викликає складнощі у спілкуванні з іншими людьми) встигла трохи, але сколихнути суспільство. Премії “Золота малина” довелося поспіхом прибирати особисту номінацію актора за найгіршу гру, а багатьом відомим кінокритикам та блогерам — вибачатися за критику останніх робіт актора, який кілька років підряд знімався у кількох стрічках на рік, щоб вийти на пенсію не хвилюючись за своє майбутнє. Знайшлися і ті, хто поспішили звинуватити родину актора в експлуатації Вілліса в нелегкі для нього часи, понехтувавши поцікавитись, що таке афазія і сплутавши її з деменцією.

Насправді ж Вілліс знаходиться при повному розумі, однак хвороба впливає саме на можливість актора грати в кіно, бо для цього треба багато говорити (за кадром, між іншим, теж). Останні новини про живу легенду переважно показували що він щасливий нарешті не працювати з ускладненнями, а проводити час з родиною, однак це може не стати на заваді поверненню актора в кіно. Проте, є одне “але” — це буде вже не той Брюс Вілліс. Актор став першою голівудською зіркою, хто продав права на свою зовнішність компанії Deepcake, яка займається технологією deepfake. Це не буде перший випадок, коли Вілліс не знімався але з’явився в чомусь за великі гроші, але про перший у 2021 році ми розповідати довго не будемо, хоча б тому що стався він у РФ (а Ви думали їм вистачає грошей на справжнього Вілліса?..).

Так чи інакше, офіційна заява актора з приводу його другого цифрового життя звучить досить оптимістично:

Для мене це чудова можливість повернутися вчасно.

Deepfake дозволяє “одягти” за допомогою нейромереж обличчя та голос будь-якої людини на іншу (за умови наявності істотної кількості вихідних даних, тобто годин відео- та аудіоматеріалів). Всього за кілька років поява цієї методики спричинила невелику революцію у візуальних ефектах. Хоча випадки відновлення обличчя актора з певною періодичністю зустрічалися у стрічках з великим бюджетом, після появи deepfake стало очевидно, що це вже можна зробити значно дешевше і швидше. Питання лише в етиці, наявності всіх необхідних дозволів та тому чи дійсно потрібно це робити. В останньому випадку студії вже встигли відповісти на це питання низкою проєктів, в яких є нові сцени з відомими персонажами покійних акторів. Не менш часто deepfake використовується для того, щоб зробити молоду версію актора. На відміну від попередніх випадків, на кшталт фільму “Сурогати” (Surrogates) 2009 року з тим-таки Брюсом Віллісом в головній ролі,

Втім, кілька нщодавніх прикладів, які гарантовано згадаються людям це, як раз-таки, не deepfake, а старий голівудський метод, який передбачає повну тривимірну модель обличчя. Однак, наприклад Lucasfilm вже зрозуміли що майбутнє саме за нейромережами. Подивившись, як всього за чотири дні YouTuber під псевдонімом Shamook сильно покращив появу Люка Скайвокера в серіалі “Мандалорець” (The Mandalorian) Lucasfilm просто запросили його працювати над наступними появами Скайвокера.

На щастя, Марк Гемілл досі живий і поки не збирається закінчувати кар’єру, тож істотна частина цих появ — це дійсно його акторська гра. У багатьох інших випадках, особливо коли актора вже нема серед живих, використання deepfake в кіно часто сприймається радше як трюк, щоб зібрати більше грошей, ніж справжнє намагання зробити щось якісне.

В цьому аспекті не менш (якщо не більш) цікаво виглядає не те що б протестний рух, але принаймні дуже натхненна альтернатива, яку можна побачити в двох легендарних горор-франшизах. Я вже писав детально про “повернення” Дональда Плезенса в ролі доктора Сема Луміса в огляді фільму “Гелловін вибває” (Halloween Kills), однак це не єдиний випадок, коли до справи взялася магія кіно без жодного цифрового шахрайства. Ще один цікавий випадок являє собою серіал “Чакі” (Chucky), що він продовжує класичну франшизу фільмів жахів “Дитячі ігри” (Child’s Play). Окрім продовження історії, творець франшизи Дон Мансіні вирішив детальніше зазирнути в її початок, але для цього знадобилися флешбеки у 1980-ті рр., а неповторному Бреду Дуріфу, виконавцю ролі сорокарічного в ті часи серійного вбивці Чарльза Лі Рея (того самого, який пересадив свою душу в ляльку Чакі за допомогою магії Вуду) наразі 72 роки. У 2013 році актора вже намагалися “омолодити” комп’ютерною графікою у “Проклятті Чакі” (Curse of Chucky), однак результат творців фільму не вразив, тож у 2021 році вони пішли іншим шляхом. Вдалося настільки, що як і у вищенаведеному випадку воскресіння Луміса шанувальники франшизи були в легкому шоці від побаченого і не могли зрозуміти як саме Дуріф знову помолодшав на 30 років. Пояснення ж, насправді, просте — на знімальному майданчику фільмів жахів завжди є чудові майстри зі спеціального гриму, а в акторському складі серіалу є, окрім самого Дуріфа, ще його дочка — акторка Фіона Дуріф, яка досить-таки схожа на свого батька.

Результат праці Дуріфів та гримерів вражає. (Але дивитись далі 30 секунд цієї сцени краще якщо вам вже є хоча б 16 років. Все-таки жахи).

Навряд Брюс Вілліс буде хоча б озвучувати свої наступні появи в кіно (як це вже звичним жестом зробив Бред Дуріф), однак офіційна заява актора дає надію, що він принаймні буде сам обирати проєкти, в яких з’явиться його цифровий двійник. Саме такого вибору явно бракувало Віллісу останнім часом.

P.S. Цікаво, що у відео відомих Red Letter Media (яке являло собою більш як годинний розбір істотної кількості нещодавніх фільмів з Брюсом Віллісом) на 44-й хвилині Майк Стокласа зробив передбачення, що Брюс Вілліс буде першим відомим актором, який погодиться стати deepfake’ом. Може в Стокласи щось про РФ попросити спрогнозувати?..