Серія Need for Speed кардинально змінила напрямок свого руху на початку минулого десятиліття. Вбираючи найпопулярніші тренди масової культури, Electronic Arts вдалося здивувати фанатів серії чимось зовсім новим… Про це ми сьогодні й поговоримо, тому вмощуйтеся зручніше та не забудьте пристебнути паски безпеки. ЕЕЕЕЕ-РОН-ДОН-ДОН!

NEED FOR SPEED: UNDERGROUND

Приблизно півтора десятка років тому безліч людей просто божеволіли від тематики вуличних перегонів. Все розпочалася завдяки фільму «Форсаж»: сюжет, чудові актори та феноменальний саундтрек — не єдине чим брав Роб Коен. Круті тачки, тюнінґ, гарячі дівчата, атмосфера, адреналін — про такі перегони гравці тоді тільки мріяли. З огляду на успіхи Віна Дізеля і компанії, Electronic Arts захотіли передати щось подібне в найбільший гонковий франчайз. І на диво, у компанії вийшло. Серія Need for Speed була повністю перезапущена з новим обличчям. Тепер це не розважливий аристократичний симулятор, а динамічний стрітрейсінґ з азотом і дівками. До речі, вступний ролик Underground певним чином повторює деякі кадри із фільму «Подвійний форсаж». Недолугу сцену з Лудакрісом і розвідним мостом всі пам’ятають? Проте, тоді це здавалося ефектним.

Розробкою першої Underground займалася студія Black Box, яка до того працювала над PS2-версією Hot Pursuit 2. Оскільки розробники дуже добре впоралися зі своїм завданням, Electronic Arts вирішила доручити їм створення наступної частини NFS. А після неймовірно вдалих продажів Underground, Black Box продовжила розробку усіх наступних частини другого покоління Need for Speed. Шкода, що все спочатку злетіло до небувалих вершин, а завершилося… Ну, не будемо про погане.

В Underground гравець може обрати собі один із двадцяти автомобілів, а потім детально кастомізувати його. Вперше, окрім підсилення залізного монстра, фанати мали змогу добряче змінити зовнішній вигляд авто. Такі маніпуляції необхідні під час проходження, адже підвищують рівень репутації гравця. Наявність “нітро”, тобто двоокису азоту, додала стратегічну складову, проте здебільшого тільки перегонам у режимі «Драґ». У грі не було системи пошкоджень і вигляду із кабіни, але, чесно кажучи, про це забувалося на фоні швидкісного божевілля. Немає на вулицях Олімпік Сіті і поліцейських, які у попередницях Underground відігравали важливу роль. Такі кардинальні зміни можна пояснити часом, витраченим на деталізацію автомобілів та міста.

Underground доволі точно передає неповторний стиль вуличних гонок поза законом. Набування репутації в стрітрейсерській спільноті і проходження кожної нової гонки просто таки надавали крила. А заблоковані варіації капотів, вінілів, бамперів, неонової підсвітки тільки підсилювали стимул проходити гру, щоб у майбутньому кастомізувати автомобіль ще виразніше. Здобуваючи перемоги, авто гравця з’являється на обкладинках журналів, які, окрім надписів, прикрашають і професійні моделі. Що могло бути краще в 2003-му?

Стилістика гри неабияк підходить для подібних перегонів, адже шанувальники швидкісної їзди, зазвичай, і влаштовують змагання під покривом ночі. Місто, яке виблискує неоновими вогнями, створює неперевершену атмосферу при проходженні. Проблема лиш у тім, що в Underground немає відкритого світу. По суті, сама гра – це набір трас, яких тут і так не надто багато. Втім, враження від проходження це не псує. Рівні повторюються, але до завершення гри вони не встигають набриднути, адже режим кар’єри складається зі ста одинадцяти етапів. Нові типи гонок «Дрифт» та «Драґ» суттєво розбавляють ігролад. Приємне враження справляють відеоролики, які розкривають такий-сякий сюжет. Розробники навіть запросили акторів та моделей, щоб зацікавити гравців своєрідним інтерактивним фільмом. Варто наголосити на чудовий підбір музики відомих виконавців. Цю тенденцію розробники перейняли з попередньої частини Need for Speed, що надалі стало традицією.

У грі є декілька цікавинок, про які ви могли й не знати. Наприклад, проїжджаючи повз кінотеатр можна побачити напис «Need for Speed». Тоді про повноцінний фільм за цією серією ігор і мови не було. Реалізувати подібну ідею вдалося аж у 2014, але багато хто залишився незадоволеним такою кіноадаптацією франчайзу. Якщо почаклувати над файлами гри, то можна знайти секретний рівень, який розробники, скоріш за все, використовували для тестів. Користі від цієї траси мало, але для найбільш допитливих гравців – це справжнє відкриття.

Underground стала не просто черговою частиною серії, а задала напрям цілому жанру. Після її виходу з’являлися ігри подібної стилістики, але повторити успіх дітища EA так нікому і не вдалося. Підтверджують ці слова 10 мільйонів проданих копій першої Underground.

NEED FOR SPEED: UNDERGROUND 2

Чого могли очікувати фанати, окрім не менш вдалого продовження своєї улюбленої гри? Underground 2 була приречена на вдалі продажі, але це не означає, що вона не мала недоліків. Розробники постаралися над наповненням нової частини NFS, але, здається, довели деякі аспекти гри до абсурду.

Перш за все, варто відмітити збільшення загального автопарку. Проблема полягає у тому, що до гри додали автомобілі, які жодного відношення до нелегальних перегонів не мають. Наприклад, на Hummer H2 важко обганяти суперників, адже це бісів позашляховик! Для цього типу авто існує окремий тип гонок, але повзати мов черепаха у грі про швидкісні перегони не кожному до вподоби. У гаражі можна тримати автомобілі, кількість яких збільшується у міру проходження забавки. Суттєво розширився і набір прибамбасів для зміни зовнішнього вигляду агрегата. Прикрасити автомобіль можна навіть аудіосистемою. Однією із найбільших особливостей гри є налаштування кожної деталі авто. Для цього навіть існує відповідний режим, де автомобіль можна протестувати. Майже як у реальному житті…

Відкритий світ став не просто ще однією цікавинкою, а відкрив перед гравцем купу можливостей. Вся мапа поділена на райони, які потрібно розблоковувати, поступово проходячи гру. Варто звернути увагу на те, що, вивчаючи світ, є змога знаходити нові магазини. Для кожного типу кастомізації існують свої крамниці, біля яких завжди світить ліхтар відповідного кольору. На узбіччі іноді можна знайти трохи готівки або підказки щодо проходження гри. Рівень окису азоту відновлюється за виконання різноманітних трюків, як, наприклад, дрифт посеред звичної гонки, або з допомогою небезпечної їзди повз зустрічні авто. Останній спосіб найчастіше спричиняє аварії, після яких гравець втрачає дорогоцінний час. Окрім звичних гонок, на мапі можна надибати спеціальні заїзди, які пропонують нам спонсори. Загальна кількість етапів значно зросла порівняно з попередньою частиною серії. Тому до кінця проходження багато гравців нудилися від одних і тих же ж краєвидів.

На вулицях Бейв’ю їздять гонщики, яким можна кинути виклик. Якщо вам закортіло такої забави, то для перемоги потрібно відірватися від суперника на певну відстань. Коли ці перегони тривають довше двадцяти п’яти хвилин, то гравець за перемогу отримує річ високого ґатунку. Хоча випадковими гонщиками керує штучний інтелект, це створює ілюзію багатокористувацького режиму. У часи, коли доступ до мережі мали не всі, така особливість була хорошою розрадою для багатьох гравців.

Історія головного персонажа подається через відео у вигляді коміксів. Така стилістика не псує враження від гри, але сприймається неоднозначно. Персонажі Underground 2 не вигадані. Як і в попередній частині, до створення гри долучилися реальні актори та професійні моделі. Музика у грі продовжує традиції першої Underground. Snoop Dog навіть записав оригінальний трек спеціально для другої частини. Поліцейських у Underground 2 також немає, але цю ідею Black Box притримала на майбутнє.

Underground-ди пролунали, наче грім після блискавки, залишивши фанатам повні штани задоволення. От тільки після такого успіху EA уже не збиралася повертатися до створення автосимулятора. Black Box розпочала конвеєр фактично ідентичних ігор. Most Wanted хоч і мало чим відрізняється від попередниць, але вражає іншим… Про це ви дізнаєтесь наступного разу.