Німецька студія Deck13 Interactive після помітного успіху The Surge і Lords of the Fallen вирішила повністю зосередитися на розвитку Souls-жанру в ніші роботів і кібернетично поліпшених людей.
Оригінальна The Surge, яка вийшла в 2017 році, була непоганою грою, у якій була парочка проблем. Перша: завод в якості єдиної локації, друга — мала кількість босів. The Surge 2 виправила обидві з них і при цьому додала кілька нових.
Більше не інвалід
На відміну від першої частини, де ви грали за інваліда, в The Surge 2 автори пропонують стати єдиним, хто вижив після авіакатастрофи персонажем будь-якої статі. Вибравши зовнішні дані і вибравшись з тюремної палати, ви повинні розібратися в тому, що відбувається в ізольованому місті і знайти слід дівчинки, яка, можливо, зможе врятувати світ від страшної епідемії.
Якщо в оригіналі з базовим сюжетом і лором була велика біда, то в The Surge 2 все стало набагато краще. Вас чекають кілька міських кварталів та фракцій, мирні зони і NPC, що пропонують цінні предмети і деталі в обмін на виконання побічних завдань.
Центральна історія з пошуком дитини з’єднує ігровий простір, підштовхуючи гравця за основним сюжетом. Німці вдало змішують в сюжеті військових, роботів-садівників, повстанців і сектантів, які мріють про єднання з комп’ютерним божеством.
При цьому в грі немає нелінійності — всі зустрічі, вибори, лиходії і навіть боси заздалегідь визначені.
Що стосується вже згаданих побічних завдань, то вам пропонують розфарбувати вулиці міста графіті, зібрати аудіозаписи, повернути борги, знайти подругу торговця і вступити в протистояння з сектою канібалів. Природно, що додаткові квести можна виконувати по ходу сюжету, а винагорода допоможе в прокачуванні і розвитку персонажа.
Нові(ні) механіки
Як і раніше, центральною точкою кожної зони є медична станція, де ви можете підвищити рівень, створити і поліпшити спорядження, а також зберегти зароблені деталі, які виступають універсальною валютою.
Як і в Lords of the Fallen, в The Surge 2 є мультиплікатор досвіду. Чим більше ви носите з собою деталей, тим більше заробляєте нових з убитих ворогів. Зберігаючи їх на станції, мультиплікатор скидається, зате ви не ризикуєте назавжди втратити отриманий досвід, якщо помрете два рази поспіль.
Автори змінили підхід до імплантів, частина з них, на кшталт кількості аптечок, можна прокачувати. Інші — унікальні і незмінні. Місцевий аналог фляг Естусу можна поліпшити, збільшивши місткість і кількість стартових одиниць. Те ж саме стосується зброї і броні.
Під час поєдинків з ворогами ви можете вибирати слабкі точки для їх швидкого знищення або, пробиваючи броню, цілитися в захищені частини тіла від голови до рук і ніг.
За своєю динамікою гра сильно нагадує Bloodborne, змушуючи постійно атакувати. Тільки якщо в PS4-ексклюзив від From Software ви атакували заради того, щоб моментально відновити здоров’я після отриманого шкоди, то тут ви робите це, щоб накопичити заряд батареї і використовувати якусь ін’єкцію. Це може бути або ін’єкція здоров’я, броні, якогось опору і так далі. Тобто ви б’єте, щоб лікуватися.
Ще заряди акумулятора витрачаються на добивання. Ця система перекочувала прямо з першої частини, коли ви вибираєте певну частину тіла і потім відрізаєте її заради броні, шолома або зброї. Тобто бачите нового противника з цікавою палицею — фіксуєте її зносити йому практично все здоров’я, потім затискає кнопку, спостерігаєте за анімацією добивання і забираєте зброю собі в інвентар.
Система дуже цікава, але в ситуаціях, коли на вас нападає більше одного супротивника, більше заважає, тому що перемикання між цілями відбувається на окрему кнопку, а на правий стік ви вибираєте кінцівку, тому колишнім фанатам Dark Souls може бути важкувато звикнути до цього. Та й вибрати ноги дуже важко, гра пропонує що завгодно, але тільки не нижню частину тіла.
Змішались дрони, люди, локації і боси
Окремо в якості додаткової допомоги йдуть дрони, які можуть нести міни, гранати, коктейлі Молотова, патрони і просто фарбу. Дрони також дозволяють залишати графіті і підказки іншим гравцям і відкривати деякі закриті двері.
Купівля снарядів для літаючих напарників часто є важливим елементом перемоги над босами. Деяких просто майже неможливо здолати іншим способом. У випадку з сильними ворогами автори трохи відійшли від механізованого бестіарію — більшість ваших противників люди, яких можна знищити просто ракетами і гранатами з дрона.
Але ті рідкісні роботи, яких ви зустрінете на шляху, доставлять вам багато головного болю. Битви з ними можуть складатися з трьох і більше етапів, а складність іноді здається просто позамежною. Тому після серії вдалих перемог вам раптово доводиться гріндити і набирати рівні заради подальшого просування по сюжету, що безсумнівно засмучує.
Хоча гра передбачає соціальні компоненти — всі вони обмежуються підказками і їх рейтингуванням. Боротися з босами вам доведеться поодинці, адже навіть мирні NPC не поспішають вам допомогти.
Помітним плюсом The Surge 2 стали короткі стежки до медичної станції, які значно спрощують дослідження і підкорення світу. При цьому автори так і не зробили звичайну карту, що викликає просто дике роздратування — адже з урахуванням однотипних декорацій запам’ятовувати всі закутки зовсім не хочеться.
Самі локації, звичайно, все ж відрізняються, але ніяких вау-моментів рівня Анор Лондо з Dark Souls тут немає.
Крім того, іноді вам потрібно повертатися в мирні зони, щоб поповнити боєзапас або здати виконані завдання, і завантаження на не найгіршому в світі ПК в півтори хвилини здатне розчарувати кого завгодно.
Яскраве, майже кислотне оточення, місцями плоскі текстури і не найкращі архітектурні рішення компенсуються помітно крутішою з часів першої частини анімацією персонажів і барвистими поєдинками. У русі гра виглядає набагато приємніше, ніж на скріншотах.
Робо-кінець
The Surge 2 виглядає як хороша робота над помилками. Тут з’явився нормальний сюжет і грати стало куди приємніше і цікавіше. Перероблена система прокачування, можливість поповнювати запас аптечок прямо під час битви і десяток унікальних озброєнь дають вам безліч варіантів для пошуку бойового стилю і самореалізації. Але довгі завантаження, відсутність нормальної карти і стрибки складності з примусом до грінду розчаровують. Втім, навіть так гра варта того, щоб пройти її один раз — особливо, якщо вам подобаються проекти в стилі Dark Souls.