Квентін Тарантіно схвалює “Джокер: Божевілля на двох”, а справи у фільма не настільки погані, як здається

Попри те, що “Джокер: Божевілля на двох” (наш огляд) режисера Тодда Філліпса наразі ледь відбив свій бюджет у світовому кінопрокаті (втім, без урахувань витрат на рекламу), списувати цей фільм все ще не варто. В першу чергу тому, що негативні відгуки генерують навколо нього ажіотаж, який не спаде ще довго. При цьому, з виходом фільму на стрімінґових сервісах (що сталося явно раніше запланованого) ще під час прокату, 29 жовтня 2024 року, багато людей несподівано виявили, що фільм відповідає їх власним очікуванням.

Одним з таких людей став сам Квентін Тарантіно. Попри побоювання, Тарантіно пішов дивитись фільм в майже пустому IMAX у Тель-Авіві (де частково живе через те, що він одружений на ізраїльскій співачці Даніеллі Пік). Це не завадило йому отримати від фільму неймовірне задоволення, яке вилилось у приблизно годину захоплених розмов про фільм на подкасті відомого письменника (автора “Американського психопата”) Бретта Істона Елліса.

Мені дуже-дуже сподобалось, дійсно. Дуже. Неймовірно, і це при тому що я йшов на цей фільм, очікуючи бути вражений на технічному рівні.

Серед іншого Тарантіно сильно хвалить музичне наповнення фільму (яке змусило його по-новому подивитись на пісні, які метр вважав “банальними”) та акторську гру Хоакіна Фенікса, яку він вважає кращою в кар’єрі актора (і він не одинокий в цій думці). Як відомо, Тарантіно — знавець та великий шанувальник коміксів. Він вважає, що у фільмі спіймали самісіньку суть персонажа.

Джокер ніби зняв цей фільм. Сама концепція, навіть те, як він витратив гроші студії — Джокер зробив так само, розумієте?..

Тарантіно також порівняв фільм зі своїм давнім сценарієм “Природжені вбивці” (Natural Born Killers), за яким у 1994 році Олівер Стоун зняв щось настільки інше, що Тарантіно попросив понизити його в титрах з “автора сценарію” до “автора сюжету”.

Це — ті “Природжені вбивці”, які я мріяв би побачити.

Окрім “Природжених вбивць” Тарантіно з властивою йому експертністю відмітив велику схожість другого “Джокера” з фільмом 1935 року “Пітер Іббетсон” (Peter Ibbetson).

Слід нагадати, що фільм сподобався також, серед інших, Френсісу Форду Копполі.

Схоже, що і Warner Bros. не збираються списувати фільм з рахунків: вони претендують на цілу низку нагород, зокрема сподіваючись на принаймні номінаці. на “Оскар”. Щонайменше один раз отриманий “Оскар” вже змінював статус їх фільму за коміксами DC — хоч лавреат “Оскару” за найкращий грим “Загін самогубців” (наш огляд) і не був касовим провалом, відгуки про нього теж були не дуже схвальні.

Взагалі, з часу релізу на цифрових майданчиках стало очевидно, що фільм розбирають на окремі цитати і можна вже передбачати, що він покриє частину пророкованих збитків як там, так і продажем саундтреків.