Ratchet & Clank: Rift Apart називають першою повноцінною ААА-грою нового покоління — не релізом на консолях декількох циклів, не рімейком чогось старого, а проектом, здатним продемонструвати всю силу PlayStation 5.
От тільки чи дійсно цю гру неможливо було би зробити на старому залізі? Чи показані показані в трейлерах міжвимірні стрибки дійсно працюють так, як нам розповідають?
І знаєте, тут далеко не все так однозначно.
Назад у 2002 рік
Виглядає новинка дійсно вражаюче. Персонажі настільки деталізовані, що віртуальний оператор, не соромлячись, показує їхні мордочки зблизька. Відображення на поверхнях з’являються там, де їх узагалі не чекаєш. Ось борешся ти з піратом на кораблі — чи очікуєш ти побачити відображення свого героя на металевій обшивці, поки ви там перестрілювалися з босом? Туди навіть не дивишся, але випадково, краєм ока помічаєш це. І таке тут на кожному кроці.
Масштаби локацій і те, на якій швидкості часом відбувається екшн, щоразу вражають. На тлі деяких епізодів тьмяніє навіть та сама гонитва з Uncharted 4 — тут бувають і швидкі поїздки на рейках, і вибухи з усіх боків, і перельоти за допомогою гака. Епізод з піратським кораблем і гігантським роботом хочеться переграти на ще більшому моніторі, щоби зайвий раз насолодитися розмаїттям спецефектів, та й кілька інших моментів теж залишають подібні емоції.
Утім, не всі рівні однаково насичені — одна з планет є великою за мірками серії територією, де нічого цікавого немає. Всякі прискорювачі, щоби розганятися на реактивних черевиках, печери, кілька дрібних баз з противниками… і все. Склалося враження, ніби авторам просто хотілося вразити гравців розміром мапи, але дивуватися тут нема чому. Таких «прохідних» планет мало і здебільшого ви навіть їх не помітите. Однак якщо ви плануєте вибити всі трофеї, то займатися зачисткою цих планет у пошуках секретів неабияк втомлює.
Тут варто розповісти про ті ж портали, які, за словами розробників, були б неможливі без SSD в PlayStation 5. Вони працюють, як було обіцяно: якісь переносять гравця в інші локації, якісь дозволяють рвонути на кілька метрів уперед. Однак не варто очікувати, що вас на кожному кроці будуть перекидати з одного регіону в інший. Тут є такі моменти, але строго по сюжету, та й трапляються вони значно рідше, ніж хотілося би.
А секретні портали, що містять колекційні предмети, ведуть до невеликих вимірів з декількома платформами і головоломкою в стилі “Лемінгів”. Візуально вони дійсно відрізняються від основних локацій, але важко сказати, чи справді для них необхідний горезвісний ЕсЕсДе.
Портали, які переносять героя до сусідніх будівель або платформ, взагалі здаються не дуже потрібними. Ефект вони, безумовно, роблять крутий: ось ти кидаєш свою розломну нитку і, стоячи на тому ж місці, ніби притягуєш до себе частину локації. Але з точки зору ігрового процесу саме портали інновацією не здаються — це просто красиве маскування знайомих нам за сотнями різних ігор ривків, телепортів чи підтягувань за допомогою гака.
Власне, саме ця фраза — красиве маскування — найкраще характеризує всю Rift Apart.
Не так давно Sony безкоштовно роздавала на PS4 Ratchet & Clank, рімейк першої гри серії, яка вийшла аж у 2002 році. Це був типовий пригодницький платформер старої школи: непоганий сюжет із симпатичними героями, різні види зброї, розкидані по рівнях секрети і багато-багато яскравих боїв. Коли шок від неймовірної візуальної складової Rift Apart проходить, раптом розумієш, що за два десятки років серія практично ніяк не розвинулася, і розкішна графіка насилу це приховує.
Але це не те щоб погано
За винятком порталів, це все той же «Ретчет», який не зазнав значних змін. Знову розбиваєш ящики в пошуках болтів, знову збираєш дивні види зброї — від лійки, що перетворює ворогів на застиглі рослини, до гранати, що прикликає декількох бойових міньйонів. Знову бігаєш по відкритих локаціях і шукаєш золоті болти для «ачівки», виконуєш кілька побічних завдань і покращуєш зброю в такому ж меню, як у рімейку. Серія нібито застрягла в минулому, немов у ній не хочуть щось псувати — раптом щось зміниться і аудиторія її розлюбить. А в нинішньому вигляді її, судячи з реакції на Rift Apart, як і раніше обожнюють (або гравці просто мало знайомі зі серією).
І обожнювати її є за що — як пригода на кілька вечорів Rift Apart чудова. Надто легкі перестрілки ближче до кінця гри починають втомлювати (особливо через повторюваних босів), але темп оповіді практично бездоганний. Постійно щось відбувається: то кудись летиш, то знайомишся з новим персонажем, то герої починають спілкуватися один з одним на абстрактні теми. А ще ж є всілякі веселі погоні і перегони, випробування на час, арени з натовпами ворогів, є головоломки за участю Кленка, кумедні епізоди з робопавуком Глючкою та багато, багато іншого.
Про Ретчета вже було так багато ігор, що самі розробники напевно від нього втомилися, тому в Rift Apart з’явився новий персонаж — Рівет. Її присутність в сюжеті сильно освіжає всесвіт, та й сам задум із альтернативними світами вийшов відмінно. Фанати зустрінуть чимало знайомих героїв, що з’являються в незвичних образах, а нова аудиторія просто буде отримувати задоволення від милої та захопливої історії про чергову перемогу добра над злом.
Цікавим процес робить і те, як у грі використовують особливості ґеймпада DualSense. Ексклюзиви Sony тим і гарні, що їх автори не забувають ні про тактильну віддачу, ні про опір курків. Всі види зброї поводяться по-різному – залежно від сили натискання на R2 або швидкість стрільби змінюється, або постріли попередньо набирають енергію. А дрібні вібрації, що відбуваються з будь-якого приводу, і звуки з динаміка краще занурюють в гру — тут і збір болтів ними супроводжується, і відкривання дверей, і стрілянина, і всякі сюжетні моменти.
Візуально Ratchet & Clank: Rift Apart — дійсно той самий некстґен: з крутими локаціями, блискавичними завантаженнями і крутими видовищними епізодами. Але «скелет» гри змінився несуттєво — портали не вплинули на ігролад, і по суті це та ж Ratchet & Clank, що й раніше. Комусь буде досить і цього (особливо нової аудиторії), але хочеться більше нових ідей — чогось, що сильно відрізняло би цю серію від інших тривимірних платформерів.
Вдалося
- Мила історія з чарівними персонажами
- Відмінно вивірений темп оповіді
- Максимально повне використання особливостей DualSense
Не вдалося
- Ігроладні нововведення та різноманіття
- Одноманітні перестрілки
Жанри
Компанії
Платформи
Cподобалася стаття? Підтримай PlayUA
На платформі Donatello ви можете підтримати нас як одноразовим донатом, так і оформити щомісячну підписку. Усі наші підписники на Donatello отримують цифрові або фізичні приємнощі залежно від суми донату. Долучайтеся до нашої спільноти!