Огляд Armikrog

Прочитання огляду рекомендоване під прослуховування цього саундтреку:

Нещодавно оце боявся, що спогади про мою улюблену тиць-кла-пригодницьку дилогію Syberia будуть зіпсуті третьою частиною, що намагатиметься відродити безнадійно мертвий жанр. А оце сьогодні пройшов за 3 години Armikrog і бентеження моє зросло ще більше.

Armikrog — це духовний нащадок легендарної Neverhood, яка полонила нас ще у 1996-му. Пластиліновий світ, що ожив, завдяки вправності аніматора, сценариста і автора ідеї Даґа ТенНейпла, чарував нас своєю наївністю, непередбачуваністю і загадковістю. Пам’ятаєте, як бомбезно виглядав запуск робота? А як ми за нього переживали, коли… Словом, Neverhood — це яскравий спогад дитинства.

Пригорання почнеться за 5… 4…

За сюжетом, планеті нашого героя загрожує енергетичний колапс. Тому кількох братів астронавтів розіслали в різні куточки Всесвіту для пошуку джерела енергії. Один із них — Томмінавт, яки разом зі своїм поплічником балакучим псом Дзьоб-Дзьобом, розбився на планеті, де височія фортеця Армікроґ. У фортеці сталася біда, в якій і належить розібратися героєві.

За сюжетом стежити цікаво. Є кілька несподіванок. Турбота про покинуте немовля, дружба з Дзьо-Дзьобом, спадщина знищеної цивілізації та інші штуки мотивують до проходження. А фінал, хоч і натякає на продовження, та воно буде лише за умови, що автор зробить його за власні кошти, бо вдруге йому на таке ніхто вже не відсипле капустяників.

Знайомі із жанром олдфаґи не будуть здивовані механікою Armikrog. Звичайнісінька тиць-клац-пригода з дивними механізмами, неочевидними, заплутаними головоломками та статичним двовимірним тлом, по якому бродить анімований пластиліновий чоловічок.

Зрозуміло, що Armikrog наспільнокоштила, паразитуючи на ностальгії підстаркуватих ґеймерів. Але сподівань не виправдала. Спершу розробник неодноразово переніс реліз через банальну нестачу часу (паскудне планування, не розрахував сили, забув, що зібрав гроші і має зробити гру — біс його зна, що там насправді відбувалося), потім після релізу виявилося, що гра все одно недороблена і попри кілька патчів перших днів досі містить кілька неприємних баґів, що можуть зробити гру непрохідною.

Пригорання почнеться за 3… 2… 1…

Пам’ятаєте отой незбагненно тупорилий момент із Neverhood, в якому треба було пройти стоп’ятсотмільйонівтисяч кроків до однієї з касет, а потім цю ж відстань пройти назад? Там ще на стіні була написана історія світу гри, яку наші та російські локалізатори пересрали, замінивши або на анекдоти, або на ще якусь маячню (полінувалися перекласти так багато тексту). Пригадали, так? А тепер уявіть, що вся гра ось така — безглуздо затягнута. І це при тому, що вона проходиться за 3 години! Половину цього часу займає повільне багаторазове проходження одними й тими ж ігровими екранами.

Найбільше нервує, що механізм отут, а кнопка, яка його вмикає — отам, за кілька десятків метрів, а іноді — в іншому приміщенні, на іншому поверсі. Головоломка отут, а підказка до неї — отам, на самому початку гри. Хочете сюжетних роликів? Отримайте, але вони озвучені місцевою вигаданою мовою. Перекладач можна увімкнути наприкінці гри, але щоби прослухати знову ті ролики, доведеться повертатися через простір усієї гри та повторювати купу нецікавих одноманітних дій. Дякую, не треба.

Перезапуск системи

Так, сварити гру можна дуже довго. Довше, ніж треба для її повного ретельного проходження. Але є й позитивні моменти. Це досі неповторний пластиліновий стиль і вступна музична тема, від якої дриґаються кінцівки. Але Armikrog не варта придбання лише заради коротенької екскурсії інтерактивною галереєю пластилінової анімації та однієї цікавої композиції з майже 50-хвилинного саундтреку гри.

Armikrog — це чергове розчарування і невдала спроба зіграти на ностальгії немолодих ґеймерів. Красива, з цікавим сюжетом, але коротка і рутинно занудна. Вже ліпше в Deponia погратися, де за ті ж гроші можна отримати в кілька разів більше контенту.

Оцінка PlayUA

55

Середняк

Вдалося

• безнадійний флегматик
• не гралися ні в що, окрім Neverhood

Не вдалося

• цінуєте свій час і гроші