Складно порівняти з чимось відчуття, коли, після тридцяти хвилин клопітливих планувань, вивірених ходів та акуратних підводок, ви знищуєте свою ціль. Hitman це саме та серія, яка майже завжди ставила собі за мету дати вам це відчуття. Й у 2016 році, випустивши на світ Hitman, IO Interactive, здавалося б, довела цю ідею до абсолюту. Пристойних розмірів багаторівневі локації з чималою кількістю обхідних шляхів, обширний інструментарій та непоганий АІ противників — усе це створювало навколо гравця величезну пісочницю, де замість лопатки й відерця в нас були гаррота та пістолет, а єдиним обмеженням слугувала фантазія. Так, не обійшлося без недоліків. Проте ми помічали їх хіба на 20-ій годині гри, коли задумувалися над спробою взяти ціль штурмом, влаштувавши веселий, та не довготривалий тир.
Й ось через два роки ми отримуємо Hitman 2 й хочеться. щоб вона було якщо не кращою, то щонайменше сягнула цієї високої планки. Чи вийшло це в сміливої команди з Данії, попри важку процедуру зміни видавця та фінансові проблеми? Давайте розбиратися.
Більше, різноманітніше, краще
Спостерігаючи за трейлерами гри та реакцією спільноти на ці відеоролики, я те й діло помічав фрази: «А де ж щось нове? Де мої нововведення?». Якщо бути чесним, то їх небагато. Трішки підкрутили АІ, який відтепер вміє бачити відображення у дзеркалах. Додали знайомий фанатам серії кейс МКА, якому з незрозумілих причин не знайшлося місця два роки тому. Додали мультиплеєрний режим, де ви наввипередки з конкурентом прибираєте цілі в паралельних світах. Можна й далі перераховувати, але всі ці новинки малопомітні, та й вони наслідок радше кропіткої роботи напилком, ніж бажання здивувати гравців чимось незвичайним.
Творці Hitman 2 не намагалися винайти велосипед, обтяжуючи гру введенням нових механік. Натомість вони росли горизонтально: більші локації, більша кількість інструментів для виконання цілі, більше цілей та історій із ними пов’язаних. Так, я представник старої школи, який не звик використовувати в іграх серії що-небудь, крім удавки, відмички та монет, тому мене мало зачепило різноманіття тутешнього арсеналу. Проте мені приємно знати, що під рукою широкий вибір малопомітних вибухових пристроїв, автоматів та холодної зброї. Немало в цьому арсеналі і просто кумедних зразків, як от вибухова качечка або булава. Якщо першій ще можна знайти застосування в польових умовах, то друга це не більше, як забавка на випадок «ану я спробую пройти завдання вбивши усю охорону в ближньому бою».
Усе, що нам так сподобалося в перезапуску 2016 року, хлопці з IO Interactive розтягнули щонайменше вдвічі без втрати якості. Якщо два роки тому я не міг надивуватися масштабам Сап’єнци, то цьогоріч я просто перебуваю в шоці. Що вже й казати, якщо локацію «Головні ворота» я відкрив для себе тільки на шляху до виходу з місії, після сорокахвилинної прогулянки замком. Щоразу складно осягнути той факт, що, здавалося б, ти обійшов усі закутки, знайшов шляхи знищення цілей, роздивився чим займаються інші персонажі й тут бац! Повертайтеся іще, ви відкрили 29 шматочків локації з 45. Це взагалі законно? Як у них це вийшло? Нерідко цілі відкриті світи, інших розробників, ховають у своїх надрах менше цікавинок, ніж змогли помістити в одну тільки місію в Мумбаї.
Суттєво покращили й локальні історії. Ці сюжетні гілочки, що ведуть нас до бажаної цілі, тепер куди як довші, але все такі ж доступні новачкам і ідеально підходять для першого знайомство з місцем проведення спектаклю. Чого тільки варта історія з вбивцею-невдахою, який зміг прибрати ціль тільки завдяки допомозі 47-го, сам того не знаючи. А гілочка, що змушує нашого професіонала перевтілитися в талісмана-фламінго? Вам точно буде де розігнатися, а якщо ви праведний хардкорщик, то й гарроту у вас ніхто не забрав.
Hitman 2 це й досі величезна пісочниця, та якщо порівнювати її з попередницею, то розумієш, що геть недавно над нею пройшов дощ. Так, гратися у ящику із сухим піском також було весело, проте мокрий куди як краще піддається фантазії дитини і слухняно тримає задану нею форму. Після цього досвіду повертатися назад не дуже хочеться. Проте творці гри подумали і про це.
Якщо ви маєте в бібліотеці Hitman (2016), то в рамках нової гри отримаєте акуратно відполіровані відповідно до нових можливостей завдання з попередниці. Також цей набір можна придбати окремо, якщо після проходження новинки вам захочеться ще. Так, на фоні Hitman 2, оригінал виглядає не так впевнено, як раніше, та він усе ще здатен подарувати вам чимало незабутніх моментів, не обходьте стороною.
Після всього вище описаного, язик не повертається сказати, що виконаної роботи мало. IO Interactive провела феноменальну роботу й загрузила в продовження стільки всього, що ви не один десяток годин гулятимете цими локаціями, спостерігатимете за життям, що вирує на них та вигадуватимете неймовірно складні контракти для інших гравців.
Схиліться перед моїм злим генієм, я маю кращий результат, ніж ви!
Hitman 2, як і попередниця, чудово стимулює вас до пошуку кращих методів проходження. Хіба ж можна зупинитися, коли після виснажливого завдання вам пишуть, що якийсь там Олег Куліков добився кращого результату, ніж ви. Пфф, та ніколи! Тим приємніше усвідомлювати свою міць, коли чотири завдання до ряду вам пишуть, що ви найкращий з-поміж друзів.
Сприяє цьому і знайомий нам режим Контрактів, що сповнений десятками дивних і, на перший погляд, неможливих до виконання завдань. А тимчасові події з невловимою ціллю, які так полюбилися гравцям два роки тому, поки не встигли розкритися на повну. Завдання із Шоном Біном було круто обставленим, але використовувало чуть чи не п’яту частину обраної локації, а шлях до знищення цілі здавалося б тільки лампочками не підсвітили. Чого не скажеш про місію з поганцем-диктатором, якого ще потрібно було знайти, та й тій не вистачило якоїсь родзинки. Сподіватимемося, що вже наступного разу розробники віднайдуть золоту середину.
Друга частина трилогії, що ще тут скажеш
За історією Hitman 2 часом цікаво спостерігати, часом вона, навіть, дивує, а головне — не викликає бажання пропускати відеоролики. Якщо вам сподобалася оповідка, яку нам запропонували два роки тому, то й цього разу ви не будете розчаровані, хіба неприємним осадком залишаться відеозаставки зліплені зі статичних кадрів. Тут уже відчувається брак грошей, який переслідував гравців у процесі розробки.
Єдине, що слід сказати відразу, — не очікуйте, що Hitman 2 розставить всі крапки над «і» та дасть відповіді на всі ваші запитання. Це типова друга частина трилогії, яка тільки додає запитань і все розкажуть у продовженні.
Не все так просто, як здається
Коли оновлений Hitman два роки тому з’явився на прилавках, я місця собі не знаходив від захвату. Було відчуття, що бувалим фанатам серії притарабанили величезний подарунок зі словами: «Ось, це за всі наші гріхи!». Проте я чітко розумів, що це не та гра, яку я можу порадити всім і кожному. Це був проект для своїх, фанатів та просто любителів серії, які давно чекали на вартісне продовження. Та звичайний геймер, розбалуваний величезними дороговказами та поблажками на кожному кроці, навряд буде в захваті від цього. Причиною, на мою думку, був доволі високий поріг входження. Так, круто, що творці не слідували забаганкам людських мас і не намагалися догодити всім та зразу, але ж хотілося розповісти якомога ширшому загалу про цю круту гру. І Hitman 2 дає таку можливість.
У продовженні, творці з IO Interactive відкрили двері навстіж і зробили гру доступною для всіх. Звичайний любитель рельсових шутерів та стелс-екшенів може почати знайомство з Hitman 2 завдяки дрібним історіям, які за ручку поводять його локацією, скажуть куди тицяти, щоби було весело й наступного разу він вернеться вже знаючи що і як та, можливо, стане безшумним вбивцею. А години за три він зрозуміє, що за тими дверима була не кімната два на два метри, а цілий шматок локації розміром як половина дослідженого. Саме тому я з певністю в голосі можу сказати: Hitman 2 рекомендується до ознайомлення всім. Гра має що запропонувати, показати та розказати і ви не пошкодуєте про її придбання. А зараз, 31 грудня, можна не менш впевнено заявити, що хлопці з IO Interactive зробили одну з найкрутіших ігор 2018 року.
Огляд актуальний для платформи: ПК. Оглядач грав на клавомишці і провів у грі орієнтовно 10 годин. За цей час встиглося пройти кампанію (половину завдань на рейтинг «безшумний вбивця»), мигцем глянути на багатокористувацькі режими, оновлення старих епізодів, спробувати прибрати дві невловимі цілі та побалдіти від розмірів локацій.
Автор тексту: Владислав Папідоха
Автор відео: Олег Куліков
ок, глянув я на огляд лисого і зараз перші думки будуть ті, які найбільше врізалися в голову
1. Часові ігриська - в принципі незнаючій людині якось на це пофіг, людині, яка пограла це - бо о, тут можна хитро когось прибити - історія підходить більш-менш і заплутатись у неї неможливо і кожна гра зайде, а от людині,яка заколупає знанням лору і структури - це може зламати мозок трошка через нумерацію і деяку заплутаність в подіях(до речі, варіант з паралельними вимірами може трошка надломитись, якщо прийняти той факт, що дії 1 гри і дії деяких катсен Хітман 2018 йшли одна за іншою в притик,що можливо, але не точно, хоч роки, в яких відбуваються завдання наскільки я пам'ятаю не вказуються до 4 частини).
2. Нічо нового? - сезонів вже 2 і вони таки перероблені - факт. Перебирання варіантів виконання завдань в порівнянні з попередніми іграми серії - це все одно що порівнювати літак Мрія і можливо більш менш наповнений причіп MAN. Але викликало деяке здивування рівнева система. Хз, я можу це сприйняти більш менш де завгодно, але ця система в Хітман прийшла мені здається занадто пізно і то як те,що модно вже десятиліття. так собі ідея.
3. Мультиплеєр - ідея хороша. Виконання на рівні Дум 2016.
Гра як сама - хороший мікс зі всіх ігор серії.Спожити рекомендовано, головне не вникати в історію цілої серії і закрити очі, що ІО любить цифру 2 десь так само, як Вальв (привіт Халф-Лайф) =)
тепер питання до Олега,якщо це він робив
1) звук - підчистити можна, бо шумів трошка є
2) чорні фони - їх чомусь більше ніж треба і більшої тривалості ніж треба, тільки в 2 моментах відео вони виправдані
в цілому, я бачу,що це 2 чи 3 огляд. Можна і краще, на що і сподіваюсь( це про технічний план виконання)