Кожна людина має свої страхи. Щось, що змушує кров холонути в жилах, а серце битися в шаленому ритмі. Боятися можна чого завгодно, чи то змій, чи то висоти, але у кожного є страх залишитися наодинці з відчуттям того, що ніхто тебе не почує і не врятує в разі біди. А хто каже, що не боїться, насправді наляканий ще більше. І я один із них.
Події гри Kholat вирують довкола трагедії, що сталася взимку 1959 року в Уральських горах. Дев’ятеро студентів на чолі з Ігорем Дятловим вирушили підкорювати гору Отортен. Згодом їх було знайдено мертвими з тяжкими пораненнями та переломами. Тіла були розкидані по всьому перевалу, який, до речі, був названий на честь Дятлова. Протягом багатьох років вчені з усього світу намагалися зрозуміти, що ж сталося тоді на перевалі. Було запропоновано багато теорій — як наукових так і містичних, — які досі не підтверджені. Проте й не спростовані.
Розробники надали змогу зіграти за одного з детективів, які розслідували ці трагічні події. Прибувши до спорожнілого міста Івдель, ви одразу ж вирушаєте на те саме місце смерті студентів, де і отримуєте мапу, компас та ліхтарик, з якими й будете поступово дізнаватись причини загибелі молоді.
Протягом всієї гри ви будете відчувати, що за вами хтось стежить. Їй богу! Я ледь не кожні 30 секунд обертався через ефект присутності когось позаду! Також наявне відчуття страхітливої самотності. Ніхто з вами не буде розмовляти і ніхто вас не збирається рятувати. Ось що мене змусило припинити грати вже після 20 хвилин — мені стало лячно від того, що я сам замерзаю в засніжених горах, хоч у кімнаті, поряд зі мною, було ще двоє людей, а надворі температура сягала позначки у +30. Розробникам якимось чином вдалося примусити вірити мене в те, що відбувається на екрані, що, на мою думку, є великим досягненням.
Під час гри нам доведеться знаходити нотатки померлих студентів, а також різні записи простих людей та наукові нотатки. Кожен знайдений аркуш містить у собі певну інформацію, що висвітлює події, які відбувалися на перевалі протягом кількох років. І якщо ви гадаєте, що це буде легка прогулянка, то дуже помиляєтеся. З самісінького початку гри ви отримаєте мапу, на якій зазначені координати ключових місць, в яких ви повинні побувати. Також вона містить зображення стежок, ландшафту місцевості та позначки місць, які ви вже відвідали (майже завжди з похибкою в кілька градусів). І це все.
Немає ніякого покажчика вашого розташування, як і не вказується, куди саме потрібно йти. Ще й координати не завжди бувають точними, завдяки чому можна легко заблукати. І це просто чудово! Гра, як не дивно, доволі тривалий час не набридає нудним бродінням в пошуках паперів, як це було у Slender. Це такий собі симулятор спортивного орієнтування в засніжених горах, який наділений похмурою атмосферою.
До речі про ландшафт. Тут він доволі різноманітний: зустрічаються як засніжені гори, так і пустки, печери, закинуті будівлі, вигорілі ліси. Печери зроблені на диво вдало: відлуння крапання води, звислі зі стелі бурульки, реалістично намальовані рельєфи стін — усе це додає грі ще більше атмосфери.
Під час такого „спортивного орієнтування“ вам будуть траплятися духи — нейтральні і агресивні. І щоб менше тішити себе зустріччю з ними, потрібно не зловживати використанням ліхтарика, оскільки, на відміну від того ж Alan Wake, це тільки дратує духів, а не робить їх слабшими. Поміж іншого, у грі потрібно якнайдалі триматися від помаранчевого туману, який, як і злі духи, несе смерть.
Графічна складова Kholat також заслуговує на похвалу. Unreal Engine 4 малює дуже красиві пейзажі, скріншоти яких можна сміливо ставити в якості шпалер на своїй стільниці.
Одним із головних аспектів всіх горорів є звуковий супровід. У Kholat він до всирачки атмосферний! Звуки завірюх, обвалів каміння в горах, вовчий гавкіт десь удалині та декілька моторошних мелодій, від яких у мене серце в п’ятки втікає. Окремої похвали заслуговують чудові композиції, записані Мері Елізабет МакҐлінн, яка, між іншим, співала для іншого горору — Silent Hill.
Якщо розібратися, то Kholat — це ще одна блукалка з пошуком макулатури, але цікава і атмосферна, словом, крутезна. І чхати, що з часом це блукання починає набридати та ставати рутинним. Без сумніву, гра заслуговує на місце у вашій бібліотеці.
Ігрові ноутбуки, портативні консолі та справжні монстри з GeForce RTX 50 для безкомпромісного ґеймінґу: 2-6…
На виставці Computex 2026 компанія Acer представляє широкий асортимент електровелосипедів і електросамокатів та сумісне уніфіковане…
Колись спільна гра перед одним телевізором асоціювалася з Mortal Kombat та Need for Speed. Проте…
Новий бойовик жахів (як ще це назвати?) від A24 "Натиск" (Onslaught) за режисурою Адама Вінґарда…
Інді-розробник Едмунд Мак-Міллен, відомий за Super Meat Boy, The Binding of Isaac і нещодавньою Mewgenics…
Скіни найдивніших персонажів стали вже рутинними для Call of Duty, але схоже франшиза збирається повертатись…
This website uses cookies.
Цікавий факт: "холат" - це "мерці" мансійською.
Чекав на більшу оцінку гри. А тут же гру ще й озвучує Шон Бін.
Гра дуже крута, але це лише збирання паперу, хоч і гарно реалізоване.
Дякую за інфо, я не помітив цієї гри взагалі, а ви відкрили очі)
Kholat - Khuynya
Дуже своєрідна гра, мені щось не пішла. Нудна якась. І як це Шон Бін повівся на її озвучення...