29 березня 2026 року помер від серцевої недостатності актор, комік і музикант Володимир Комаров.
Хоча уродженець Кировоградської області який виріс в Одесі не мав акторської освіти, він був природженим актором і коли це помітили засновники комік-трупи “Маски” (серед яких був кращий друг Комарова, Борис Барський), колишній моряк став актором. Комаров грав у театрі “Шарж” (1987-1989) та дуеті “Одеколон” з Олексієм Агоп’яном, але найбільшу популярність йому принесли саме “Маски”, роботу в яких Комарова можна розділити на три періоди.
У 1985-1987 рр. Комаров грав в “Масках” ще при Одеській обласній філармонії, у 1989-2002 рр. був активним членом трупи на піку її телевізійної популярності (плюс з’явився в документальному фільмі “Маски: між життям та сценою“ в 2009 році), а в 2018 році повернувся в “Маски” вже як стаціонарний театр, щоб зіграти в спектаклі “Моцарт і Сальєрі“. Втім, здоров’я не дозволило грати в цьому спектаклі довго, тож невдовзі Комарова замінив Вадим Набоков (відомий по “Каламбуру“). Своєрідним пост-скриптум роботи в “Масках” відбувся в 2023 році: хоча актор на той час вже давно не виходив на сцену, він прийняв запрошення Барського знятись для марок з акторами трупи до 20-річчя театру. Про цей момент Комаров детально розповідає в документальному фільмі “Смачне життя Володимира Комарова” для каналу “Море людей“.
Останнім часом Комаров взагалі давав багато інтерв’ю, де чесно ділився, що в акторство повертатись не збирається і йому цілком вистачає іншої творчості — професійного виробництва люльок для паління тютюну (в тому числі для воїнів ЗСУ) та екскурсій. Професійним екскурсоводом Одесою Комаров став відносно нещодавно. Він також грав блюз в музичному гурті Д-ръ БрМенталь (2005-2009).
Хоча Комаров давно не грав і не знімався, серед відомих режисерів він мав репутацію неймовірного професіонала, на якого завжди можна було покластись.
Завжди кликав Володимира у всі свої проєкти. Адже знав – можна не хвилюватися за сцени, де він грав та ще й тягнув за собою не дуже спритні таланти.
Оцінила талант та фактуру Комарова також і Кіра Муратова, у якої він знімався в “Другорядних людях” (2001), “Чеховських мотивах” (2002) та “Настроювачі” (2004). Комаров встиг попрацювати з багатьма іншими відомим режисерами, зокрема Юрієм Стицьковським (“Свєта з того світу”) та Вілленом Новаком (“Оосбисте життя офіційних людей”), який за співпадінням помер в той же день. Першу роль в кіно Комаров зіграв у 1987 році у фільмі “Дискжокей“. Останньою ж появою на екрані в жовтні 2025 року стало інтерв’ю для каналу “Знають в Одесі і не тільки“.
Прощання з Володимиром Комаровим відбудеться 1 квітня 2026 року о 13:00 на Таїрівському цвинтарі в Одесі.