Resident Evil: Survivor (2000)

Ретроспектива Resident Evil. Випуск 04: Resident Evil: Survivor (2000)

Автор: Андрій Нагорний

Ще у  далекому 2000-му, я пройшов Resident Evil: Survivor за півтори години та відніс її назад на базар. Мені здалось, що можливо щось не так з диском чи версією, надто вже гра суперечила всьому тому, з чим люди асоціювали Resident Evil. Зізнаюсь, що мав сумніви стосовно написання цього матеріалу. Навіть небайдужому до франчайзу Resident Evil ретро-оглядачу, важко утриматись від того, щоб відмотати хронометраж серії вперед, до її більш шляхетних сторінок.

На жаль, Survivor – це саме той випадок, коли гра не просто не подобається, а є універсальним прикладом одностайності в оцінках, навіть у неоднорідних рядах фанатів такої постійно-еволюціонуючої серії, як Resident Evil. Та що там фанатів, скоріш за все ця гра не сподобалась навіть тим, хто зробив її майже двадцять років тому. Практично одразу Survivor отримав титул найгіршої гри франчайзу. Потім Capcom зробили ще декілька спроб «кинути виклик» цій сумнівній славі, але, на щастя, це у них так і не вийшло. Тому, не сумнівайтесь, ця розповідь не є слідуванням популярному тренду – гадити в інтернеті на ігри. Не рідко від цієї моди незаслужено страждали непогані, нехай і не геніальні ігри. Можливо тому, справедливості заради, я дав грі другий шанс та перепробіг її, щоб розповісти вам про, так званий, «найгірший резик в історії».

Resident Evil: Survivor (2000)

Початковий екран

Resident Evil: Survivor (2000)

Десь я тебе вже бачив…

НЕВІДОМИЙ CAPCOM

Часто, пишучи про старі ігри, стикаєшся з тим, що інформації про проект дуже мало і, в деяких випадках, доводиться досліджувати інші, пізніші ігри розробників, аби хоч так прослідкувати вплив гри на індустрію, чи, принаймні, як здобутий розробниками досвід, вплинув на їх стиль та подальшу роботу. Інколи така інформація відсутня невипадково, адже не даремно кажуть – невдача завжди сирота.

Вочевидь, намагаючись мінімізувати негатив навколо Survivor, Capcom не особливо поширювала деталі розробки. За одними версіями гру розробляли всередині відділення під назвою Production Studio 2, за іншими – Production Studio 3, яку на той момент як раз і очолював режисер проекту Хіроюкі Кай. Для нього, Survivor стала першою самостійною грою. І останньою. Пізніше Production Studio 3 реформували, а більшість команди більше не займалась іграми серії.

Початкова ідея Survivor не була завідомо провальною. На руках у Capcom був один з самих гарячих франчайзів на PlayStation. Будь якій грі зі словами Resident Evil/Biohazard на той момент була гарантована увага, а тут ще й проект для світлового пістолету G-Con. Враховуючи брак ігор для цього аксесуара, його власники не змогли б пройти повз гру з наймоднішого франчайзу. І справді, початкові продажі Survivor виявились доволі непоганими – майже півмільйона копій. Погодьтесь, це зовсім немало, для гри, сумнівні якості якої, дуже швидко стали відомими. Від миттєвої поганої слави Survivor не врятувало навіть гучне ім’я: гра одноголосно отримала рекордно низькі оцінки від незалежної преси. Лише офіційні журнали про PlayStation наважились поставити оцінки в районі «В», але і вони зауваживши численні недоліки.

Останнім цвяхом у труну гри, стало сумнівне рішення про відмову від підтримки світлового пістолету в американській версії гри, нібито через сумнозвісну стрілянину у школі Колумбіни. Правда це, чи ні, але через таке рішення NTSC реліз втратив єдину позитивну особливість, а поруч з вдалими стрілялками на першій на «соньці», в ролі звичайнісенького шутера Resident Evil: Survivor виглядав незграбно.

Resident Evil: Survivor (2000)

Головний персонаж

Resident Evil: Survivor (2000)

Весь ігролад однією картинкою

ВСЕ ПОГАНО

Так, перша PlayStation була не найпотужнішою консоллю,  але це не завадило їй отримати порти популярних шутерів з ПК, а також, стати місцем запуску культової Medal of Honor. Тому недолугість заліза явно не причина бідної графіки Survivor. Препогані тривимірні моделі, ніби збиті з дощок, спрайти достойні хіба що Super Nintendo (господи, прости), жахливі гігантські пікселі, від яких рябить в очах та примітивні ефекти. І це при тому, що дизайнери зекономили час, та запозичили 90% текстур, моделей та артів з попередніх ігор франчайзу.

Звуки також були переважно запозичені. Місцями можна впізнати «ембієнти» з попередніх частин, а також, майже все що стосується монстрів, проте ви навряд чи захочете занадто прислуховуватись до Survivor. Домінуючий звук у грі, це нервова та одноманітна музика, що жене гравця вперед, підсилюючи бажання, чи то швидше пройти гру, чи то спалити диск разом з коробкою.

Провальну ситуацію з картинкою та звуком міг би, якщо не врятувати, то точно пом’якшити фірмовий для серії сюжет та заставки. Однак останні – це вбогі ролики з мізерною роздільною здатністю, про які взагалі не хочеться говорити.

Resident Evil: Survivor (2000)

От такі заставки у грі

Resident Evil: Survivor (2000)

Рушійні заставки в грі записано у відео файли з ще меншою роздільною здатністю

ВИРВАНА СТОРІНКА

Можливо, передчуваючи провал, Capcom написали окрему історію, непов’язану з кризою в Ракун-Сіті. Вочевидь не хотіли плюндрувати історію міста, та головних персонажів.

Події Resident Evil Survivor розгортаються на острові Sheena, на якому міститься комплекс виробництва тиранів, ресурсом для яких, виступали викрадені «Амбреллою» діти. Командир острова й усіх об’єктів «Амбрели» – Вінсент Ґолдмен, обміняв залишки сумління на успішну кар’єру в корпорації, тому, коли ж про експерименти дізналися жителі містечка, аби не дати інформації залишити острів, Вінсент без зайвих вагань випустив T-вірус на волю, заразивши мирне населення.

Тут і починаються події гри. Леон Кенеді відправляє детектива, та по сумісництву нашого протагоніста, Арка Томпсона розслідувати злочини «Амбрелли» на зловісному острові. Однак, вертоліт не долітає до місця посадки й розбивається, а головний герой, внаслідок аварії втрачає пам’ять. Майже одразу, а події в грі відбуваються швидше ніж у спід-рані оригінальних частин серії, за збігом обставин, головний персонаж починає ідентифікувати себе як Вінсента, думаючи що він і є та сама паскуда що згубила острів та безвинних людей.

Згодом, герой натикається на Лілі та Лотт Клайн – дітей, що втікають від нього, посилюючи впевненість персонажа у власній неправоті. Саме в якості акту спокути, в гравця з’являється нова мета – врятувати дітей. Як дітям вдається більшість часу безперешкодно переміщатись окупованим мутантами островом швидше за гравця, сценаристи не розповідають, але, як ви вже здогадались, це не єдиний сценарний пробіл у Survivor.

Враховуючи недовгу тривалість гри, персонаж досить швидко усвідомлює, що ніякий він не Вінсент, а приватний детектив, і після декількох бійок із монстрами, новою версією Тирана та, вже класичного для серії, таймера, Арк вивозить дітей з острова на гелікоптері, після чого його історія назавжди (та на щастя) закінчується.

Resident Evil: Survivor (2000)

Неігрові персонажі

Resident Evil: Survivor (2000)

У грі відсутня можливість збереження

ТИР БЕЗ ПІСТОЛЕТУ

Хтось сказав, що Resident Evil Survivor – це гра про пістолет, але без пістолету, адже для більшості гравців у світі, вона явила себе банальним та поганеньким шутером. Відсутність підтримки пістолету забрала у Survivor останній аргумент на захист гри, а значить, жертви, на які пішли розробники, не мають жодного виправдання.

Історія індустрії знає приклади, коли оригінальний ігролад рятував численні промахи на інших фронтах. Але Survivor явно не може розраховувати на таку розкіш. Будучи напівшутером, гра стартує з жанрового дна, навіть не намагаючись визирнути звідти, хоча б на сантиметр. Тут варто згадати дистанцію промальовування ігрового світу Survivor, адже більшу частину проходження гравець також не бачить далі краєчка носа. Щоправда, бачити тут особливо немає що.

Майже весь час гра дає два доступні альтернативні шляхи, які поєднується та розгалужуються в певних точках. Так, розробники хотіли додати реграбельності у коротеньку гру. Переважно ходити доводиться по недеталізованих кімнатах різноманітних громадських місць та, час від часу, виходити на вулицю.

Бестіарій гри запозичено з другої частини серії, до нього лише додали хантерів та двох нових ворогів: фінального боса – різновид Тирана і загін «Амбрелли», члени якого, більше за все, нагадують, одягнених в чорні костюми, мавп.

Для знищення ворогів гравцю доступні декілька пістолетів з необмеженим боєзапасом, рушниця, магнум та гранатомет. Завдяки дивній системі рівнів, додаткову зброю можна запросто не помітити або не взяти, адже гра не завжди дає переміщуватись назад до вже відвіданих кімнат.

Проходження Survivor займає трошки більше години і, на жаль, це дуже добре. Враховуючи рекордний рівень самогубств в Японії, очевидно, розробники не захотіли додавати свою гру до переліку факторів. Думати про перепроходження гри задля альтернативних частин рівнів може хіба мазохіст. Варіантів зробити сейв перед розгалуженням немає – в Survivor можна зберігатись тільки після проходження гри. Гравцю дають кілька життів-continue, на випадок трагічної обставини, що відправить його на декілька кімнат назад від точки загибелі.

Технічно, стрільба в Survivor – це катастрофа. Гравець має зупинитись, навести хрестик на ворога та клацати кнопку вогонь. Гра автоматично коректує приціл на ворога якщо попередня куля влучила в нього. Незалежно від швидкості натискання на кнопку, зброя гравця стрілятиме в тому ж темпі що і у звичайних Resident Evil, тобто гравець не впливає на скорострільність, що для гри, яка задумувалась як тир, м’яко-кажучи, недолуге рішення. Решта керування є ще гіршим: немає кроку в бік та адекватного вертикального прицілювання, що на цей час для шутера вже було поганим тоном.

Численні глюки, жахливе керування та непослідовний АІ можуть зіграти як на користь гравця, так і проти нього. Монстри застрягають, туплять, не знають як поводити себе поруч з гравцем. При цьому вони відігруються за рахунок поганої камери, миттєвого респауну перед гравцем в новій кімнаті та атакуючи гуртом.

Як ви вже здогадались, головоломки та елементи дослідження ігрового світу, за які ми так любимо Resident Evil, практично відсутні у Survivor. Максимум, що від нас буде потрібно, це увійти в одну кімнату, щось підібрати і одразу використати в наступній. Ігрові документи нечисленні та за посередньої історії не викликають бажання їх читати.

Resident Evil: Survivor (2000)

Приклад неприємної ситуації. Через недоліки прицілювання, вороги на узвищеннях можуть зіпсувати життя гравцю

Resident Evil: Survivor (2000)

Останній бос

ВИСНОВКИ

Для справжніх фанатів серії, за відсутності світлового пістолету, дуже важливо, щоб під рукою не опинилась справжня та заряджена зброя. Спокуса вистрілити у телевізор дуже велика, адже дивитись на Resident Evil: Survivor гірко та болісно. На щастя для Capcom, за тиждень після найгіршої гри в серії, вийшла її найкраща частина, а тому про Resident Evil: Survivor всі швидко забули.

+ ПЛЮСИ:
+ Відсутні

– МІНУСИ:
– Жахлива графіка
– Поламана ігрова механіка
– Вбите керування

ОЦІНКА

Найгірша гра в франчайзі Resident Evil – неабияке, але теж досягнення. Єдина умова за якої варто грати в Survivor, це коли на вас націлили справжній пістолет і погрожують вбити.

This review (excluding images and otherwise registered trademarks or other intellectual property that has been used here for non-profitable purposes of making this review) is copyrighted to Andy Nagorny © 2019. All rights reserved.

Resident Evil and Biohazard are officially registered trademarks of Capcom Co., Ltd. Game and its images are officially registered properties of its respective owners. All rights reserved.

Інші випуски ретроспективи Resident Evil

  • Resident Evil (1996)

    Ретроспектива Resident Evil. Випуск 01: Resident Evil (1996)

  • Ретроспектива Resident Evil. Випуск 02: Resident Evil 2 (1998)

    Ретроспектива Resident Evil. Випуск 02: Resident Evil 2 (1998)

  • Resident Evil 3: Nemesis (1999)

    Ретроспектива Resident Evil. Випуск 03: Resident Evil 3: Nemesis (1999)

Останні огляди

Ці дні. Огляд Wolfenstein: Youngblood

55

Автор: PlayUA

Wolfenstein: Youngblood

Огляд фільму «Одного разу в Голлівуді»

Автор: Євгеній Загороднюк

Одного разу в Голлівуді / Once Upon a Time In Hollywood (2019)

Нелегке знайомство. Огляд коміксу «Пангея. Сезон полювання»

Автор: Владислав Папідоха

Комікс Пангея. Сезон полювання»

Адвокат Якудзи. Огляд Judgment

79

Автор: PlayUA

Judgment

Крізь портал до дупць. Огляд коміксу «Двері Агари»

Автор: Владислав Папідоха

Двері Агари

Огляд фільму «Король Лев»

Автор: Данило Зозуляк

Король Лев / The Lion King (2019)

Справжній детектив. Огляд The Sinking City

80

Автор: Олег Куліков

The Sinking City

Підкорюючи античність. Огляд Imperator: Rome

79

Автор: Роман Береговий

Imperator: Rome