Ретроспектива Resident Evil. Випуск 02: Resident Evil 2 (1998)

Ретроспектива Resident Evil. Випуск 02: Resident Evil 2 (1998)

Автор: Андрій Нагорний

З цим можна сперечатись, але Resident Evil 2 — найкраща гра в серії. Це твердження може зачепити чиїсь теплі спогади про дитинство та жахливий порт четвертої частини на ПК, у який багато хто грав навіть без ґеймпаду, чи то як тоді казали на селі — без «жостіка». Однак, оскільки «четвірка» зробила радикальний перехід франчайзу з жахів у бойовик, то саме серед класичних жахастиків вибір не такий вже і великий, хоча і вельми достойний.

Оскільки в Україні PlayStation отримала поширення якраз на піку популярності другої частини серії, чимало наших співвітчизників пройшли цю гру навіть раніше від оригніалу. Resident Evil 2 стала тим самим must-have’ом, показуючи диск із яким, продавці вихваляли потужність та інші чесноти консолі на прилавку. Дорослий ігролад, реалістична графіка та кінематографічні заставки, ― могли переконати будь якого скептика в тому, що відеоігри сильно змінилися з часів жовтеньких картриджів.

Resident Evil 2 (1998)

Початкове меню

Resident Evil 2 (1998)

І знову велике лоббі

Resident Evil 2 (1998)

Якість заставок на момент релізу вражала

Resident Evil 2 (1998)

На початку гри розробники намагаються кинути на гравця якомога більше зомбі, щоб одночасно задати правильний настрій та показати графічну потужність продовження

Resident Evil 2 (1998)

Часи статевої дискримінації лишились у минулому, знайомтесь: жінка-зомбі

Resident Evil 2 (1998)

Після обмеженої маєтком першої частини, переповнені деталями вулиці Ракун-Сіті вражали

ПОДВІЙНА РОБОТА

Після подій оригіналу минуло два місяці. За цей час корпорацію «Амбрелла» закрили, а в переповненому зомбі містечку Ракун-Сіті намагаються вижити останні люди: приїжджий поліцейський Леон Кеннеді та місцева студентка Ельза Уокер… Стоп. Тим хто хоча б поверхнево знайомий із серіалом, відомо, що події сиквелу відбувалися по дещо іншому сценарію. Так уже сталось, що історію розробки другої частини серії прийнято починати зі слів «Resident Evil 1,5». Саме так неофіційно називають незакінчену першу версію гри, яку скасували на пізніх стадіях, коли вона була готова на 60–80%.

Фанатам показали чорнову версію проекту вже в 1996 році, тоді її презентував на фестивалі Capcom особисто Мікамі. Окрім відмінностей у сюжеті та іншої дівчини-протагоніста, незакінчена гра відрізнялась і ґеймплейно. Зокрема в ній було відчутно більше зомбі, а кожен із героїв мав парочку персонажів підтримки та використовував великий арсенал нової зброї і спорядження. Графічне виконання залишилося на рівні оригіналу, тобто не вражало (особливо якщо порівнювати зі справжнім Resident Evil 2). Частково, це було викликано бажанням розробників помістити в кадр якомога більше зомбі, що традиційно було досягнуто завдяки зменшенню кількості полігонів.

Після скасування проекту, інформація про нього продовжувала епізодично з’являтись, а пізніше, з розповсюдженням емуляторів, з’явився й ISO-образ сирої версії гри. Проте порекомендувати її для тесту можна хіба справжнім відчайдухам, бо грається Resident Evil 1.5 паршиво. Зрештою, оригінал теж свого часу був ледь не повністю перероблений.

Після приголомшливого успіху першої частини, Мікамі отримав заслужене підвищення, та став продюсером серіалу Biohazard, а режисерську посаду віддали перспективному Камії, що до того працював над камерами в першій частині гри. Від оригінальної команди залишилася десь половина розробників, яку доповнили великою кількістю нових молодих людей. Творчі непорозуміння між батьком серії та новим режисером, стали однією з причин пертурбацій у розробці Resident Evil 2. Ці конфлікти на деякий час вдалося вирішити і, щоби не заважити молодим, сам Мікамі усунувся від постійного моніторингу проекту та переглядав результати роботи лише раз на місяць. У результаті команда Камії все більше дрейфувала не в ту сторону і якщо на початках Мікамі сподівався, що гру вдасться причесати до релізу, запланованого на травень 1997 року, то згодом проект довелося розпиляти та викинути. Особливої критики зазнали ігролад та рівні — останні продюсер назвав безглуздими та нудними.

Незгоди торкнулися не тільки стосунків між продюсером та режисером. Бажання Мікамі, поставити другою частиною крапку в серії, не входило в амбіційні плани керівництва Capcom, що хотіло створити на базі Resident Evil довготривалий франчайз. Оригінальна історія Мікамі не підходила для цього, і коли стало очевидно, що переписка сюжету в розробників не вдається, один із керівників студії, Йосікі Окамато, доручив це завдання професійному сценаристу Нобура Сугімурі, що вже неоднарозово дивував коллег здатністю знаходити вихід із будь якої ситуації. Запрошений сценарист повністю переписав сценарій і саме так Ельза Уокер перетворилась у Клер Редфілд — сестру Кріса з оригінальної гри, а історія отримала більш «голлівудський» відтінок, з, тепер уже звичною для серіалу, «готичною» стилістикою.

Оскільки пророблена раніше робота не підходила під перероблену концепцію гри, то більшість речей просто пішли під ніж, а основні локації перемальовувалися та рендерилися по-новому. Незадіяних членів команди, у тому числі програмістів, відправили закінчувати режисерську версію першої частини гри, разом із якою запакували «демку» сиквелу, щоби хоч якось виправдатися перед фанатами за перенесений на 21 січня 1998 року.

Американська версія гри з’явилася на прилавках показово раніше за японську. Побачивши попит на кров, гнилих зомбаків та жорстокість, гру не стали прикрашати зайвою цензурою. Основною відмінністю версій стала складність, яку зробили вищою для американців. Звісно, версія для PlayStation була основною, а в перший рік і єдиною. Лише в 1999 році гра почергово вийшла на Windows, Nintendo 64 та Dreamcast (версію для SEGA Saturn довелося скасувати через кінець життєвого циклу консолі).

Вихід супроводжувався потужною рекламною кампанією, на яку Capcom витратив немалу, для того часу, суму, 5 мільйонів доларів, які швидко повернулися. Гра в перший же тиждень зібрала 19 мільйонів доларів і встановила кілька рекордів, вийшовши на рівень, що до того був підсильний лише Голівуду. З запланованих двомільйонних продажів, Capcom реалізували майже п’ять мільйонів примірників на одній лиш PlayStation (не рахуючи продажі DualShock версії). Станом на сьогодні, жодна з частин серії не побила її рекорду з кількості проданих на одну платформу примірників.

Resident Evil 2 (1998)

Головні герої

Resident Evil 2 (1998)

Уже традиційне рішення замість індикаторів завантаження

Resident Evil 2 (1998)

Коли тільки можливо, гра показує більші простори

Resident Evil 2 (1998)

Деякі рендери не виглядали би так добре, якби не чудова анімація ефектів

Resident Evil 2 (1998)

Хоча гра має зрозумілі обмеження в одночасній кількості ворогів, зомбі однаково вистачатиме

Resident Evil 2 (1998)

Здебільшого заставки у грі на рушії, і виглядали вони також непогано

ВИТИСКАЮЧИ МАКСИМУМ

Ідея з більшою кількістю зомбі в кадрі пішла в смітник, разом із білдом 1.5. На руках у Capcom був сіквел до, ще недавно, головної гри на PlayStation і робити її графічно простішою за оригінал — було б пострілом по власних колінах. Як і в першій частині, розробники використали перевірений метод відрендерених задніх планів. Головними об’єктами в кадрі залишилися персонажі, які отримали відчутно кращий вигляд, ніж раніше. Оновлені модельки виділялися навіть на фоні противників, які виглядали помітно простіше, проте все ще краще, ніж у версії 1,5. Тим не менш, навіть у випадку більшої деталізації зомбі, їх вдалося набивати до 7 штук у одну кімнату, інші вороги влізали по двоє-троє. Як наслідок, фінальна версія Resident Evil 2 витягувала всі соки з PlayStation, а тому наступна частина гри, що вийшла наприкінці життєвого циклу консолі, виглядала не набагато краще.

Нові задні плани моделювали надихаючись екстер’єром та інтер’єром будівель у західному стилі, які дизайнерам вдалося відшукати в Японії. Вуличні сцени, яких так не вистачало в оригіналі, вийшли особливо гарними та деталізованими. Разом з ефектним полум’ям та зомбі, що похитувалися під час ходьби, картинка дарувала майже кіношне відчуття.

Масамі Уеда, залишився композитором і в другій частині гри, очоливши команду зі ще трьох людей: Сусаку Учіями, С’юн Нісігакі та Наосі Мізути. Музика Resident Evil 2 отримала відчутно амбітніше звучання, варіюючись як у стилях, так і у виконанні. Зокрема, частина треків записувалася з оркестром. У грі знайшли місце і, уже звичним за першою грою, тривожним ембієнт-композиціям із класичними інструментами, на кшталт піаніно.

Пам’ятаючи про «іконічні» (як приклад другосортності) заставки першої частини, Capcom відмовилася від живих акторів у кадрі, натомість залучивши на озвучку досвідчений канадський каст акторів. Більшість із них мали за спиною солідний послужний список анімаційних серіалів, а ще вони не завершили кар’єру, одразу після запису, як це сталося з оригінальними голосами Biohazard.

Сюжетні заставки на цей раз були попередньо відрендереними відеороликами на базі по-кадрової лялькової анімації. Це кропітка робота, яку так і не вдалося завершити вчасно, тому в низці моментів довелось обмежитися відео на рушії гри. Як результат, Ейда Вонг — одна з головних персонажів, навіть не потрапила в «силіконові» ролики.

Окремої згадки варта робота Angel Studios (відомої зараз як Rockstar San Diego), одним із перших проектів якої було портування Resident Evil 2 на Nintendo 64. До речі, це одна з небагатьох ігор на картриджах, що могли похвалитися записаними, а не рушійними заставками. Невеличка американська команда, за обмеженої допомоги від Capcom та Factor 5, спромоглася поліпшити існуючий хіт переробленим керуванням, додатковими сюжетними матеріалами, підтримкою багатоканального звуку та можливістю випадково розташовувати важливі ігрові предмети при перепроходженні. Нажаль гра так і залишилась єдиною в серії для цього покоління консолей від Nintendo, а про її сильні сторони згадають хіба що спеціалісти.

Resident Evil 2 (1998)

Деякі камери навіть і не думають давати зручний ракурс

Resident Evil 2 (1998)

Руки

Resident Evil 2 (1998)

Скучили? Тиран повернувся

Resident Evil 2 (1998)

Біонічні вороги

Resident Evil 2 (1998)

Така необхідна серії «розчленівка»

Resident Evil 2 (1998)

Спіймала!

БІЛЬШЕ ВІРУСІВ, РІЗНИХ ТА З ЛІТЕРАМИ

Знищення маєтку Спенсерів наприкінці першої частини не врятувало Ракун Сіті від епідемії, яка, на той момент, набрала достатніх обертів, щоби за два місяці перетворити місто на переповнене зомбі пекло. Саме в цей час, та незалежно один від одного, до міста приїздять двійко головних персонажів: молодий поліцейський Леон Кеннеді та байкерша Клер Редфілд. Леон має приступити до роботи в місцевому управлінні поліції (в тому самому загоні S.T.A.R.S.), а Клер шукає брата, що знайомий нам за першою частиною.

Ще до того, як персонажі потрапляють під керування гравця, їх розділяє велика пожежа. Обидві кампанії проходяться окремо, хоча їх дії відбуваються паралельно, а герої перетинатимуться один з одним. У сюжетних гілок є відмінності, що залежать від обраного гравцем персонажа на початку гри.

Отже, герої шукають порятунку від зомбі в поліцейській дільниці, що виконує тут приблизно ту саму роль, що й маєток в оригінальній грі. Тут також повно зомбі, таємниць, загадок та з’являються нові вороги — монструозні «лизуни», що повзають стелями. На додачу до них, повернулися старі знайомі: собаки, ґави та тиран (якого одягнули в плащ), що бігатиме за гравцем у другому сценарії.

Дуже скоро з’ясовується, що героям нічого робити в Ракун-сіті: Кріс Редфілд відправився до європейського відділення «Амбрелли», а Леонове працевлаштування, зі зрозумілих причин, перестало бути актуальним. Головне завдання персонажів тепер — вижити та втекти з міста. До них долучаються неочікувані союзники: маленька дівчинка Шеррі та загадкова Ейда Вонг, що шукає свого хлопця (пам’ятаєте паролі в лабораторії першої гри?).

У пошуках виходу, герої викривають нові подробиці трагедії, що сталась у Ракун-Сіті. Поліцейське управління, завдяки своєму начальнику, таємно покривало діяльність «Амбрелли». Не обійшлось і без корумпованого мера. Проте фатальну низку подій спровокувала сама корпорація, що послала спец-загін до власної лабораторії, щоби відібрати новий вірус G у його винахідника — доктора Біркіна. За результатами сутички, вчений вийшов переможцем із тяжкими пораненнями. Щоби вижити, він ввів вірус собі, внаслідок чого мутував. Герої зустрінуть його в каналізації, намагаючись втекти з міста, і, протягом другої частини гри, монстр переслідує персонажів. Причина цьому проста: маленька Шеррі — це його дочка. Також Біркін виступає як проміжний та головний бос.

Мандрівка втікачів приводить їх до заводу та секретної лабораторії «Амбрелли», де все й почалось. Разом, Леон та Клер мають врятувати Шеррі від зараження G-вірусом, відбитися від монстрів та не допустити проникнення зарази назовні.

Resident Evil 2 (1998)

Цікаво, але дружину Біркіна перемальовували з Джоді Фостер

Resident Evil 2 (1998)

Цікавий кадр, «Амбрелла» чомусь використовує палубний гелікоптер, що застосовують для пошуку та знищення підводних човнів

Resident Evil 2 (1998)

Гравець знайомиться з лизуном — новим монстром у грі

Resident Evil 2 (1998)

Гра має багато маленьких заставок та анімацій, що відіграють під час взаємодії з предметами

Resident Evil 2 (1998)

Потяг так всім сподобався, що потрапив до першого фільму, знятого за мотивами серіалу

Resident Evil 2 (1998)

На зустріч світанку

ТЕ САМЕ? НІ БІЛЬШЕ!

Ігролад Resident Evil 2 — це капіталізація всіх досягнень оригінального Resident Evil за допомогою відчутного збільшення ігрового контенту і кращого використання системних ресурсів. Гра розрослася вшир та вглиб, покращилася графічно, але зберегла оригінальний ігролад без принципових змін, які, насправді, ніхто й не вимагав. Завдяки оригіналу, гра мала чимал кількість фанатів, що хотіли саме цього: старої гри в нових декораціях.

Розробники поділили гру на два диски, на одному міститься кампанія за Леона, на другому за Клер. Дії гравця в першій кампанії (у грі її назвали «сценарій-А») частково впливають на проходження другої («сценарій-В»), що є одночасно доповнювальною та більш складною завершальною частиною історії.

Окрім певних сюжетних відмінностей, кампанії різняться різноманіттям та розміщенням ключових предметів, доступом до деяких частин локацій та, головне, зброєю. Окрім базового пістолета, Леон оперує дробовиком та магнумом (крупнокаліберним пістолетом). Уся ця зброя одноразово поліпшується спеціальними наборами, які можна знайти під час проходження. Зброя Клер концептуально відрізняється від комплекту Леона. Окрім пістолету (який можна поміняти на швидкострільний револьвер), дівчина використовує гранатомет із трьома видами гранат та арбалет, що випускає три стріли в різних напрямках — дуже зручний проти натовпу зомбі. Окрім того, за певного старання, Леон може знайти вогнемет, а Клер — електричну рушницю. Також гравець вирішуватиме кому з двох використовувати пістолет-кулемет — ще одну нову зброю в грі. Для бонусного проходження є кулемет «гатлінг» та базука, проте вони вбивають ігролад серії ще швидше ніж викошують бідних зомбі.

Бойова система лишилася такою ж, як і раніше. Ми автоматично наводимось на ворогів, та підбираємо зброю під ситуацію і якщо одного зомбі варто економно валити зі штатного пістолету, пустивши ближче до себе, то проти натовпу ліпше підійде рушниця чи арбалет. Щодо лизунів, то потрібно стріляти не тільки точно, але і швидко, ще й перемикаючись між цілями. З великою ймовірністю, що монстри все рівно дотянуться до ніг героя. Потужний магнум, як завжди, варто зберігати на босів, що стали відчутно сильнішими.

Легкої корекції зазнав стан здоров’я гравця та «медицина». Відтепер поранений герой триматиметься за бік, а коли його стан стає критичним, ще й починає відчутно кульгати та рухається повільніше. У грі достатньо знайомої нам зеленої трави, проте стало значно менше червоної, у такий спосіб гра стимулює частіше заліковувати дрібні рани в процесі проходження, а не чекати на 90 % ушкоджень, аби з’їсти повне зілля чи застосувати спрей першої допомоги.

Як і в оригіналі, інвентар обмежений, тільки цього разу не шістьма слотами, а дев’ятьма. З них один спеціальний, що здебільшого буде зайнятий запальничкою в Леона та відмичкою в Клер. Є можливість розширити інвентар ще двома слотами, завдяки підсумку, що упродовж подвійної кампанії буде доступний лише одному з головних героїв (краще віддати підсумок тому герою, що проходитиме другий, складніший сценарій). Надлишок речей традиційно зберігається в універсальних для всіх локацій скринях: кладемо в одну, дістаємо з іншої. Скрині, щоправда, розміщені більш дружньо, як і друкарські машинки, які теж нікуди не ділися. Не зазнали змін і лімітовані стрічки для збереження.

Гравцю допомагатимуть друзі. У Леона це загадкова незнайомка Ейда Вонг, а Клер доглядатиме за маленькою Шеррі Біркін. Гра навіть дає їх під керування гравця, щоправда на дуже короткий час та для вирішення самої «боянистої» головоломки в серії: пересування ящиків. Звісно, у разі першого проходження, гравець цього не знає й можливість, керувати беззбройною Шеррі в товаристві агресивних собак, більше наганяла відчай, ніж відкривала нові сторони оповідки.

Порівнюючи ґеймплей з оригіналом, досвідчені фани можуть сказати, що гра стала значно простішою. Особливо помітно перепад між «голодним» початком гри, коли краще втікати, ніж битись, та «ситою» серединою та фінальними етапами, де припиняється відчуття дефіциту патронів (мова йде про найвищий рівень складності). І справді, можна вбити всіх ворогів і, все рівно, залишитися «в плюсі», що для жахастика такого рівня дещо негативна характеристика. Втім, тому вони й досвідчені гравці, згадуючи своє перше проходження гри, майже 20 років тому, розуміння приходить далеко не за першою спробою. Вороги можуть здивувати, отримати поранення дуже легко, а принаймні два боси мають реальні шанси вбити гравця. І все це вперемішку з тим, що менеджмент ресурсів та банальне ознайомлення зі світом гри заставлять не один раз помилитися та зайвий раз бігати взад-вперед, наражаючись на небезпеку.

Resident Evil 2 (1998)

Досить проста головоломка

Resident Evil 2 (1998)

Мапа стала більш зручною, також на ній тепер відмічаються двері відповідно до ключів, якими вони відкриваються

Resident Evil 2 (1998)

Леону не добре, може з’їв щось не те

Resident Evil 2 (1998)

Еволюція інвентарю

Resident Evil 2 (1998)

Сюрприз!

Resident Evil 2 (1998)

Романтична лінія або «Амбрелла» єднає одинокі серця

КЛАССИКА ЧИ РИМЕЙК?

Не зважаючи на численні чесноти, Resident Evil 2 не отримала такого ж поширення як оригінальна гра, тому, якщо ви не є колекціонером ретро-консолей чи емуляторщиком, грати в сіквел доведеться на PS3, де він доступний за невеликі гроші, завдяки PlayStation Network. Грається Resident Evil 2 досить пристойно й сьогодні, звісно, якщо ви призвичаїлися до керування та оригінального ігроладу. Якщо так, то на вас чекають аж чотири проходження. Так, саме стільки раз гру потрібно пройти, щоби побачити обидві історії. Різниця в сюжетних подіях залежить від того, хто з пари героїв починає сценарій-А. Зокрема, романтична історія Леона та Ейди найкраще розкривається, якщо Леон проходитиме кампанію другим.

Як і раніше, після проходження гри стають доступними потужна й безкінечна зброя та міні-ігри: The 4th Survivor і The To-fu Survivor. У першій, гравцю дають керувати Ханком — спецназівцем, що повинен винести з каналізації взірець G-вірусу, використовуючи для цього обмежений набір спорядження. Друга міні-гра — це справжнісінький сюрреалістичний хардкор: керуючи двометровим шматком сиру тофу, що озброєний лише ножем, потрібно повторити подвиг Ханка.

Цінність оригінального Resident Evil 2, як класичного жахастика, лише примножиться з виходом рімейку, анонсу якого очікували ще в січні 2018 року, коли друга частина відсвяткувала двадцяту річницю. Зараз, коли точно відомо, що механіка ремейку кардинально відрізнятиметься від класичної серії та повернеться в бік екшену, можно сміливо ще раз перепройти гру 1998 року, та пожалітись, що Capcom не пішли тим же шляхом, що й із рімейком Resident Evil.

Resident Evil 2 (1998)

#перемога. Гра підраховує різні параметри для визначення рейтингу гравця: час на проходження, кількість сейвів, використаних аптечок тощо

Resident Evil 2 (1998)

Ну, за здоров’я!

Resident Evil 2 (1998)

Бонусна зброя перетворює жахастик на екшн

Resident Evil 2 (1998)

Традиційний останній відлік

Resident Evil 2 (1998)

Одна з еволюцій головного боса, а таких, загалом, півдесятка

Resident Evil 2 (1998)

А ось і я

ВИСНОВКИ

Resident Evil 2, за час розробки, пережила достатньо складнощів, які б із легкістю поховали менш амбітну гру. Бачення майбутнього продовження розділилося: хтось хотів додати в гру більше екшену, хтось закінчити нею серію, а переміг усе ж видавець, що розставив усе на свої місця. Для Resident Evil 2 все склалось більш ніж вдало: послідовний підхід видавця та професіоналізм розробників перетворили проект у класичний хіт.

А якщо просто обмежитися поглядом українського гравця кінця дев’яностих, то Resident Evil 2 була тою самою грою, побачивши яку, люди починали збирати на PlayStation. Саме цю гру ми показували друзям у якості прикладу того, як далеко пішли забавки й на що саме здатна сіренька японська коробочка. А коли вже не було що проходити, ми знову діставали ці два диски з ящика ігор, що ми ніколи не збиралися міняти чи віддавати.

+ ПЛЮСИ:
+ Помітне покращення майже всіх аспектів у порівнянні з оригіналом
+ Сприяння повторним проходженням, які розкривають нові деталі історії
+ Правильна культивація оригінального ігроладу

– МІНУСИ:
– Традиційні японські промахи в сюжеті
– Мало видів ворогів

ОЦІНКА

Банально, але Resident Evil 2 це якісне продовження й такий же systemseller як і оригінальна гра.

This review (excluding images and otherwise registered trademarks or other intellectual property that has been used here for non-profitable purposes of making this review) is copyrighted to Andy Nagorny © 2018. All rights reserved. Resident Evil and Biohazard are officially registered trademarks of Capcom Co., Ltd. Game and its images are officially registered properties of its respective owners. All rights reserved.

Інші випуски ретроспективи Resident Evil

  • Resident Evil (1996)

    Ретроспектива Resident Evil. Випуск 01: Resident Evil (1996)

  • Resident Evil 3: Nemesis (1999)

    Ретроспектива Resident Evil. Випуск 03: Resident Evil 3: Nemesis (1999)

Останні огляди

Огляд графічного роману «Блексед. Десь серед тіней. Арктична нація»

Автор: Владислав Папідоха

Блексед

Сумний корабель. Огляд The Dark Pictures Anthology: Man of Medan

60

Автор: Віталій Тарнавський

Огляд Pagan Online

63

Автор: Роман Береговий

Pagan Online

Огляд коміксу «Шлях А-16»

Автор: Владислав Папідоха

Шлях А-16

Огляд фільму «Падіння янгола»

Автор: PlayUA

Падіння янгола / Angel Has Fallen (2019)

Три Королівства. Огляд Fire Emblem: Three Houses

75

Автор: Ярослав Кізима

Fire Emblem: Three Houses

Ці дні. Огляд Wolfenstein: Youngblood

55

Автор: Віталій Тарнавський

Wolfenstein: Youngblood

Огляд фільму «Одного разу в Голлівуді»

Автор: Євгеній Загороднюк

Одного разу в Голлівуді / Once Upon a Time In Hollywood (2019)