Комікси про Арчі — це легенда видавництва Archie Comics, яке було засновано у 1939 році під назвою MLJ Comics. Уперше кумедні історії про рудого хлопчину з’явилися в журналі Pep Comics у 1941 році й нагадували скоріше старі шоу Looney Tunes. Простенькі скетчі без наскрізного сюжету з погонями та потішними падіннями. З того часу світ побачило майже 700 випусків комічних оповідей про Арчі та його друзів. Аж допоки, у 2015 році, видавець не вирішив перезапустити серію з першого номеру, з оновленим дизайном, який би пасував сучасному поколінню читачів. Саме про реінкарновану серію «Арчі» й пропоную сьогодні погомоніти.

Сюжет першого тому вигаданий Марком Вейдом та втілений у малюнку Фіоною Стейплз, Енні Ву і Веронікою Фіш. Це уже не мультик, а моднячий молодіжний серіал. Події мальованої історії відбуваються в містечку Рівердейл. У центрі історії Арчі — простий, дещо дивакуватий хлопець, що непогано грає на гітарі та користується популярністю серед однолітків у рідній школі. Так, Арчі не супергерой, і не має надприродних суперсил чи здібностей, але він має (мав?) дівчину та друзів, які постійно мудрують над тим, як витягнути його дупу з чергової халепи.

Художниць, які працювали над першим томом — троє: Фіона Стейплз, Енні Ву та Вероніка Фіш. Стиль Фіони мені знайомий за Сагою і в «Арчі» він одразу ж впізнається. Аналогічні принципи в побудові панелей та ракурсів, теплі контрастні кольори, любов до великих планів і лаконічні задники. Стиль Енні та Ву помітно відрізняється від малюнку Фіони і, на мою думку, не в кращий бік.

Щоб вам була зрозумілішою концепція коміксу, згадайте проєкти на кшталт «Беверлі-Гіллз, 90210» чи «Елен і друзі», хоча навіщо, якщо Арчі є власний успішний серіал. Перший епізод телевізійної підліткової драми «Рівердейл» вийшов на телеекрани у січні 2017 року і отримав купу позитивних відгуків. На мою думку, саме факт успішності серіалу і став першопричиною появи коміксу Арчі українською.

Видавництво BookChef хвацько увірвалися в галузь українського видавництва коміксів і одразу видало два перші томи Арчі, а за чутками збиралося видати зразу ТРИ! Та цей поспіх зіграв із видавництвом злий жарт, як-то кажуть “всрався та й криво”. Річ у тім, що комікс просто жахливо зверстаний та має величезну купу огріхів. Кривий та невдалий шрифт, купа діалогових бульок, де текст втиснутий, наче пузатий дядько у старий ліфт. Та що там, трапляються текстові хмаринки, де текст узагалі відсутній. Мені було достатньо роздивитися палітурку та халтурно зверстаний напис на вивісці, щоб почало сіпатися око.

Мені зрозумілий захват і високі рейтинги серед американської аудиторії, адже для них це частина культури, на коміксах про Арчі виросло кілька поколінь американців. Історія про підлітків, що безтурботно проживають у сонячному Рівердейлі, жують бургери, грають рок у татковому гаражі та закохано зітхають біля шкільної шафки – легка й кумедна і це її головний плюс та водночас й мінус. Я не знайшов у цій історії нічого для себе. Моя шкільна юність була зовсім іншою, проблеми, з якими мав справу український школяр у 90-х, значно цинічніші та незмірно далекі від “мук” вибору королеви шкільного балу.

Перший том «Арчі» здався мені поверхневим і перенасиченим банальностями й штампами, які не мають нічого спільного ні з сучасними підлітками, ні з молоддю загалом. Намагання автора створити хоч якусь драму виглядають по-дитячому наївними та висмоктаними з пальця. Якщо ваш вік 16-25 років, ви оптиміст і вірите в краще майбутнє, вам хочеться чогось легкого, яскравого та кумедного і щоб “стильно молодіжно”,  тоді мальопис «Арчі» ідеальний вибір для вас. У іншому ж випадку будьте обережні з вибором.

Придбати комікси «Арчі. Том 1 та Том 2» можна за цим посиланням.