manor lords

Армію тримає економіка — Враження від Manor Lords

Автор: Олег Куліков @AbsoKulikov

Уже вдруге в цьому році про свіженький (і успішний) реліз складно говорити, не згадуючи українську гру, яка вже втілила цей творчий задум, просто з меншим бюджетом і скромнішою зовнішністю. Скажімо, лютнева Pacific Drive — це своєрідний переспів Titan Chaser Стаса Шостака, просто обвішений «рутинними» механіками, щоби більше споріднити гравця з його машиною.

І так само Manor Lords, яка довгий час була найочікуванішою грою в Steam, викликала стійкі асоціації з грою Ostriv. Обидві вони — містобудівні стратегії з неабияким наголосом на колориті певної історичної доби, які починала робити одна людина. Втім, далі їх порівнювати не зовсім коректно, бо з одного боку Ostriv, зважаючи на час свого релізу, вже далеко попереду в ґеймплейному плані, а з іншого — Manor Lords має стороннього видавця і набагато більший бюджет, що дозволило найняти підмогу для Ґжеґожа Стичня (і ні, якщо купувати гру зараз чи в майбутньому, то відсоток з прибутку не опиняться в кишенях росіян), вкластися в рекламу так сильно, що це ледь не вилізло грі боком, адже чимало гравців почали чекати від новинки щось у дусі Total War, і зробити неабияку ставку на презентацію.

Варто віддати Manor Lords належне — вона капець яка красива. Гра не просто так має дуже навіть сильне наближення камери. Перед нашими очима розгортається пасторальна ідилія і я дуже скоро зловив себе на думці, що просто сиджу й на стандартній швидкості милуюся тим, як мої селяни займаються повсякденними справами: працюють у полі, продають упійману дичину біля своїх яток на ринку, тягають кошики, повні зайвих ресурсів, до торговельного пункту, поки бідолашний бичок постійно тягає колоди на будову чергової майстерні чи сімейного господарства. Ну а довершує це, мабуть, найкраща особливість гри, яку я відтепер хотів би бачити в якнайбільшій кількості містобудівних ігор — можливість від третьої особи прогулятися вуличками вашого поселення.

Додайте сюди ще якісні ефекти, стилізований саундтрек (десь на сім “Відьмаків” із десяти) і напрочуд автентичний конструктор гербів — і ось вам рецепт галасу довкола Manor Lords, бо гра дійсно дуже добре продає колорит середньовічного пана землевласника.

Шо по локалізації? Вона задовільна, не більше й не менше. Проблема в іншому — вона баґована. Тут мало того що є просто неперекладені рядки, так після перших кількох годин гри локалізація почала злітати чи ставати такою мішаною, що я зрештою плюнув і перемкнув на англійську до кількох наступних великих оновлень.

Гаразд, виглядає і звучить гра крутецько, а що там по ґеймплею? Зачин стандартний: у Manor Lords ви починаєте з ділянки землі, розташованої серед багатьох подібних ділянок десь у середньовічній сільській місцевості. У вас є початкові запаси в пару возів, один надійний віл і п’ять сімей, що юрмляться в наметах біля второваної дороги. Кінцева мета — перетворити цей клаптик пасторальної ідилії на повноцінний маєток, епіцентр ваших володінь, звідки ви керуватимете великими арміями та підкорюватимете далекі провінції.

Однак це не станеться відразу чи навіть протягом перших кількох років. Manor Lords — це повільна містобудівна гра, і повільна вона не лише через невпинне бажання розглядати кожну дію зблизька й велику кількість простого пересування людей із точки А в точку Б, а й тому, що гра досить швидко впирається в межу, де прогрес не такий відчутний. У вас може бути поза три десятки двоповерхових будинків і понад сотня домогосподарств, але це все одно буде селом, тому що вищі ступені розвитку вашого поселення відсутні в дочасному доступі.

І на жаль, у Manor Lords на цю обмовку натикаєшся занадто часто, як на гру, що вже понад 7 років перебуває в розробці. Якщо так подивитися, то гра мало чим відрізняється від нещодавньої демоверсії й вичерпує себе навіть не за 10, а за якихось 5 годин. Так, задовольнити базові потреби населення й закласти основу вашого села тут порівняно просто (навіть близько не рівняти зі стресовим стартом «Острова», де треба діяти практично без помилок, якщо ви хочете вберегти всіх селян до початку зими), але потім стає очевидно, як мало всього потрібного тут зараз є.

Зауважу, якщо ви новачок у цьому жанрі, то це практично не відчуватиметься — не надто переобтяжений старт навпаки дає вам більше часу насолоджуватися колоритом, не надто переймаючись ретельним налагодженням графіків експлуатації працездатного населення (що трохи марудно, бо тутешні сім’ї завжди складаються з трьох осіб і приріст робочих рук невеликий). Але якщо ви прийшли в Manor Lords після «Острова», Farthest Frontier, Timberborn чи навіть нещодавньої Laysara: Summit Kingdom (яка теж має поправку на недоробленість через дочасний доступ), то це все одно що після чавунної гирі, розміром із вашу голову, вам для вправ дали гумову гантельку на кілограм.

Узяти хоча б ланцюжки виробництва, які тут досить бідні. Так, формально нам треба видобути сировину (руду, колоди тощо), потім обробити на ресурс вищого порядку, потім ще і ще… але друга половина списку лишається ні до чого. Ми можемо скільки завгодно заготовляти дошки, проте для будівництва споруд нам потрібні лише колоди.
А, наприклад, для одягу вам потрібно десь здобути шкури тварин (для цього підійдуть набори мисливців або забій розведених кіз), обробити їх, вичинити шкіру… і все. Тканина тут нікому не здалася, усі будуть протобайкерами. І таких спрощень тут багато.

Військо — не виняток. Узагалі це найбільш суперечлива частина гри зараз. Бо з одного боку, це одна з головних відмінностей Manor Lords від інших ігор жанру, але з іншого — цей елемент гри не надто добре уживається з іншими. Єдина його користь — це практична ілюстрація того, що армію тримає економіка, і щойно у вас закінчаться гроші (а наявність сякого-такого війська забирає практично всі вільні ресурси), опиратися бандитам і загонам інших феодалів просто не вийде, навіть якщо у вас вистачатиме людей (а це теж проблема, зважаючи на згаданий вище малий приріст населення, бо гра поки не вміє в багатодітні сім’ї). Плюс сама боївка, попри те, що спостерігати за безладними баталіями захопливо, зараз досить сира й рандомна більше за шанси влучання в XCOM. Звісно, це все має бути інакше… але не в цій версії дочасного доступу.

Тому так, зараз Manor Lords є неймовірно красивою і механічно компетентною грою, яка має досить високу стелю можливостей і цілком може стати однією з найкращих містобудівних стратегій сучасності. Може. Колись.

Поціновувачам жанру в ній ловити нічого. Принаймні зараз, бо багато чого з обіцяного (розвиток міст, дипломатія, мури, замки, облоги тощо) ще довго буде недоступним у дочасному доступі Steam. Утім, якщо сприймати дочасний доступ як інвестицію в значно амбіційнішу гру, яка неодмінно дорожчатиме в ході свого розвитку, то чинна вартість гри всіляко цьому сприяє.

Але якщо вам потрібні передусім середньовічний колорит, не надто вимогливий ґеймплей і бажання бачити, як щось росте й розвивається прямо у вас на очах, то Manor Lords подарує вам чимало насолоди хоч зараз.

BMAC Zelda

Сподобалася публікація? Підтримай PlayUA

На платформі Buy Me a Coffee ви можете підтримати нас як одноразовим донатом, так і оформити щомісячну підписку. Усі наші підписники на Buy Me a Coffee отримують цифрові або фізичні приємнощі залежно від суми донату. Долучайтеся до нашої спільноти!

Підтримати

Останні огляди

Це ж було вже! Огляд Senua’s Saga: Hellblade 2

73

Автор: Владислав Папідоха

Senua's Saga: Hellblade 2

Магія у коробці — Огляд настілки «Хижі світи»

Автор: Малютенко Михайло

Хижі Світи

Assassin’s Creed маминої подруги — Огляд Rise of the Ronin

85

Автор: Владислав Папідоха

Rise of the Ronin

AirPods Max для ґеймерів — Огляд навушників Hator Phoenix Wireless

Автор: Володимир Бортюк

hator phoenix review site v02

Якої сили подачу ви здатні прийняти? Огляд фільму «Суперники»

Автор: Андрій Присяжний

Суперники

Лише сідницями ситий не будеш. Огляд Stellar Blade

78

Автор: Володимир Вітовський

stellar blade cover

Затягне і не відпустить — Огляд Balatro

90

Автор: Барлет Ярослав

balatro

Огляд Pepper Grinder

77

Автор: Барлет Ярослав

pepper grinder