Як відомо, у 2022 році актор Брюс Вілліс покинув акторську справу через важку хворобу — фронтотемпоральну деменцію. Вона суттєво ускладнила роботу актора, спричинивши афазію, тобто розлад головного мозку, коли при збережених розумових здібностях і пам’яті людина втрачає вміння нормально комунікувати з іншими. Останнім фільмом актора став “Кілер” (Assassin), який вийшов в український прокат у березні, однак зажеврила певна надія що все ж останнім фільмом актора не стане прохідна (для його калібру) стрічка з розряду швидких заробітків до виходу на пенсію. Річ у тім, що за інсайдерською інформацією британського видання Express (яку, поки що, можна прирівняти до чуток) сам Квентін Тарантіно хоче, щоб Вілліс з’явився в камео в його останньому, десятому фільмі The Movie Critic.
Вілліс є другом Тарантіно з 1993 року і періоду фільмування другої стрічки голівудського бунтаря, “Кримінальне чтиво” (Pulp Fiction). Це був один з найбільших успіхів Вілліса за 1990-ті, тому надалі, якщо Тарантіно щось пропонував (або брав проєкт на поруки0, актор автоматично був “на борту”: “Чотири кімнати” (Four Rooms; докладніше про цей фільм у цій статті), а також спільні проєкти Тарантіно і Роберта Родрігеса “Місто гріхів” (Sin City) та “Ґрайндхаус” (Grindhouse) дали актору кілька дуже несподіваних ролей, на які він часто погоджувався за копійчану платню (у першому випадку він навіть не вказаний в титрах, бо знявся цілком безкоштовно), як і у М. Найт Ш’ямалана в чудовому і недооціненому “Склі”.
Про новий фільм Тарантіно достеменно відомо кричуще мало. Після анонсу що його новий фільм називається The Movie Critic і дія відбувається у 1977 році багато ЗМІ зробили припущення, що фільм буде так чи інакше спиратись на життя улюбленої кінокритикині режисера — Полін Кел. З тих пір думки розійшлися, а офіційних підтверджень не було, тож наразі навіть невідомо як назву фільму перекладати на українську — “Кінокритикиня” чи “Кінокритик”.
Аналогічно важко уявити, в якій іпостасі може з’явитись у фільмі Вілліс. Однак знаючи кіноманство Тарантіно, не важко зробити припущення, що він захоче “закруглити” кар’єру друга появою в кіно, аналогічній його першій ролі в кіно. Нею стала мовчазний прохід повз Френка Сінатру в фільмі “Перший смертний гріх” (The First Deadly Sin) 1980 року. Аналогічно пройти повз головного героя (але, наприклад, вийти) Вілліс ще цілком здатен, примушувати його до комунікації з іншими акторами для цього не потрібно, а сам лише сумний погляд нинішнього Вілліса (який в “Склі” прошибає до сліз) здатен зробити з подібної сцени черговий шедевр в скарбничці Тарантіно. Який, нагадаю, може і збирається зупинитись після десятого фільму, однак ще хоче зробити серіал.