Українських кіноекранів дісталася друга частина “Дюни” (наш огляд). І доки режисер Дені Вільнев розповідає в інтерв’ю про творчі складнощі цього фільму, для української компанії IronGlass це можливість згадати складнощі не лише технічного характеру. Річ у тім, що істотну частину сцен блокбастеру знімали на об’єктиви українського виробництва IronGlass MkII. Сказати, що фактичні прототипи з честю пройшли немовірно складні випробування в пісках було б применшенням ситуації. Однак, пост засновника компанії IronGlass Костянтина Гаркавого є яскравим нагадуванням того, що українські стартапи, що ними захоплюється зараз весь світ, повинні ладнати не лише з логістичними та технічними проблемами.
Розробку цього корпусу та механіки було розпочато у 2021, на початку 2022 були виготовлені чергові прототипи, а потім була війна… Незважаючи на тяжкі часи команда продовжувала працювати, хтось на місцях, хтось дистанційно з окопів. Я дуже радий, що ми встигли вчасно зробити пред серійні залізяки для Грейга Фрейзера, та він на повну використав їх на знімальному майданчику Duna. Тішить мене, що серед тисяч інших варіантів були обрані саме MKll від IronGlass, що вони чудово відпрацювали без нарікань на механіку та оптичну складову, що навіть у складні часи у воюючій країні можемо робити якісний продукт світового рівня та опинитися причетним до яскравих кіноподій.
— розповів Гаркавий у Facebook, по якому видно, що і сам він зараз у лавах ЗСУ.
По своїй суті MkII є переробкою в сучасний об’єктив радянських об’єктивів “Геліос”, яких в Україні залишилось хоч греблю гати. І які, до речі, дуже цінуються зараз незалежними кінематографістами у США за поєднання низької вартості з максимально “кіношною” картинкою. Тож об’єктиви IronGlass об’єднують найкраще з двох світів: витривалість радянських артефактів і сучасну якість за голівудськими стандартіами. За це багато хто називає їх чи не найкращими об’єктивами в світі для створення “вінтажного” зображення.
Досить логічно, що Дені Вільнев та оператор-постановник Ґрейґ Фрейзер вирішили використовувати саме цей об’єктив, адже “вінтажність” зображення стоїть для них не на останньому місці. Як стало відомо з інтерв’ю Фрейзера у 2021 році (на подкасті Go Creative Show), зняту на “цифру” першу частину “Дюни” тим не менш повністю роздрукували на плівці, а потім сканували назад, щоб мати саме той вигляд, який було заплановано. Процесом займалася єдина лабораторія в світі з цього питання, заснована у 2014 році CPC London.
Процедура це очевидно недешева (якщо ви не голівудський продюсер) і, в порівнянні, ціни на українські об’єктиви зовсім не захмарні — $2900 за штуку.
Загалом українцям давно є чим пишатись, коли мова заходить про технічне оснащення голівудського штибу. Створена у Києві на базі кіностудії Довженка у 1990 році компанія Фільмотехнік відома в усьому світі операторською технікою (зокрема автоматизованими кранами), на які знімали все, від фільмів кіновсесвіту Marvel до “Містера Біна”. Засновник компанії Анатолій Якимович Кокуш отримав одразу два почесних “Оскари” за технічні досягнення у 2006 році.