Підземелля і Дракони. Честь злодіїв

Фентезі, якого бракувало. Огляд фільму «Підземелля і дракони: Честь злодіїв»

Автор: Владислав Папідоха @vpapidokha

Світ Dungeons & Dragons віддавна повниться крутими історіями, які того лиш і чекають, аби бути екранізованими. Й ось Entertainment One у колаборації з Paramount Pictures вирішила взятися за цю ліцензію, аби подарувати нам фільм «Підземелля і дракони: Честь злодіїв» — ймовірно найкращу фентезійну пригоду останніх років. Саме ту, яка мотивує терміново знайти компанію і зіграти у D&D. Що я уже встиг зробити після перегляду, але це геть інша історія.

Наша ж оповідь починається у вʼязниці, де бард Еджін та його подруга варварка Хольга відморожують собі сідниці за невдалу спробу пограбування скарбниці арфістів. Уже за кілька митей у них буде успішна спроба отримати помилування, не менш успішна, але надміру поспішна, спроба втечі і ось вони уже відправилися на пошуки своєї долі скарбів, доньки Еджіна та нових негараздів на свої сідниці. Згодом усе розкрутиться у історію зради, пошуку нових приятелів та спільного протистояння злій могутній чаклунці та хитрому нікчемному слідопитові з хорошим кінцем.

Підземелля і Дракони: Честь злодіїв. Офційний трейлер 2 [UK]

Підземелля і Дракони. Честь злодіїв

Дорогою нам розкажуть більше і про причини смерті дружини Еджіна, і про невдалі стосунки Хольги з гафлінгом. Знайдеться місце й особистісному росту головних героїв, які усвідомлять себе як команда і навіть маленька сімʼя, що в купі готова справлятися з будь-якими перешкодами. І ми все це бачили не раз, але особливістю подачі «Підземелля і драконів» є те, що з цього не намагаються робити неабиякої драми. У центрі історії ставлять пригоду. Усе інше безперечно є рушівними елементами подій, та все ж ми прийшли тікати від драконів, товкти обличчя надміру хитрим засранцям і приймати необдумані рішення. Тож цим і займаємося. І як же круто вони зробили кожну з мініісторій на шляху героїв.

Скажімо потрібно їм вивідати місце перебування магічного шолома, що був загублений давним-давно під час великої бійні. Що ж іще робити, як не запитувати учасників того протистояння, які, втім, не надто говіркі з власних летальних причин. Тож на все про все пʼять запитань кожному і десяток розритих могил на шляху до бажаної відповіді. А як вам ідея підкидання чарівного порталу у візочок зі скарбами, що прямує до скарбниці так, аби не зупиняти візочок і залишитися не поміченим? Чи протистояння дракону-сардельці? Тут такого повно!

Моїми фаворитами стали портальна палка сюди-тудитька і тутешнє зображення високорівневого паладина, що хай сильний і спритний, не розуміє гумору від слова зовсім. Адже вони такі, суцільна наївна святість. Без підмішування класичних рис їхніх класів, не обійшлися й інші персонажі. Як ось не надто корисний у бою бард, що втім справлявся з пдібадьорюванням команди та генерацією нових ідей.

Тутешні герої навряд були б настільки колоритними, якби не харизма акторів що їх зіграли. Тут і Гʼю Ґрант («Реальна Любов») на ролі слідопита, і Кріс Пайн («Диво-Жінка») на ролі барда. Також приємно було побачити Мішель Родрігес («Форсаж») на ролі варварки, яка їй до неможливості пасує. Окремою зіронькою, що вкрала не одне серденько, стала Софія Лілліс («Воно»), яка не те щоб вишукано впоралася з роллю друїдки, але змогла приворожити публіку як у свої людській подобі, так і у формі грізного сововедмедя.

Вдало підкреслювала тутешній водевіль і музика. Зокрема дрібна жартівлива пісенька, яку регулярно виконували головні герої. Хай вона не надто передає історію безпосередньо цієї пригоди, вона до неможливості добре пасує пригодам всесвіту «Підземелля й Драконів» загалом. Адже тутешні кампанії переважно починаються не надто успішними героями, яким дуже потрібна трішки грошей, аби звести кінці з кінцями.

Хай грошей ніц, та я не злюсь,
На денце пляшечки я подивлюсь.
У вині вся суть, сказав мудрець,
Тож пий до дна і хай йому грець.
Ха-а-а-ай всьому грець!

«Підземелля і Дракони: Честь злодіїв» це запальна історія про пригоду четвірки не надто успішних персонажів з багатим бекґраундом та неабияким потенціалом, яку явно створювали люди, що люблять пригоди у Фаеруні. Вона запальна, динамічна, спішна та вигадлива і якимось дивом встигає між всім іншим розкрити бекґраунди центральних героїв. І що важливо, вона повністю позбавлена награного пафосу. Це звичайна пригода купки невдах, що на ходу намагаються віднайти себе. Якраз такого розважального пригодницького фентезі мені довгий час бракувало. І я щиро сподіваюся, що франшиза отримає можливість розвиватися далі у кіно.

BMAC Zelda

Сподобалася публікація? Підтримай PlayUA

На платформі Buy Me a Coffee ви можете підтримати нас як одноразовим донатом, так і оформити щомісячну підписку. Усі наші підписники на Buy Me a Coffee отримують цифрові або фізичні приємнощі залежно від суми донату. Долучайтеся до нашої спільноти!

Підтримати

Останні огляди

Шедевр в жанрі контролю територій — Огляд настілки «Ель Гранде»

Автор: Малютенко Михайло

Ель Гранде

Огляд Alone in the Dark (2024)

74

Автор: Владислав Папідоха

Alone in the Dark (2024)

Огляд фільму «Дюна. Частина 2»

Автор: Владислав Папідоха

Дюна. Частина 2 / Dune: Part Two

Справа життя і смерті. Огляд Banishers: Ghosts of New Eden

73

Автор: Володимир Вітовський

Banishers: Ghosts of New Eden

Вдала історія з елементами ігросервісу — Огляд Suicide Squad: Kill the Justice League

64

Автор: Владислав Папідоха

suicide squad: kill the justice league

Найгірше, що сталося з Людиною-павуком. Огляд фільму «Мадам Павутина»

Автор: Андрій Присяжний

madam webb

Зразковий патіґейм — Огляд настілки «Топ 10»

Автор: Малютенко Михайло

Топ 10

Дистильована ностальгія. Ретроспектива DuckTales: Remastered

Автор: Андрій Нагорний

DuckTales: Remastered

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: