Поціновувачі горору одразу впізнають назви і логотипи Blumhouse Productions та Atmoic Monster Productions. Перша з цих компаній викарбували собі не просто впевнену нішу, а місце того що раніше називали міні-мейджором (тобто компанією яка складає конкуренцію велетням кіноіндустрії). За 2010-ті роки студія продюсера Джейсона Блума знайшла прибуткову модель, яка разом з тим дає ще й чудові творчі результати — робити не дуже високобюджетний горор, зате цілковито авторський. Зроблені за безпосередньої участі студії фільми Джордана Піла, М. Найт Ш’йамалана, Девіда Ґордона Ґріна, Лі Воннелла, Майка Фленеґана, Крістофера Лендона та інших режисерів не лише зібрали максимально пристойну касу, а ще й (разом з напрацюваннями трохи більш артгаусної A24) примусили критиків ввсти поняття “elevated horror”, тобто горору з глибоким вмістом (хоча можна багато дискутувати з приводу того що він вже і завжди був в цьому жанрі).
Однак вочевидь Джейсон Блум пам’ятає що сталося з переважною більшістю міні-мейджорів у часи розквіту такого типу компаній. Вони або перестали існувати (як легендарні Orion та Cannon, заставки-айденти яких досі змушують багатьох кіноманів пускати ностальгійні сльози), або стали частинами інших корпорацій, зберігши істотну жанрово-сенсову автономію (як це зробили в New Line Cinema). Тож його бізнесова модель одразу ж передбачає співпрацю з мейджорами (дистриб’юцією всіх кінотеатральні проєктів Blumhouse із задоволенням займається Universal ot з 2014 року), а нині Блум розглядає можливість об’єдання з іншими компаніями.
Чи не найбільш логічним варіантом тут виглядає як раз той, про який Блум розказав у інтерв’ю The New York Times. Виробнича компанія відомого режисера Джеймса Вана Atomic Monster Productions часто співпрацює з Blumhouse на таких франшизах як “Астрал” (Insidious). Однак останнім часом приділяти настільки багато уваги виключно горору стає для Джеймса Вана проблематичним, бо режисер та продюсер буквально розривається між постановкою блокбастерів на кшталт “Аквамена” (Aquaman), суто авторськими проєктами та продюсуванням.
Джеймс напевне на 70 чи 80 відсотків є митцем, а на 30 чи 20 — бізнесменом, а як раз навпаки.
— розповів Блум, наголошуючи, що саме тому перспектива не просто співпраці двох компаній, а спільної праці в одній здається їм цілком логічною.
Так чи інакше, навряд Blumhouse Productions у 2020-х буде відчувати себе некомфортно. 2010-ті в багатьох аспектах повторили 1980-ті в масштабах кіновиробництва, розквіті певних жанрів та цікавості до них публіки, що у випадку 1990-х потім призвело до глобальних змін в культурному просторі і розквіту незалежного кіно. З останнім в компанії Blumhouse не просто вміють, а явно ще й люблять працювати.
Об’єднання ж з Atomic Monster може подарувати компанії істотні дивіденти, адже окрім горору компанія Джеймса Вана займаються ще й новітнім кіноваріантом франшизи Mortal Kombat та окремими екранізаціями DC Comics під егідою Warner Bros. Вони ж, через субсидіарія (вищезгаданого New Line Cinema) роблять істотну горор-франшизу, кіновсесвіт “Закляття” (The Conjuring).