Національний художній музей України випустив колекцію NFT-картин

До NFT-забави спільно з Ubisoft, GSC Game World, Atari, Team 17 і Троєм Бейкер увірвася справді несподіваний учасник — Національний художній музей України!

1 лютого найстаріший музей Києва спільно з компанією StampsDaq розпочав продаж ліцензованих NFT-токенів за мотивами робіт Олександри Екстер, Всеволода Максимовича, Олександра Мурашка та інших українських художників. Утім, це не просто репродукції — кожен NFT-предмет має додаткові анімаційні та звукові елементи, покликані підкреслити один з п’яти типів рідкісності (розцінюйте їх як “звичайний“, “незвичний“, “рідкісний“, “легендарний“, “епічний“). Вартість однієї такої NFT-картини коливається від 25 до 1000 $ залежно від того, наскільки рідкісною є робота.

Крім власне NFT-картини, кожнен покупець зможе отримати додаткові приємнощі (залежно від дороговизни товару): квитки до музею, екскурсію постійною експозицією, тематичну екскурсію по періоду відповідно до придбаного NFT-токену. Ці бонуси почнуть діяти з березня.

До всього, за словами адміністрації музею, NFT-колекція Національного художнього музею поповнюватиметься двічі на місяць. Зокрема, в другій половині лютого вийде додаткова серія NFT-артів за мотивами творів Миколи Пимоненка, автора багатьох картин на сільську та міську тематику (“Київська квіткарка” (1908), “Ідилія” (1908) та інші).

Національний художній музей завжди одним із перших запроваджує сучасні музейні практики. Тому нам важливо бути першою культурною установою в нашій країні, яка може запропонувати колекцію NFT мистецьких колекціонерам і криптоентузіастам. Я гадаю, що важливу роль в цьомму проєкті відіграє “додана цінність” цифрового мистецтва в NFT- форматі — анімовані ефекти, які допомагають розкрити контекст створення картини, а заодно спонукають глядачів особисто відвідати музей і на власні очі ознайомитися з оригіналами цих витворів.

Юлія Литвинець, генеральна директорка Національного художнього музею України

Загалом ініціатива використати сучасний тренд для популяризації української культури й живопису зокрема є дуже навіть круто, але от обраний метод все ж викликає питання, зважаючи на реакцію широкого загалу. Що скажете?