Чи лякають вас безкрайні глибини і те, що вони у собі ховають? Напевно саме цим питанням задалися творці фільму «Мег 2: Западина», коли підійшли до створення проєкту, а потім взяли і забули про це. Бо лячністю тут майже не пахне, а єдине що творцям справді вдалося — графіка. Решта відверто бажає кращого.
«Мег 2: Западина» — це науково-фантастичний бойовик-жахастик, що є прямим продовженням фільму «Мег» 2018 року. Основою для другого фільму став роман Стівена Алтена «Мег: Окоп». «Западина» продовжує пригоди Джонаса Тейлора (Джейсон Стетгем) — дайвера-рятувальника, якому не пощастило зустрітися з монстром дна морського — велетенською акулою (мегалодоном). І який, разом з колегами, через кілька років після першої сутички, продовжує лізти в глибину Маріїнського жолоба. Нічому їх життя не вчить.
Почнемо з того, що тепер у наших дослідників океану є власний мегалодон, якого “виховує” Джуймінг (Ву Цзін), дядько уже юної Мейїнг (Шуя Софіа Цай), дівчинки з першого фільму. Він також є директором інституту досліджень океанічного дна, який був заснований разом з Дрісколі (Сієнна Гіллорі). Акула живе у величезному резервуарі, з якого звісно тікає, піддавшись прагненню продовжити власний рід. Це стається саме в той момент, коли чергова експедиція відправляється на вивчення нового квадрату океанських глибин. І звісно ж, зустрічає там нову жительку вод.
У спробах не померти раніше часу, два човни запливають у ще не вивчений квадрат та зустрічають там альфа-хижака — здоровило, що у кілька разів перебиває розміри уже бачених донині акул. Спостерігаючи за ним (ну а чому б і ні, всього-на-всього монстр, що може ковтнути ваш батискаф повністю) дослідники дізнаються, що тут хтось займається незаконним видобутком дорогоцінних копалин. І цей хтось побачив дослідників першими, тож підірвав океанічне дно, що спричинило обвал породи на батискафи. Команда на глибині 8 тисяч метрів та потребує порятунку. Разом з тим утворюється величезна діра у прошарку (термоклині), який захищає верхній світ від нижнього і через який хижаки можуть вирватися на поверхню. Далі події нестримно несуться, але місцями все настільки погано, що волею-неволею хапаєшся за голову.
Сюжет заледве тримається купи, весь фільм деталі хаотично збираються то тут, то там. І якщо зав’язка ще подає ознаки життя, то решта фільму — це мішанина подій, вичепити з якої щось дуже складно. Розкрити антогоністів, їхню мотивацію та наміри немов взагалі забули.
Втім, візуально фільм вдався. Дивиться легко, кольори підібрані вдало, навіть на фоні контрасту яскравих кольорів на темному фоні. Що правда здивувало — деталізація монстрів, особливо малих. На екрані все настільки класно та чітко виглядало, що можна було порахувати кількість “зубів”. Музичний супровід теж приємно дивує.
Акторська гра звелася до великої кількості крупних планів Джейсона Стетгема: чоловік бурмоситься так, чоловік бурмоситься сяк, чоловік бурмоситься особливо активно. Решта просто відіграє свої ролі, хоча ангоністи тут просто ніякі не тільки зі сценарної точки зору.
Кілька разів сценаристи пробували додати елементи жаху у фільм. Вийшло так собі. Сцени виглядали надто передбачувано та натягнуто. Хоча уривок, де влаштували «Гру престолів» мені сподобався, ось там постаралися і навіть спробували бути креативними. Тільки от головне слово “спробували”.
Загалом, «Мег 2: Западина» — це безцеремонна спроба зібрати з людей грошей. Якщо перший фільм був бодай добре зібраним — цей просто казан, в якому все постійно колотиться. І зважаючи на те, скільки жартів завезли у цей “витвір мистецтва”, це вже не фільм жахів, комедійний бойовик з елементами крінжу. Якщо ви хочете подивитися на круто намальованих велетенських акул, погигикати з простеньких жартів та зойкнути разочок від неочікуваності — тоді приємного перегляду. В іншому випадку — не рекомендується до перегляду. Це реально найгірший у світі фільм жахів.