Одна з найочікуваніших подій коміксового 2020 року — сталася. До України, силами видавництва Fireclaw, добрався перший том сучасної дорослої черепашачої серії від IDW. Коло керма один з творців оригінальних черепах, Кевін Істман, який зібрав талановиту команду, взяв усе найкраще від уже існуючих творінь про панцирних, переосмислив це та додав чимало нового. Гайда пробувати цей запашний суп з черепах, під назвою «Підлітки-мутанти черепашки-ніндзя. Том 1. Невідворотність змін».
Перед нами поки тільки перший том серії, а отже нова перепрацьована першоісторія персонажів: розлитий мутаген, перетворення крихітних черепашенят в здоровецьких антропоморфних черепах, знайомство з Кейсі Джонсом тощо. Усе це ми бачили уже не раз, втім відмінності присутні. Акцентувати увагу слід на тому, що у історії присутні Шредер та Кренг і це ворогуючі сили, хоча нам це поки не пояснювали. Загалом усі впізнавані елементи на своїх місцях, тільки от при інциденті з мутагеном Рафаель відділився від сім’ї та тепер блукає вулицями Нью-Йорку без розуміння: хто він, де він та де його дім. Якраз таки його пошуки і є рушієм подій у першому томі — «Невідворотність змін».
Характери більшості персонажів схожі до тих, що були у мультсеріалі початку нульових. Леонардо — справжній самурай прив’язаний до свого майстра, Донателло — техноґік, Мікеланджело — добродушний їдака, а Рафаеля поки що розкрили, як щиросердного добряка, що шукає себе у цьому ворожому світі. Вони усі на своїх місцях, сценарист вправно розвиває хімію між персонажами, вибудовуючи мережу взаємозв’язків, і за цим з біса цікаво спостерігати. Автор сценарію, Том Вальц, доводить, що може змусити читача з цікавістю спостерігати за розвитком історії, у якій поки аж 3 невідомих нам раніше змінні. І це круто, та навіть якщо цього мало, то Денн Дуннан творить щось дуже круте з візуалом.
Досліджуючи малюнок «Підлітків-мутантів черепашок-ніндзя», моментами ловив себе на думці, що екшен сцени тут живуть за рамками кольору. І справа не в тому, що він поганий, навпаки він дуже вдало доповнює картину, але просто-напросто не потрібен їй. Це сприймається як данина чорно-білій класиці студії Mirage і несказанно тішить. Втім, колір чудово підтримує рівень малюнку у більш розмірених сценах. Фони на панелях часом відсутні, часом схематично накидані (немов маркером з плоским вістрям швиденько зробили), герої ведуть неспішні бесіди і у читача з’являється мить, щоб перевести дух та роззирнутися. Тут то й працюють загравання з барвами та дрібні деталі інтер’єру, як от надписи на стінах, що немов загущують атмосферу, даючи як слід нею насолодитися. Герої, до речі, у однакових, червоних, масках, як і належить ніндзям одного клану. І це все дуже класно, та хіба ми любимо Черепашок саме за це?
На мою думку, видавництво Fireclaw правильно зробило, що почало видавати «Підлітків-мутантів черепашок-ніндзя» саме дрібними томами (по 4 випуски) у форматі TPB. Це дозволяє здешевити примірник та зробити серію масовішою. Уже потім, хотілося б вірити, ми можемо отримати круті видання, по типу англомовних делюксів. Якість видання — типова для Вогнепазурів. Звичний формат, типово висока якість перекладу та верстки. Наприкінці є кілька бонус-артів. Гарно впоралися.
Черепашки — це справжній феномен кінця 80-х, який вибрався з андеґраундних коміксів, став мультсеріалом і, у результаті, виродився у здоровецьку франшизу. Не залежно від того скільки вам років, ви майже точно дивилися в дитинстві один з серіалів про Підлітків-мутантів Черепашок-ніндзь, опісля чого гасали по двору з палками і товкли уявних ніндзь з клану Ноги. Складно уявити людину, яка б ніколи про них не чула і тому було настільки важливо, щоб на наших прилавках з’явилася саме основна сучасна серія. Статус багаточисленних відгалужень та побічних до основної гілки історій — поки не відомий, та я певен, що Вогнепазурі зроблять усе у найкращому вигляді. Адже до них у руки потрапила просто бімбезна річ, яку як черепашачі фанати, так і просто любителі мальованих історій уже не один рік з задоволенням читають та хвалять. І я дуже сподіваюся, що у нас вона матиме не менший успіх. Тож біжіть купляйте цю серію та насолоджуйтеся нею, ви того варті.
Придбати комікс «Підлітки-мутанти черепашки-ніндзя. Том 1. Невідворотність змін» можна за посиланням. Втім, один примірник ми розіграємо отуть, тож беріть участь у розіграші і хай вам щастить.
О так, старі добрі черепахи!
Ни одного примера перевода и оформления, о самом его качестве только вскользь одним предложением. Отработали рекламные деньги (или если совсем по-бедняцки подошли, то подаренный автору экземпляр) и расходимся, пусть сами разбираются дальше. О том, почему современные черепахи хороши, все и так давно знают, благо только основная серия в конце прошлого года пересекла рубеж в 100 выпусков, а там ещё сопутствующих мини и спешлов вагон и маленькая тележка. Вы уже если собрались говорить про наше локализованное издание, так ГОВОРИТЕ О НЁМ.
Дякую за фідбек. Слушно, врахую це надалі.
Возможно, мой комент при прочтении выглядит гадко (мы в интернете, так и должно быть), но я хочу всё же чуть подробней объяснить почему.
Да, Черепахи от IDW прекрасны и великолепны, без всякого сомнения, и хвалить их стоит, но если честно, хромает даже изложение тех немногих фактов, что приведены. Больше приводить не стоило бы, я бы даже наоборот чутка выкинул, всё-таки вскользь проспойлерить фактически весь основной сюжет первого тома удалось. По фактам:
"Коло керма один з творців оригінальних черепах, Кевін Істман, який зібрав талановиту команду" <- кто вообще когда такое сказал? Как раз основной костяк сюжета курирует Вальц, Истман не собирал команду, а с удовольствием влился, как он делает всегда в любом перезапуске, в отличие от Лэрда, которого только в этом году наконец выгонят из берлоги и дадут пописать для того же IDW. Только в этот раз Истман принимает участие намного более плотное. Собственно, если очень надо, то начиная с 90 выпуска серии, City at War, в конце подробно авторы рассказывают, как кто и когда содавал то или иное событие в комиксах. "Характери більшості персонажів схожі до тих, що були у мультсеріалі початку нульових" <- совершенно притянуто за уши, скорей всего исключительно в силу возраста, потому что все, чьё детство попало на 90-е, в курсе, что "Leonardo leads / Donatello does machines / Raphael is cool but rude / Michelangelo is a party dude (Party!)". Это вообще никак не завязано на сериал начала нулевых, это общая идея всех итераций TMNT. Собственно, самая крутая часть черепах IDW как раз в том, что они берут все, абсолютно все предыдущие итерации историй и аккумулируют их в одну, тем самым радуя фанатов всех возрастов. "Акцентувати увагу слід на тому, що у історії присутні Шредер та Кренг і це ворогуючі сили, хоча нам це поки не пояснювали" <- зачем вообще на этом акцентировать внимание, если сюжетная арка не об этом? Вот серьёзно? Это пока никак не влияет на историю, а если противоречит какому-то конкретному вашему воспоминанию из детства, ну так в том и задумка. Всему своё время! Почему вместо этого не сказано о Хобе ни слова, он важнейший персонаж черепах IDW? "Герої, до речі, у однакових, червоних, масках, як і належить ніндзям одного клану" <- Они ИЗНАЧАЛЬНО задумывались как ниндзя в одинаковой форме. Достаточно посмотреть цветные обложки самой первой комикс-серии. Мультсериал 80-х сделал скидку на детей и на грядущий мерчендайз. А авторы, как я уже писал, аккумулируют все идеи, и таки образом отдают дань уважения и классической идее, и дальше передают эстафету устоявшемуся варианту с разными цветами. Только делают это постепенно и логично, плюс красный цвет повязок дополнительно имеет под собой сюжетное обоснование. "Це сприймається як данина чорно-білій класиці студії Mirage і несказанно тішить" <- просто что-то от себя. Такое себе личное восприятие автором обзора каких-то вещей в комиксе, которое сеовершенно не плохо, нет-нет, но никакой смысловой нагрузки для обзора не несущее. Когда Истману будет надо, он и сам нарисует дальше. Ну и по мелочи. "у форматі TPB" - вот для кого это пишется? Те, кто в курсе, что такое TPB, они и закупаются на tfaw или амазоне, а если уже пишете для нашей локальной аудитории про локализованную версию, то что случилось с вот этими всеми мягкими и твёрдыми переплётами? Куда вообще редакторы сайта, где существует ужасное слово "iгролад", смотрят в остальных разделах? Держите планку адаптировать прижившиеся сленговые словечки - уважуха, но держите её до конца, не? И напоследок, но о самом главном. Перевод. Почему это важно. Потому что можно посмотреть на вторую волну переводов комиксов на русский язык (первая это когда махаон, прайм-еврознак и идк), когда ужасные стилистически переводы, фактические ошибки, неточные переводы, дикое оформление комиксансом, торчащий за облачка текст - это в некоторых очень крупных, увы, издательствах - норма. Потому что куча странных людей по принципу "поможем начинанию монетой, а там научатся" научили как раз тому, что читатели готовы платить за любую халтуру. Самый жуткий перевод спокойно распродаст свой тираж, а цены на комиксы немаленькие. Потому стоит обязательно смотреть на эти вещи, показывать, рассказывать, обращать внимание в обзорах на огрехи и неточности, помогать нашим издателям становиться лучше, работать усердней. Я, конечно, понимаю, что сделать скриншот в статью с онлайн-читалки сильно проще, чем сфотографировать пару разворотов и перекинуть фотки на комп, но пожалуйста, не забывайте об этом, визуальная часть в том числе текста - это важная неотъемлемая часть комикса, и качество подбора шрифтов, вёрстка текста в облачках, оформление (или нет) надписей - всё часть обзора, всё часть перевода.