Часом, щоб отримати на-гора крутий продукт — достатньо дати автору карт-бланш та дивитися уже на готовий результат. Тоді він зліпить воєдино стільки всього, що люди ще довго будуть дивуватись — як у нього це вийшло. І якраз одним з таких творів є «Сага», яку нам подарував авторський дует письменника Браяна К. Вона та художниці Фіони Стейплз.
«Бездоганний баланс»
Багаторічне протистояння планети та супутника, що вилилося в затяжний воєнний конфлікт — слугує фоном для подій більш локальних, особистих. Бо у центрі історії у нас закохана пара, що утворилася з двох бійців ворожих таборів та наважилась народити дитину. Тепер за ними ганяються найманці, яких найняло керівництво супутника та принц рободинастії планети власною персоною. При цьому, ніхто не поспішає розгорнути цю епопею на території однієї з ворогуючих сторін. Усі події відкинуті на далекі планети, які навіть місцеві боги обділили ласкою. А тут вам і специфічне місцеве населення, і незвичні літальні апарати, і навіть діда з бабою приплели.
Браян К. Вон не полінився олюднити кожного з персонажів. Юна пара, Марк та Алана, рубаки-найманці чи навіть робот-принц — усе це, в першу чергу, живі істоти зі своєю історією за плечима, проблемами та мотивацією, що змушує їх продовжувати рух вперед. Навіть кицьку-правдолюбку наділили характером, що робить, на перший погляд, жартівливого персонажа-додатка вагомим і крутим. А найбільше вражає те як автор вправно подає всі деталі їхньої біографії водночас в лоб і фоном. Віддавши цілу першу сторінку розділу під німе зображення персонажа, який сидить на унітазі і копирсається в телефоні, сценарист не просто зміг продовжити її в хорошу сцену. Він гучно наголосив на тому, що перед нами жива істота, що не позбавлена людських потреб, думок та прагнень.
Вміння автора втілити настільки багато, використавши так мало, — зустрічається не часто. Так, він не обтяжує себе необхідністю пояснити те як функціонують ті чи інші елементи створеного ним світу чи як дві ворогуючі фракції все ще тримають баланс, не скочуючись в тартарари. Втім, ця історія й не потребує цього, використовуючи усе вигадане творчим дуетом радше як вдалі з біса пластичні декорації, які можна змінювати на свій розсуд. Навіщо робити нікчемний за своїми масштабами дім розпусти, якщо можна поставити наголос, виділивши під це цілу планету з блекджеком і куртизан(к)ами?
Космо-епопея вплетена сюди не стільки для того, щоб зробити свою наукову фантастику з деревами-зорельотами, скільки щоб позбутися тісних рамок, які наклав би на неї рідний для читача світ. Попри це і побудований світ захоплює своїми масштабами та цікавинками, і історія, позбав її космічних масштабів, все ще працюватиме. Але нащо обмежуватися крихітною блакитною кулькою, якщо твоя художниця творить таке?
Воно й раніше тут було? Як я міг це пропустити?
Фіоні Стейплз було де розгулятися. Брала не кількістю, а якістю показаного. Попри те, що більшість описаних подій відбувалися в якихось хащах, стоках та на пустирях — картинці все рівно вдавалося заворожувати. Дизайн персонажів тут — відмінний. Дивлячись на них геть забуваєш, що ось уже третю панель дивишся на діалог двох голів без жодних побічних деталей. Приємно здивувала вигадливість тутешніх зорельотів різних форм та розмірів. А місцеві обкладинки — справжня казка.
Загалом, візуальний стиль оповіді неймовірно їй пасує. Чітко окреслені контури персонажів у поєднанні з навмисне злегка розмазанами фонами зайвий раз нагадують нам, що ми тут не задля оточення та декорацій. Усе працює на те, щоб ми поринули в історію. І доволі успішно. Навіть розкидані то тут, то там, графічні великодки та чисто візуальні жарти за першим читанням можна з легкістю пропустити. Хоча здавалося б, от тобі величезна блямба на треть панелі. Так ні, сторінка спішно перегортається, щоб витримати темп оповіді.
В Україні «Сагу» видає видавництво Рідна Мова, тобто ми відразу розуміємо, що видання обрамлене в палітурку і проблеми з типографією відсутні або ж ледь помітні. У всякому разі мені не вдалося їх виявити. Виходить вона з тим же наповненням, що й західне колекційне видання, але у трішки збільшеному форматі: 20х30 см. Мабуть, найближчим орієнтиром будуть томи «Волі», вони виходили у схожому форм-факторі — 29.7х21 см. Переклад виконано Ярославою Стріхою, яку ми пам’ятаємо за блискучою роботою над «Вартовими». Тутешня теж не викликає нарікань і чудово читається.
Тортик
Історія «Саги» — це здоровецький торт наполеон. Десятки тонких шарів, що перемащені кремом з чудово вивіреним балансом. І саме у ньому її міць. Вона чесна з читачем, продумана, дотепна і з біса красива. У поєднанні з якістю українського видання, це обов’язкове доповнення вашої колекції, що подарує вам чимало позитивних вражень. Що ще можна сказати про твір, який 5 років до ряду брав премію Айснера, як «Найкраща серія, що триває»?
Придбати комікс «Сага. Книга 1» можна за посиланням.