Огляд Space Hulk: Deathwing

Warhammer… Це безмежний, жорстокий та невблаганний світ похмурого майбутнього, що, тим не менш, приховує в собі безмежність можливостей. Чимало з яких було просрано криворукими й не дуже людьми. Особливо це стосується відеоігрових адаптацій цього славного світу. Раз за разом нас годували обіцянками про занурення в усесвіт, його атмосферу та відповідність далекому ідеалу під назвою КАНОНІЧНІСТЬ. Сьогоднішній наш пацієнт ігроізує невеликий, та разом з тим вельми популярний шмат Warhammer під назвою Space Hulk. Здавалося б, ця настілка вже стільки разів була непогано показана в якості гри, що вже просто нічого не могло піти не так. Та не все так просто.

Почнемо ми, як не дивно, здалеку, а саме, з історії даного феномену в безмежному лорі світу Молота війни. Історично склалось так, що На території Імперіуму людства час до часу з варпу виринають СпейсХалки — купи сплавлених протиприродніми енергіями емпіреїв зорельотів різних рас, метеорів та просто різного сміття. І, як не дивно, такі “космічні палаци” нерідко бувають заселені. Пасажирами бувають різного роду прибульці й потвори, які найчастіше виявляються орками, або, в найгіршому випадку, генокрадами. Чим же вони такі страшні, спитаєте ви? А тим, що вони можуть проникати в людське суспільство, створювати купи гібридів та різного роду культи, що в кінці кінців починають прикликати решту тиранідського флоту на обід, адже мешканці планети в найбільш несподіваний момент виявлять, що системи оборони кимось понищені, а в твого друга хітинова шкіра, зайві зуби та третя рука, що рве сталь, як папір.

Тож не дивно, що при появі таких космічних розвалюх здіймається паніка, і всі якнайшвидше намагаються знищити їх. Ну як, майже всі. Адже механікуми і космодесант завжди ласі до секретів давніх технологій та інших таких же сумнівних смаколиків, що може приховувати в собі ця туша. Тоді збирається ударна група з найвправніших космоморяків з найкращим спорядженням і відправляється на бійню шукати втрачених скарбів людства у сповнених небезпек коридорах та залах.

Приблизно це ми й будемо робити. В сингловій частині нам дають загін з трьох термінаторів — елітних членів першої роти ордену Темних Янголів, також відомої як “Крило Смерті”.  Двоє з них — це просто бійці, котрі будуть допомагати нам в бою, а третій — це брат-бібліарій, воїн, котрий може розкидати ворогів не тільки силою зброї, а й використовуючи свої психічні сили. Просуваючи цю групу смертників вглиб СпейсХалка, ми поступово зможемо підлаштовувати спорядження під свій стиль гри та розвивати їхні здібності. В самітній грі нам доступні всього три класи персонажів: вищезгаданий бібліарій, апотекарій — місцевий медбрат, та тактичний боєць, котрого можна озброювати всім підряд. І, повертаючись до екіпунку, його тут не надто багато, та при цьому він дуже добре пропрацьований як в плані естетики, так і  відповідності першоджерелу, тож у цьому випадку якість таки дійсно краща за кількість.

Стосовно ворогів, то вони представлені різного роду поріддями тиранідського рою, котрі, як і годиться, намагаються всією великою й дружньою родиною зробити з вас біомасу й поглинути. Як і обіцяли розробники, рій веде себе доволі розумно і навіть проявляє певні тактично-стратегічні задатки. Чим вищою буде складність, тим частіше вороги обходитимуть вас із флангів та намагатись загнати в глухий кут.

В мультиплеєрній ж частині нам дадуть аж п’ять класів на вибір, хоча по суті, це ті ж самі класи з синглу, просто з розподіленою зброєю. Здавалося б, нічого особливого, та кооп дійсно є родзинкою гри. І хоча він ігроладно практично не відрізняється від сингла, емоції, що він викликає, просто неймовірні. Адже в цю гру грають в основному фани Warhammer, що добре розбираються в всесвіті і тому часто в голосовому чаті розгортаються тематичні міні-вистави, де обігруються певні специфічні моменти всесвіту. Так, якось один тіммейт, побачивши що наш тактик взяв штурмову гармату, видав один старий жарт, що в гравців настільної Warhammer й досі в ходу. Чому я його не озвучу? Бо він не надто цензурний і дуже на любителя.

Зроблена гра на Unreal Engine 4, а отже виглядає вона гарно і працює стабільно. Тішить, що розробники чимало уваги приділили різного роду деталям, що не раз милували око старому фанату серії. Також вищезгаданий рушій забезпечив просто непристойну кількість понівечених трупів та відірваних кінцівок на квадратний метр, що не могло не піти на користь цій грі. Адже Warhammer вимагає пафосу й крові!

Що ж можна сказати про Space Hulk: Deathwing у висновку? Це найкраща гра в світі Warhammer 40000 останніх років. Вона взяла все найкраще з попередників та грамотно перенесла це в шутер. Дуже тішить увага до дрібниць та повага до першоджерела, чого не вистачає багатьом подібним іграм. Так, орієнтований Deathwing здебільшого на фанів всесвіту, яким він і принесе найбільше задоволення. Хоча йому дещо не вистачає різноманіття рівнів, які можна було б навіть процедурно генерувати, що я дуже хотів би побачити або в оновленнях, або в наступних частинах, виходу яких варто чекати.

Оцінка PlayUA

79

Варте уваги

Вдалося

• атмосфера
• відповідність першоджерелу
• порадувати фанів першоджерела

Не вдалося

• зробити гру однаково цікавою для фанів всесвіту і першоджерела