Будь-яка успішна компанія, що перетворюється на корпорацію, в очах своїх споживачів виглядає якимось чудовиськом, яке знає лиш гребсти бабло. Тому такі компанії роблять різноманітні заходи для „олюднення“ свого образу: благодійність, допомога освіті, фінансування досліджень боротьби з раком… випуск маленьких мі-мі-мі ігор для душі. Такою грою для Electronic Arts мала стати Unravel (запис стріму), що зачарувала редакцію PlayUA ще з першої презентації. Стало зрозуміло, що EA збирається прошкувати шляхом Ubisoft (ще би навчилися експериментувати з ігроладом у нових частинах своїх ігор, але це тема іншої статті).
Уявіть, що ви дитина, або дідусь, словом, безробітний без сенсу життя і попереду у вас море часу. Ви прокидаєтеся зі співом пташок. У променях світанкового сонця виблискують порошинки і всюди розкидані старі фотографії. Ви ступаєте крок за поріг і опиняєтеся у дивовижному світі барвистих пригод на ґанку, у лісах, горах чи просто в полі.
Десь так відчувається Unravel у першу годину грання. Вона зачаровує, витягує на поверхню спогади дитинства і зворушує мі-мі-мійністю Ярні — іграшки-мотанки, німого головоного героя гри.
Ярні постійно дивиться за обрій і хоче побачити що ж там далі і ви підіграєте йому, прошкуєте від краю до краю екрану, долаєте перешкоди, розгадуєте головоломки і потроху відновлюєте у старому фотоальбомі історію життя простих людей.
Йдучи або дряпаючись куди-небудь, Ярні розмотує свою червону плоть, тобто нитку. Коли гру лишень анонсували, ми припустили що наприкінці гри Ярні буде змушений розмотатися зовсім і принести себе в жертву. Насправді ж нитка Ярні, що тут символізує життєву силу, розмотується по кілька разів на рівень і гравцеві доводиться економно її витрачати, щоби дотягнути до нового мотка пряжі чи до кінця рівня.
Ви можете використовувати нитку, як зашморг для підняття на гору і спуску з висоти, можете зав’язувати пружний канат для стрибків чи переходу над проваллями тощо. Механіка Unravel доволі одноманітна і головоломки, хоч і відрізняють на око, за суттю своєю залишаються однаковими протягом усієї гри. Розгадавши одну — ви розгадуєте всі наступні автоматично. Поціновувачам мудруватих загадок таке не сподобається.
Інше питання — зручність грання. На жаль із нею тут біда. Часом, зрозумівши, що треба робити, доводиться тривалий час перегравати одну й ту ж ділянку рівня, борючись із фізикою гри. До того ж перегравати доводиться доволі значні шматки, що перетворює гру на рутину.
І з атмосфери казкової подорожі милої істоти вибиває ворожість світу гри. Ярні може втопитися, розбитися, його може розчавити і порубати, його навіть можуть… покусати комарі! Іграшку-мотанку! Комарі, Карле!
Страждання, крізь які доводиться пройти ґеймеру для подолання рівнів, часом нагадують Limbo, але там ішлося про хлопчика у чистилищі і страждання чудово вписувалися у концепцію, вони не дратували. Але Unravel — це радше казка про цікавинки у нашому краї, ніж притча про біль і поневіряння. Тож грі не вистачає лагідності.
Трохи збавити рівень роздратування допомогло вимкнення музики гри. Сама собою вона непогана і цей огляд чудово пишеться під милий, спокійний саундтрек Unravel, але зацикленість цієї музики, відсутність розвитку теми вибішує.
Розробники усіляко наголошували на метафоричності Unravel. Мовляв це гра про подолання життєвих труднощів, а нитка — це символ метафізичних зв’язків між людьми, обірвавши які, можна назавжди втратити колись близьких людей.
Але хіба мистецький твір потребує тлумачення? Чи Unravel — це DOOM, у якому не було сюжету, але було пояснення, що тут діється. І так, в Unravel сюжет ніякий. Якщо сильно захотіти, то його можна придумати на основі віднайдених фотографій, але це просто нарис із життя простих людей з простими бажаннями і без якихось виразних прагнень, без амбіцій. Це не надихає, не зворушує і не вражає.
Проте Unravel дуже красива і оспівує краєвиди північної Скандинавії, патріотами якої себе вважають розробники гри. Хоч мене роздратували чимало моментів у грі, але після її проходження, я горю бажанням з’їздити у Скандинавію і пройтися тими стежками, зазирнути у ті ліси та почалапати босими ногами на березі тієї великої води під гомін чайок, тож Unravel може чудово заманювати туристів.
Попри всі недоліки, Unravel варта придбання. Хоча б заради своєї краси і чарівності Ярні. Рекомендовано для спільного розгадування головоломок у колі близьких людей. Але якщо справді шукатимете у грі метафори, про які заявили розробники, то можете розчаруватися. Unravel — це як старий, дивакуватий і незграбний друг, з яким часом буває незатишно, але покинути його не можеш, бо у Ярні велике, добре серце і незаплямована душа.
Хітова Dispatch (наш огляд) отримала оновлення, яке додало кілька нових мов — і тепер в…
Кіностудія Paramount Pictures придбала права на оригінальний сценарій фільму Веса Крейвена «Кошмар на вулиці В’язів»…
Легендарний автор коміксів і колишній ігровий журналіст Кірон Ґіллен разом з командою розробив сюжетний режим…
Підготували, мабуть, найбільше оновлення для сайту VARTA за останній час. Тепер на сайті можна авторизуватися…
У другій серії експериментального вертикального проєкту від PP Studio "Communal Vertical" на вас очікує... Експропріація…
Riot Games оголосила, що реліз ностальгічної версії League of Legends під назвою League of Legends…
This website uses cookies.
Сподобалася "ламповість" гри, хотів купити, подивився на ціну, передумав. =) (здається на багато ігор необгрунтовано завищують ціни, особливо в оріджіні)
Та ні, 12 доларів за таку гру — це зовсім небагато. Просто у гривнях виглядає дорого.