Hogwarts Legacy стала справжнім хітом сезону. Соціалки повняться думками й враженнями і ми теж не могли обминути це боком. Розлогий огляд буде незабаром, його уже пише Олег. А поки він зайнятий цим, ми вирішили й самі розказати що там і як.
Я в свій час пропустив майже всі ігри по франшизі Гаррі Поттера, проте ріс і читав всі книги по мірі їхнього виходу. Тому ця гра для мене не стільки “еволюція ігроадаптацій ГП” скільки “цікава гра за знайомим сетингом”. Я чекав її саме як можливість зануритись в атмосферу світу магії з дитячих книжок і з цим завданням проєкт впорався на відмінно. Геймплейно це звичайна “опенворлд дрочильня без якихось рольових/класових нюансів”. Проте вразила вона мене саме пропрацьованістю та наповненістю замку. Сам відкритий світ абсолютно звичайний та нічим не виділяється серед умовних конкурентів, як-то останніх Assassin’s Creed, Red Dead Redemption 2 чи Horizon Zero Dawn. Але от кількість всього в Гоґвортсі та Гоґсміті просто вражає. Майже все можна потицяти, десь щось літає, крутиться, всюди є якісь невеличкі загадки/головоломки тощо. Так, більшість цих речей заскриптована і нічого “нового” нам не показали, а використання деяких технологій залишає бажати кращого. Але HL не про це. Ця гра про можливість поринути у світ магії та побродити величною школою з її живими коридорами, картинами що розмовляють та купою привидів. І так, відсутність фотомоду тут це неймовірний злочин, бо візуально все зроблено просто фантастично. Завдяки Nvidia Ansel я провів у грі, певно, більше 10 годин намагаючись зробити “ще один красивий кадр Гоґвортсу на фоні заходу сонця”.
Свого часу ПК-версія «Гаррі Поттер та Таємна кімната» стала не просто моєю першою пройденою грою, а першим проєктом який я зачистив до основи, знайшовши усі секретки та зібравши усі картки. Саме цей проєкт відкрив мені шлях до франшизи (завдяки йому я почав читати книги з другої і тільки після неї дізнався початок історії) і міцно закріпив у мені любов до екшин платформерів. Пройшло майже 20 років, сотні зіграних ігор залишилися за моїми плечима і Hogwarts Legacy якимось дивом вдається вернути мені ті дивні відчуття першовідкриття, які так рідко дають мені ігри зараз.
Значною мірою це завʼязано на тому, що ось вона, можливість досліджувати той чарівний світ, який захоплював мою уяву в дитинстві. Який я уявляв під час читання, на реалізацію якого місцями плювався під час перегляду фільмів і який врешті можу досліджувати самостійно у повній мірі. І як же це круто! Сам цей факт залишає за рамками тутешні ігролад, історію та навіть музику, які, до слова, теж дуже приємні. Мені поки вдалося пограти усього 6 годин і я все ще не відійшов сповна від початкового захоплення. Легкими шпичаками уже зараз лягають надмірна заскриптованість завдань та дивні огріхи технічного виконання, але їм не вдається перекрити усього захвату дослідження. Тож якщо любите цей світ, але все ще чомусь вагаєтеся — не бійтеся, це шалено крута мандрівка.
Одразу скажу, що про Гаррі Поттера я знаю лише за однойменними фільмами та декількома іграми, які проходив на ПК. Реліз Hogwarts Legacy для мене — це хіба хороша можливість оцінити, що змінилося у створенні ігор за мотивами франшизи після EA. У перші години мені не вистачило лише протиставлення чаклунів та маґлів. Hogwarts Legacy абсолютно не показує звичайних людей. Після декількох дискусій, я зрозумів, що багато моїх друзів проти появи маґлів у грі, адже в фільмах це часто ламало побудову всесвіту. Втім, саме перехід від звичайного до світу чарів мені так подобався в перших повнометражних картинах. Цього магічного відчуття мені дещо не вистачає у грі.
Я в захваті від тутешньої боївки: вона не складна, але водночас потребує базового комбінування чарів та ухилення. Кожна сутичка для мене наче свято, де можна видовищно перемогти ворогів. Також приємно вразило те, що Hogwarts Legacy не намагається закидувати тебе чимось єдиним. Контенту як для вивчення світу, так і сутичок, море. Складається враження, що тут є все, чого так не вистачало в старих іграх про Гаррі Поттера. І це неабияк допомагає зануритися в магічну атмосферу, особливо тим, хто раніше знав про цей всесвіт поверхнево. А ще… Обережно! Від візуальної деталізації світу у вас можуть відпасти сідниці!
А які у вас враження від Hogwarts Legacy?
Якщо вам кортить придбати гру і ви все ще не зробили цього, то це можна зробити за посиланням.
"Розлогий огляд буде незабаром, його уже пише Олег." Ну та, ну та...
Десь до сиквела приквела HL, точно допише!
це та, що вийшла забагована для ПК і навіть 60квс не може видати на високій графіці, а для соснолей порізали графоній, бо не тягнуть??.. ХАХАХАХАХА! Здавалось би КП2077 мав навчити чогось ігроробів, але де там....
так, опптимізон поки не завезли
але про "не може видати 60фпс" — брехня
ПК: 5900x + rtx3090, все на ультра, без RT = порядка 80-100 кадрів при 3440*1440.
Так, RT робить вдвічі фепесів, але DLSS рятує.
Ноут: 12500h+3050TI на середньовисоких і 1080р — є 60 кадрів.
Стімдек — все на лоу, 30фпс лок і FSR, живе.
Я звісно графодрочер і люблю гарні скріншотики, але це не завадило мені залипнути і насолоджуватись грою незалежно від девайсу на якому я в неї грав.
Тому рекомендую вам, як і всім іншим, хто пише подібне: просто пограти, а потім вже коментувати.
Перші і наступні враження - байдужість. Гра суперова за насиченістю контентом, увагою до деталей, тощо. Але мене ніяк не зачіпає всесвіт. Абсолютно спокійний до її існування.
і це абсолютно нормальна реакція!
власне, ми всі в своїх враженнях так і сказали, що вона "фантастична" лише для фанатів всесвіту, а для всіх інших "ну просто гра, якісна"
як не дивно, а мені теж подобаеться гра :) хочь дійсно вона не виглядає чимось неймовірним, але вона симпатична і приємна. і це головне. до того ж я створив таку гарненьку дівчинку, за яку просто приемно грати :) і профессор Гралік - ох... я закохався :Д
Пройшов гру, якщо не враховувати технічні трабли вроді просадки фпс, то розчарував тільки фінал і рольова частина. А от увага до деталей і боївка на вищому рівні.
У наш час ігри діляться на інді та чергового "вбивцю" GTA та Відьмака. Гоґвартс чудовий тим, що робить саме те, чим має бути. Без остогиднівшої методички від Юбісофт, коли ігри відрізняються лишень текстом. Та й то, не дуже вже й відрізняються.
комп і стімкек свої, ноут робочий)
під час відключень дуже рятувало два пристрої з батарейкою