Помер актор Сем Нілл

Слова “generational talent” часто звучать зараз коли помирає якась відома особистість, але щодо новозеландського актора Сема Нілла, який помер 13 липня 2026 року у віці 78 років вони максимально виправдані. Це був не просто один з кращих акторів свого покоління, а дійсно майстер, якому підкорялись всі жанри. Багато глядачів згадає його, перш за все, як доктора Алана Ґранта з франшизи “Парк Юрського періоду” (Jurassic Park) і конкретно фільму Стівена Спілберґа 1993 року, але фільмографія Нілла величезна (більш як 160 ролей) і без перебільшення міжнародна.

Воно і не дивно, бо від народження майбутній актор мав три різних громадянства: новозеландське, британське та ірландське, оскільки народився в ірландському місті Ома, в сім’ї ірландки та новозеландця. У віці 7 років Нілл переїхав в Нову Зеландію. Юнак довго не міг визначитись з професією: по стопах батька-військового він йти не хотів (хоча військових потмі грав багато), а вступні іспити на юриста провалив. Лишився театр, яким Нілл захопився під час навчання в Кенетреберійському університеті. Перевівішись в Університет королеви Вікторії в Веллінґтоні, Нілл став бакалавром мистецтв та розпочав акторську кар’єру. Дебютом актора в кіно можна вважати маловідомий новозеландський телефільм 1971 року The City of No. Після того Нілл знімався в кількох короткометрівках, а одну поставив як режисер — “Телефон” (Phone) у 1974 році. В майбутньому Нілл повертався до режисури, переважно займавшись документалістикою. На великому екрані Нілл вперше з’явився в 1975 році у “Виході на сушу” (Landfall) — стрічці режисера Пола Мондера, яка планувалась як телевізійна, але не пройшла цензуру і була переформатована для показу в кінотеатрах.

Мондер переважно відомий в рідній Новій Зеландії, але загалом фільмографію Нілла чи не найкраще буде охарактеризувати саме тим неймовірним набіром режисерів, з якими він попрацював. І коли мова іде про новозеландських, то він знімався у чи не всіх відомих. В 1977 році він грав в дебютному фільмі Роджера Дональдсона “Сплячі собаки” (Sleeping Dogs), в 1993 з’явився у фільмі Джейн Кемпіон “Піаніно” (The Piano), в 1995 році виступив ведучим фільму-містифікації “Забуте срібло” (Forgotten Silver), одним з двох режисерів якого був сам Пітер Джексон. Зрештою, Джексон запрошував Нілла на роль Елронда у трилогії “Володар перснів” (Lord of the Rings), але Нілл на той час знімався у Джо Джонстона в третьому “Парку Юрського періоду”. Довершує плеяду новозеландських режисерів, з якими працював актор Тайка Вайтіті. Актору настільки сподобалось працювати з цим режисером на “Полюванні на дикунів” (Hunt for the Wilderpeople) у 2016 році, що після того він погодився для Вайтіті на маленькі камео в фільмах “Тор: Раґнарок” (2017) та “Тор: Любов і грім” (2022).

Актори з Нової Зеландії часто знімаються в сусідній Австралії, тож не дивно, що Нілл встиг попрацювати також з Джилліан Армстронґ (“Моя блискуча кар’єра”) та Філіппом Нойсом (“Мертвий штиль”). Але в 1981 році Нілл примудрився стати дійсно міжнародним актором, знявшись за один рік в американському горорі “Омен 3: Останній конфлікт” та у польських майстрів Кшиштофа Зануссі (в біографічній драмі “З далечини” спільного італійсько-польсько-британського виробництва про понтифіка Йоанна Павла ІІ) та Анджей Жулавського. В останньому випадку мова іде про легендарний артхаусний горор “Одержимість” (Possession).

Загалом внесок Нілла конкретно в горор часто залишається недооціненим. А дарма. Крім двох стрічок зазначених вище Нілл знімався в культовому науково-фантастичному горорі Пола В.С. Андерсона “Крізь горизонт” (Event Horizon) та вампірській антиутопії австралійських режисерів братів Спіріґів “Воїни світла” (Daybreakers). Окремо слід сказати про співробітництво Сема Нілла з легендарним Джоном Карпентером. В 1992 році Нілл був номінований на Saturn Award за роль головного антагоніста в стрічці Карпентера “Спогади людини-невидимки”, але дійсно епохальною стала третя частина неофіційної “апокаліптичної трилогії” Карпентера — атмосферний горор-нуар в дусі Лавкрафта “В пащі божевілля”. Це — безумовно одна з найкращих робіт обох митців.

З натяжкою (хоча відносно оригінальних романів Майкла Крайтона аспект жахів було сильно зменшено) до горору можна віднести і три фільми з франшизи “Парк Юрського періоду”, останнім з яких в фільмографії Нілла в 2022 році став “Світ Юрського періоду 3: Домініон”. Саме в межах цієї ж франшизи Нілл також потрапив у відеоігри: вперше в якості архівного матеріалу в 2015 році в LEGO Jurassic World (наш огляд), а потім в доповненнях для Jurassic World Evolution (в 2018 році) та Jurassic World Evolution 2 (в 2021 році). Востаннє Нілл з’явився в ролі доктора Алана Ґранта цього року в рекламі американського інтернет-провайдера Xfinity, де “омолодили” до вигляду 1993 року, щоб безшовно додати у фільм нові сцени.

Про фільмографію Нілла можна говорити дуже багато, але хотілося б ще загадти кілька його робіт які можуть вас здивувати. В історичній драмі Майкла Гоффмана “Реставрація” (Restoration) Нілл неймовірно зіграв короля Англії Чарльза ІІ, але міг він стати і ще одним видатним для всіх британців персонажем. У 1986 році Нілл був одним з основних кандидатів на роль Джеймса Бонда в стрічці “Живі вогні” і, хоча він поступився роллю Тімоті Далтону, його проби зрештою потрапили в документальні фільми. В 2023 році в інтерв’ю австралійському телебаченню Нілл розповів, що відчув страшне полегшення від того, що не став Бондом, бо боявся, що стане тим Бондом, який нікому не сподобається.

Навряд це було б так, адже Сем Нілл захоплював глядачів в усіх жанрах, за які брався. В останній рік життя Нілл поборов рак і збирався зніматись більше, тож у 2026-2027 році шанувальники матимуть змогу почути та побачити його ще кілька разів. В першу чергу у сюрреалістичній австралійській чорній комедії “Лисиця” (The Fox), а в 2027 році за його участтю вийдуть «Ґодзила і Конг: Супернова» (Godzilla x Kong: Supernova) та філіппінська романтична комедія The Last Resort, яка, схоже, стала останньою роботою актора в кіно. Можливо, що її назва ще зміниться, бо датський фільм з такою ж назвою виходить в 2026 році.