web analytics

Смерть не спинить геніїв від нових релізів: Вольфґанґ Амадей Моцарт і Орсон Веллс повертаються

21 вересня 2024 року у Лейпцигській опері вперше з 1760-х рр. зіграли твір Serenate ex C – Ganz kleine Nachtmusik KV648 відомого композитора Йоганна-Хризостома-Вольфганга-Теофіла Моцарта, більш відомого під скороченим ім’ям — Вольфґанґ Амадей Моцарт. Написане вундеркіндом у підлітковому віці, це 12-хвилинне тріо для струнних інструментів зберігалось у копії 1780 року в одній з німецьких бібліотек. Після ретельного дослідження і підтвердження автентичності, твір було оприлюднено вперше за 260 років 19 вересня 2024 року у Зальцбурзі (Австрія) на презентації оновленого Köchel catalogue, найповнішого каталогу творів Моцарта. Невдовзі в Лейпцигу твір вперше був зіграний на великій сцені місцевої опери.

Всього наразі відомо про 721 композицію, написану Моцартом. Це шалена продуктивність для людини, яка померла у віці 35 років і мала репутацію гульвіси й ледаря. Яким чином при розгульному й короткому житті Моцарт написав об’єм творів, який технічно людині важко буде за життя бодай переписати вручну, дослідники думають і досі. Існують, звісно ж, конспірологічні версії, як і з Шекспіром, які припускають, що не всі твори Моцарта написав саме він.

Однак є й інше поясненням — більшість геніїв є трудоголіками, які просто не можуть спинитись працювати в тому чи іншому вигляді. Як сказав покійний Жан-Люк Ґодар (про якого теж є новина, аналогічна цій):

Я роблю свої фільми коли читаю, їм, сплю і навіть коли говорю.

Інший геніальний режисер, Орсон Веллс, як і Моцарт, був відомий парадоксальним поєднанням неймовірної працездатності з начебто переважно лінивим і розгульним способом життя. На відміну від Моцарта, попри страшні об’єми скуреного тютюну і випитого алкоголю, Веллс дожив до солідних 70 років. Він помер у 1985 році, а останній прижиттєвий повнометражний фільм Веллса, «Знімаючи Отелло» (Filming Othello), вийшов у 1978 році. Саме останній прижиттєвий — нові фільми Веллса досі регулярно виходять.

Здивуванню дослідників і шанувальників Веллса досі нема меж щодо того, наскільки багато Веллс примудрився за життя почати, але не закінчити стрічок. У 2018 році Netflix профінансував реліз одного з найбільш легендарних незакінчених фільмів Веллса. «Зворотний бік вітру» (The Other Side of the Wind) була дороблена за нотатками режисера й нарешті випущена через нещадних 48 років (!) після початку зйомок. Втім, це був далеко не перший випадок. «Дон Кіхот» (Don Quixote), наприклад, побачив світ у 1992 році (а робився переважно з 1957 по 1972), якісь короткометражні шматки регулярно траплялись в хаотичних архівах Веллса по всьому світу, а в 2013 році справжнім святом для веллсоманів став довгоочікуваний реліз фільму Too Much Johnson 1938 року, який вважали цілковито втраченим, але несподівано знайшли на складі в італійському місті Порденоне.

У робочих матеріалах «Зворотного боку вітру» було знайдено невідомий до того повнометражний документальний фільм Веллса на дві години і десять хвилин. Це було розгорнуте інтерв’ю з актором і режисером Деннісом Гоппером Hopper/Welles, яке глядач вперше побачив на Венеційському кінофестивалі у вересні 2020 року.

Окрім кіно, Веллс впевнено працював в рекламі, на телебаченні та одним з перших почав освоювати ринок домашнього відео. Втім, з цим особливих успіхів не було. «Американський спадок» планувався як ціла серія освітньо-розважальних мистецьких проєктів про американську літературу. Не судилося настільки, що зараз важко сказати, чи взагалі відбувся реліз у 1972 році, чи касета одразу припадала пилом на полиці. Так чи інакше, архівіст Вільям Лонерґан відкопав єдину відому копію в Піттсбурзі, про що стало відомо 20 вересня 2024 року.

Чи відбудуться реставрація та реліз «Американського спадку», де Веллс зачитує й аналізує твори Джорджа Ейда, Томаса Вольфа і Марка Твена, поки казати рано. Але однозначно це не останній сюрприз від режисера, у фільмографії якого за різними підрахунками є ще більш як 20 незакінчених і/або втрачених робіт. У істотній кількості випадків Веллс, який вмів монтувати сам, встиг навіть переважно подолати постпродакшн. Мова іде про твори, закінчені на 80-90%.

В умовах, коли дефіцит нових творів визнаних геніїв змушує митців на такі кроки як «воскресіння» Ієна Голма (який помер у 2020 році) за допомогою нейромереж у цьогорічному фільмі «Чужий: Ромул» (Alien: Romulus), досить приємно думати, що видатні особистості встигають зробити набагато більше, ніж видно за їх життя. Кожне підморгування з того світу таких людей, як Моцарт і Веллс (одного нема з нами вже майже 110 років, а іншого цілих 269) дає мотивацію жити, зберігати і творити самим. Бо навіть те, що не буде закінчене і побачене за життя все ж може врешті решт знайти дорогу до глядачів, слухавчів, гравців і інших небайдужих.

Не забуваємо, наскільки актуальна така мотивація в умовах російсько-української війни, яка в тому числі знищує архіви та колекції на кшталт Музею комп’ютерної техніки в Маріуполі.

TMNT Donatello

Cподобалася стаття? Підтримай PlayUA

На платформі Donatello ви можете підтримати нас як одноразовим донатом, так і оформити щомісячну підписку. Усі наші підписники на Donatello отримують цифрові або фізичні приємнощі залежно від суми донату. Долучайтеся до нашої спільноти!

Підтримати

Читайте також

Кавалер українського ордена «За заслуги» ІІІ ступеня: помер легендарний актор Ален Делон

Ален Делон

Сиквел шутера Aliens Fireteam Elite 2 може вийти в 2025 році

aliens fireteam elite 2

Світ побачить нові фільми покійного класика “нової хвилі” Жана-Люка Ґодара

Помер легендарний режисер Жан-Люк Ґодар

Помер актор Ієн Голм

На розробників Destiny 2 подали до суду за порушення авторських прав

bungie

Empyrion – Galactic Survival та Outliver: Tribulation можна забрати безкоштовно в Epic Games Store

p.ua.egs 101024

Анонсовано сиквел мобільної мультиплеєрної класики Drive Ahead!

drive ahead! carcade

Популярне