Far Cry 6

Viva la revolución. Огляд Far Cry 6

Автор: Роман Береговий @UltramarinUa

Новий Far Cry вже тут, і на нас знову чекають незабутні пригоди. Цього разу нас закине на сонячні пляжі Яри — тропічного острова, багато в чому натхненного нашою Кубою. Там на нас чекають прекрасні пейзажі, колоритні персонажі та запальна музика. Ну а бонусом йдуть кривавий диктатор, експерименти на людях та ліки від раку, здобуті ціною незліченних життів.

Ubisoft не стала заново вигадувати колесо — у нас є мапа, харизматичний лиходій та група сміливців, котрі з ним борються. Та цього разу за рахунок нововведень у вигляді саморобної зброї, нових компаньйонів і значно глибшої системи крафтингу Far Cry 6 намагається викрутити показник веселощів на кілька позначок вище, ніж було в попередніх частинах.

Одного разу повстанець — завжди повстанець

Революція. Для багатьох вона своя, від французького здобуття республіки і до української боротьби за наше майбутнє. Хай би які тривалі та болючі вони не були, після їх завершення з’являються промінчики надії на зміни на краще. Та що стається з країною, якщо революція перетворюється на цикл? Коли за одним тираном приходить інший та цілі покоління спалюють свої життя в полум’ї боротьби з режимами? Коли земля не встигає всотувати в себе кров свого народу?

Саме таку історію і хоче нам розповісти Far Cry 6. Коли черговий тиран приходить до влади, нехай навіть спочатку обраний народом, що робити? Тікай або борись. Навколо цих двох слів будується добра половина наративу гри, від протагоніста і до лідерів повстанців, в чималої частини персонажів цей вибір гратиме ключову роль в побудові їх образів та особистостей.

Багато розповідати про історію в Far Cry 6 не хочеться. Як на мене, то достатньо знати того, що сюжет на достойному рівні та навіть під кінець гри підкине кілька моментів, котрі можуть дійсно здивувати. На нашому шляху зустрінеться чимало колоритних, нехай місцями і стереотипних, персонажів. Та головною родзинкою, звичайно ж, є головний лиходій, про якого хочеться розповісти більше.

Антон, на якого ми заслуговуємо

Антон Кастільйо — людина, яка пройшла крізь вогонь та воду щоб дістатись туди, де він є на початку гри. Син попереднього диктатора Яри, він ще в дитинстві дізнався, який на смак інший бік революції. В тринадцятирічному віці він став свідком вбивства свого батька та втратив усе. Потім більш ніж десятиліття виживав, поки його матір виховувала в ньому того чоловіка, котрий одного дня зможе врятувати Яру. І ось, після років споглядання того, як комуністи руйнують його землю, Антон вирішує врятувати свою любу країну та побудувати на ній рай. За будь-яку ціну.

Антон Кастільйо — один з найкращих антагоністів в серії, і цілком заслужено займає місце поряд з Ваасом та Пейґаном Міном. На це є декілька причин. Почнемо з того, що в нього легко повірити. Чимало диктаторів спочатку були обожнювані своїми людьми, адже прийшовши до влади вони, як і Антон, спочатку дійсно вирішували чимало проблем та, на перший погляд, діяли суто на благо народу, біди починаються дещо пізніше. Наступною в списку йде мотивація лиходія. Тут теж все сходиться. Кастільйо старший робить все, щоб ЙОГО Яра процвітала. Що таке тисячі життів бідних, знедолених та незгодних, коли ціною їх крові виготовляються ліки від раку? Ліки, котрі допомагають справжнім яранцям будувати процвітаючий рай на цьому квітучому острові? Саме через цю логічність та послідовність Антона Кастільйо можна дуже легко уявити як цілком реальну людину, ідеї котрої можна доволі легко зрозуміти, але набагато важче прийняти.

Не варто забувати і про Дієго — тринадцятилітнього сина диктатора, який ще не до кінця впевнений в своєму майбутньому. З одного боку, його батько від самого народження готував первістка до того, що одного дня той успадкує Яру, та продовжуватиме мрію побудови раю. З іншого, Дієго просто не може прийняти те, що відбувається на острові: репресії, утиски, вбивства та рабська праця — все це неймовірно гнітить хлопця. Поєднайте це все з притаманною всім підліткам у цьому віці вітряністю та бажанням знайти себе, і ми отримаємо персонажа, який допомагає розкритися більш людяному боку особистості Антона, але разом з тим залишається цікавим сам по собі.

Так за кого ми граємо?

При такому колоритному антагоністі, гріх не мати вдповідного героя. А його немає! Дані — головний герой/героїня гри (прим. я грав за Дані-його тому тут і далі писатиму про персонажа в чоловічому роді) далекий від Антона. Я не кажу, що він геть порожній та дерев’яний! Навпаки, в порівнянні з іншими героями серії Дані доволі серйозно росте як особистість під час подій гри. І справа тут не в перетворенні вівці на лева, а радше в сприйнятті себе та світу. Протягом гри ми перетворюватимемося зі звичайного бійця в ікону революції, і головним стане питання: А що робити, коли революція закінчилась?

Прокачки протагоніста як такої у Far Cry 6 немає. Натомість додаткові вміння (окрім кількох, що даються сюжетно, або за покращення таборів) або ж збільшення характеристик прив’язані до вбрання. Одні штани дадуть більшу кількість набоїв для певного типу зброї, інші будуть лагодити техніку на ходу, а треті дозволяють швидше бігати. За рахунок цього гра спонукає більше експериментувати з білдами, та готувати спорядження відповідно до того, чим ви плануєте зайнятись. Якщо ви з тих, хто переймається тим, як виглядатиме Дані після всіх цих творчих пошуків — не переймайтесь, вже на старті гра має систему трансмогрифікації, що дозволяє вибирати візуал одягу, не чіпаючи його функціонал.

З лайна та палиць

Революціонувати нам допомагатимуть різноманітна зброя та прибамбаси, котрих в грі є предостатньо. Головною фішкою Far Cry 6 стали саморобні зброя та покращення, та почну я все ж зі більш звичної частини арсеналу. Гра може похизуватись чималим набором зброї, котрий відкривається зразками часів другої світової і закінчується цілком сучасними вогнепалами. І нехай вас не лякають циферки біля іконок — це більше формальність, ніж фактичний поділ зброї на корисну і не дуже.

Фактично, все в грі вирішують підібрані покращенні, адже вся зброя може бути корисною у відповідній ситуації.

Поліпшення озброєння прив’язане до ресурсів, які можна знайти по всій Ярі — від металобрухту і палива, до пороху та мікросхем. Все це в більш ніж достатній кількості розкидано по околицях, тому якщо ви не з тих, хто хоче прокачати абсолютно все, для загального покращення обладнання протягом гри ґрайндити не доведеться.

За рахунок того, що тепер вороги мають різне спорядження, до кожного з них треба мати відповідний підхід. Хоча насправді, завжди варто мати при собі зброю з бронебійними набоями, щоби без особливих проблем розібратись з броньованими цілями. Решта це вже більше справа смаку та стилю гри кожного окремого гравця. Хтось може всю гру пробігати зі снайперкою/луком і пістолетом з глушником та косити всіх з тіней. А інший гравець може взяти гранатомет з напалмом, та кулемет з токсичними кулями і влаштовувати геноцид. Задоволеними залишаться всі.

Секретний соус дядька Хуана

Супремо та саморобна зброя. Це був один з фокусів рекламної кампанії гри, та елемент, про котрий багато хто хоче дізнатись більше. Якщо коротко — вони ок.

Коли гравець їх тільки отримує — вони здаються найкращою 12/10 зброєю на землі, та з плином часу вони набридають. Цвяхомет — просто покращена версія ПП з глушником, вогнемет та його отруйний брат говорять самі за себе. Найбільше виділяється зброя, що стріляє дисками з “Макареною”, а найкориснішою стала гвинтівка, яка прошиває стіни, що ідеально працює з відповідним супремо.

Магічні наплічники дядька Хуана! Для кожного знайдеться свій. Від ракет з трекінгом цілі і до ЕМП. Так само як і його зброю, супремо Хуана треба підбирати під кожного конкретного гравця або місію. Більшість варіантів розрахована на пряму конфронтацію з противником та може приємно урізноманітнити звичний відстріл ворогів. Для таких же гравців, як я, тобто людей, які намагаються діяти тихіше, є ЕМП що вимикає електроніку та систему безпеки, а також наплічник тріади, який дозволяє бачити крізь стіни.

Милі звірята

Чому бігати самому, якщо можна звільняти Яру з лускатим/пернатим/волохатим другом? Far Cry 6 дає нам на вибір п’ять базових та двох додаткових аміґо, котрі зможуть дещо урізноманітнити пригоди на Ярі. Кожен з них має набір корисних вмінь, що не раз виручать Дані в його подорожі. Від милого песика на інвалідному візку Чорізо і до міфічної пантери Олусо , кожен знайде собі когось до смаку. Дещо розчаровує лише мала кількість взаємодій з напарниками — йди, стій, вбий та одна-дві анімації, щоби погладити аміґо — це якось замало.

Щодо полювання та риболовлі, то це все присутнє, проте це далеко не настільки важливо, як в попередніх частинах. Через прив’язку того, за що відповідав крафт в минулих частинах, до одягу, тепер відстріл місцевої фауни корисний хіба лише для отримання бафів за рахунок кухні. Ну і кілька унікальних тварин, яких просто цікаво вполювати за рахунок виклику, який вони кидають гравцю.

Подорожуючи Ярою

Оскільки Яра була сильно натхненна Кубою, переважно на нас чекають вінтажні автомобілі. Їздити дорогами та стежинами можна й на військовій техніці, та це все ми вже бачили. Важливо те, що вперше в серії нам дали можливість їздити верхи! На кониках! Ну ще зебрах та єдинорогах, та це не так важливо. Цей новий вид транспорту є просто незамінним протягом більшості гри, адже на дорогах несуть варту солдати режиму, а небеса часто стережуть протиповітряні установки. А зважаючи на те, що ландшафт Яри всипаний смугами джунглів та гірськими хребтами коні — найкращий вибір, якщо немає можливості літати.

Тішить також можливість біля будь-якої дороги викликати власну автівку. Всього можна знайти чотири машини, котрі можна буде поліпшити в стилі агента 007 — додати броню, гаджети та зброю. Ну й купу приємної косметики в салон, за умови що ви її знайдете.

Скидаючи режим

Звільняти Яру від ярма диктатури весело! Різноманіття зброї та методів боротьби дозволило грі тримати мене від початку і до кінця, проте були й свої проблеми. Одна з них — це те, що на базах, котрі повстанці не можуть захопити постійно відроджуються вороги. “Але ж Романе, — скажете ви — в чому проблема? Це ж нормально” А річ в тім, що це відбувається просто у вас за спиною! Не залежно від того, чи ви методично непомітно зачищуєте ворогів, чи вриваєтесь в натовп, немов герой старих бойовиків. Щойно ви повернетесь спиною до щойно зачищеної частини бази, там в ту ж секунду почнуть з’являтись нові вороги. І що при стелсовому проходженні, що при прориві імені Рембо, з часом це починає створювати проблеми.  А ближче до кінця гри банально набридати.

Різноманіття ворогів цього разу найбільше в серії. Окрім стандартного поділу ворогів за дальністю атаки та броньованостю, нам підвезли додаткові класи ворогів. Вогнеметники та їхні токсичні друзі можуть серйозно ускладнити життя, якщо їх підпустити близько, проте напрочуд весело вибухають від простріленого баку на спині. Додатково лави ворогів поповнились інженерами та медиками. І якщо перші не особливо впливають на бій, то другі, за рахунок вміння повертати противників мало не з того світу, можуть змусити Дані трохи попітніти. Ну і ускладнювачі життя в стилі танків, літаків та гвинтокрилів — оскільки цього разу ми боремося не зі самопальною бандитською організацією, а проти повноцінного державного війська, то техніку проти нас застосовуватимуть як ніколи часто.

Якщо не тасувати спорядження та стилі проходження то вже десь на середині гри можна почати нудьгувати.Тут на допомогу можуть прийти яранські історії та полювання за скарбами. Перші — серії коротких місій, що можуть розповісти цікаву історію, але чомусь роблять це не надто часто. Приблизно половина з них буде відносно стандартними міні-пазлами, проте інша частина може подарувати набір цікавих ситуацій, що залишать після себе хороші враження. Лігво сталкера, якому заборонено наближатись до Антона, маєток з привидами та печера зі старим піратським кораблем, де нам навіть дадуть стрільнути з гармати! І це лише невеликий перелік цікавих сцен, що покаже нам гра. Шкода лише, що ці цікавинки так розбавлені “приземленішими” ситуаціями, які просто здаються слабшими на тлі вже згаданих пригод. З додаткових причин, які б таки виправдали їх проходження — можливість отримати щось корисне як от Аміго, машину, або лідера для Бандитос, що полегшить фарм ресурсів. Пошуки ж скарбів — це перлина Far Cry 6. Це набір сцен та ситуацій, що майже кожного разу залишають вас з новими враженнями. Моторошні, веселі, інколи навіть крінжові — я однозначно не рекомендую оминати цю частину гри. Щодо решти додаткових активностей, то гонки відверто нудні, а доміно пограти можна хіба щоб отримати косметику. Що дійсно варте уваги — півнячі бої. Пернатий смертельний поєдинок круто виглядає, а грається ще краще. В своїй суті це мініатюрний, але разом з тим повноцінний файтинг, вбудований у Far Cry 6. Ну і як і багато інших подібних речей, в коопі він грається ще краще.

Після завершення сюжетної кампанії гра намагається втримати гравців за допомогою декількох активностей. Солдати Антона далі намагаються псувати нам життя, тому щотижня вони відвойовуватимуть у нас частину мапи. Дані повинен знову зачистити декілька військових об’єктів та вбити офіцера, щоби повернути все як було. Ну і спецоперації, в котрих треба викрасти контейнер з хімічною зброєю з території, що контролюється солдатами режиму. Фішкою є те, що ємності з хімікатами постійно перегріваються, тому вода — це життя. Ну і відсутність мапи, що змушує навчитись орієнтуватись на місцевості — однозначно приємний ускладнювач. Загалом, цього може бути цілком достатньо, щоби гра нагадувала про себе раз на тиждень і тримала гравців поблизу до релізу доповненнь.

Споглядаючи Яру

Гра виглядає чудово! Чесно. Яра прекрасна, краєвиди захопливі, а місцева архітектура майорить кольорами. І це все чудово оптимізовано, навіть на відносно слабких машинах гра видає пристойну якість зображення та прийнятну кількість кадрів на секунду.

Окремої похвали заслуговує музика.  Колоритна підбірка треків з Латинської Америки чудово доповнює картинку на екрані. Під час поїздок інколи просто несвідомо починаєш підспівувати і тоді помічаєш дещо цікаве. Підспівуєш не тільки ти, а й Дані! З одного боку, просто приємна дрібничка, а з іншого це чомусь додає в гру трохи більше життя, і це прекрасно.

Висновок

Far Cry 6 — черговий представник серії, який впевнено тримає планку якості, але зі своїми нюансами. Ігроладне різноманіття у вигляді бойових ситуацій та противників — однозначний крок вперед. Проте є ї не дуже приємні речі. Шкода, що сюжетна кампанія та додаткові завдання занадто розбавлені беззмістовними речами. Та й активності в стилі риболовлі та гонок виглядають слабо, зробленими “щоб було”. Тим не менш, навіть після сорока годин, проведених у грі, Яра досі дивним чином манить до себе. Ну і не варто забувати про доповнення з історіями лиходіїв з попередніх частин Far Cry, які які вже зараз виглядають непробивною причиною повернутися до шостої частини.

81

Відмінно

Вдалося

  • Світ
  • Відчуття свободи
  • Антон
  • Полювання за скарбами

Не вдалося

  • Насиченість кампанії
  • Додаткові активності

Останні огляди

Спадковість, спадщина і дурня. Огляд фільму «Крик»

Автор: Микола Єрьомін

scream

Конвеєр зламаних душ. Огляд фільму «Алея жаху»

Автор: Микола Єрьомін

nightmarealley2021

Огляд ігрового ноутбука Acer Nitro 5. ХОЧЕТЬСЯ, але НЕМОЖЛИВО купити #2!

Автор: Зімін Антон

Acer Nitro 5

Нічого свого нема. Огляд фільму «Людина-павук: Додому шляху нема»

Автор: Олег Куліков

Людина-павук: Додому шляху нема / Spider-Man: No Way Home, 2021

Гора мертвих дівчат. Огляд Fatal Frame: Maiden of Black Water

81

Автор: Віталій Тарнавський

fatal frame maiden of black water 13

Огляд коміксу «Ліга Видатних Джентельменів. Книга 1»

Автор: Владислав Папідоха

Ліга Видатних Джентельменів. Книга 1 - Комікс

На піку слави. Огляд Forza Horizon 5

87

Автор: Володимир Вітовський

Forza Horizon 5

Позіхи з майбутнього. Огляд Battlefield 2042 (PS4)

57

Автор: Владислав Папідоха

Battlefield 2042

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: