Поки ми вносимо фінальні правки до PUGA, пропонуємо ознайомитися з іграми, які вразили членів редакції PlaуUA у 2022 році найбільше. Особисто я ігровий рік можу описати як доволі типовий: щось нарешті вдалося допройти, щось — знайти серед купи проєктів, які колись пропустив. Мій “топ-5” може здатися дещо банальним, але від кожної з цих ігор я отримав лише позитивні емоції. Ви також не забудьте поділитися в коментарях списками ігор, які вас вразили минулого року.
Dante’s Inferno
Я люблю слешери! Саме тому Dante’s Inferno — не єдиний представник жанру в списку. Це творіння Visceral Games дало мені стимул почати копирсатися в списках старих ігор. Оскільки моєю основною платформою колись був ПК, то зрозуміло, чому Dante’s Inferno я бачив лише на відео. Своєю подачею та кривавістю гра нагадує перші God of War, а це, мабуть, одна з причин, чому фанати жанру колись не приділили їй достатньо уваги. Попри це я отримав безліч задоволення від того, як вдало Dante’s Inferno використовує першоджерело Аліг’єрі. Також вона має приємний ґемлей, який загалом витримує перевірку часом.
Bayonetta 3
Я вже писав, що люблю слешери? Не просто екшн, а саме ігри, де від правильного застосування комбінацій, бій перетворюється на танець. Bayonetta 3 — поки що найкраща інтерпретація моїх бажань. Своєю варіативністю бойової системи вона просто збила мене з пантелику. Devil May Cry 5 у цьому плані вже не виглядає настільки вражаюче, особливо коли Байонетта перетворюється на потяг. Купа дрібних механік та керування велитенськими монстрами справді змушують зняти капелюха перед PlatinumGames. Шкода лише, що в цьому сумбурі головні героїні часто губляться.
God of War: Ragnarök
Про слешери, мабуть, немає сенсу повторювати… Хоча God of War це тепер більше екшн, нарізати ворогів у ній від цього приємніше не стало. Я ціную те, що Santa Monica Studio зробили з перезапуском серії, при цьому зберігши масштабність історії та високий рівень кінематоргафічності. Ragnarök продовжує цю традицію. Розумію, чому розробники боялися, що їхнє творіння могли не сприйняти так само, як попередню частину. Мене весь час переслідувало відчуття, що я граю ту ж гру, що і в 2018. Якби не окремі просторі локації на кшталт Uncharted 4, то урізноманітнення було би мінімальним. Втім, я отримав те, чого хотів і очікував у хорошому розумінні цього виразу.
The Legend of Zelda: Skyward Sword HD
Серед ігор, які я відкладав на потім, надзвичайно сподобались два проєкти. Перша гра — це The Legend of Zelda: Skyward Sword HD. Мені довбодоби, що ми живемо в часи, коли нас активно закидують ремейками і ремастерами. Колись я багато чого пропустив, особливо від Nintendo. Skyward Sword показала мені наскільки дбайливо Nintendo ставиться до створення рівнів, додаткових вмінь, реграбельності локацій тощо. У цьому плані гра, яка вийшла десяток років тому, вразила мене більше за вищезгаданий Ragnarök.
Red Dead Redemption 2
Скриптований, але від того не менш захоплюючий та цікавий світ Red Dead Redemption 2 засмоктує по вуха. Це неймовірна історія, від якої у горлі стає кисло. Артур Морґан увірвався в мій список найулюбленіших персонажів. Дуже радий, що у мене нарешті з’явилася можливість завершити цю пригоду, на яку я не наважувався декілька років. Це доводить щонайменше одне: у Red Dead Redemption 2 дуже приємно повертатися. Такого результату досягають лише проєкти, які можна рахувати на пальцях кожного десятиліття. Кількість деталей як квестових, так і технологічних тут просто вражає. Навіть якщо тематика Дикого Заходу вам не подобається, я би все одно радив перебороти себе та оцінити весь спектр можливостей Red Dead Redemption 2.
Серед сесійних ігор, на які мені вдалося виділити час у 2022 році, найбільше задоволення я отримав від Call of Duty: Modern Warfare II та Overwatch 2. Дуже радий, що потрохи відкриваю для себе світ екслюзивів Wii, зокрема Dead Space: Extraction та Prince of Persia: The Forgotten Sands. Було приємно відчути командний дух у Marvel’s Guardians of the Galaxy, а також згадати дитинство в TMNT: Shredder’s Revenge. Ну, а ще дякую Polyphony Digital за дозу любові до автомобілів у Gran Turismo 7.
Вдячний за такий перелік. Окремо зазначу, що хоча я проти політики ексклюзивів взагалі, але Нінтендо поки що має найсильніші аргументи для підтримання цієї політики. Їх ексклюзиви дійсно варті придбання окремої консолі, тим більше такої, як Nintendo Switch.
Dante’s Inferno - прикольний GOW з файними дівчатами)
Prince of Persia: The Forgotten Sands - не зовсім ексклюзив Wii, я її проходив на PSP, і ще вона є на DS.
На портативках все ж інша версія, але тепер від кількості сюжетів і їх подачі в іграх з одною назвою голова болить.
Так, для PSP зі своїм сюжетом і геймплеєм, а для NDS ще з іншим. Правда ця версія для Wii здається така ж як і для PS3 і для коробки. Хоча я й не знав, шо вона і на Wii є.
Версія для Wii це зовсім інша гра. У неї інша історія, інші локації і трохи інший ґеймплей.
Цікава підбірка. А як зараз можна зіграти в Dante’s Inferno?