Чому в Україні не можна офіційно показати шедевр українського кіно: панельна дискусія в рамках Київського тижня критики

21 жовтня 2025 року в рамках Київського тижня критики відбудеться панельна дискусія на тему «Спадщина під забороною: що нам робити з історією українського кіно?». Причиною події став неприємний випадок, який буквально сколихнув українську кіноспільноту останнім часом — фестиваль не зміг отримати дозвіл на демонстрацію в рамках ретроспективи «Незалежне. Поетичне» знакового українського фільму 2002 року «Молитва за гетьмана Мазепу» (докладніше про фільм в цій статті за номером 9). Причиною цього стало вилучення фільму з січня 2025 року наказом Міністерства культури та стратегічних комунікацій стрічку з Державного реєстру фільмів. І хоча обмежені місця на безкоштовну подію вже розібрані, написати про неї однозначно є сенс. З продовженням.

Річ у тім, що фільм було виключено з Державного реєстру (а значить фактичну заборону демонструвати фільм в звичайних умовах) через участь в ньому конкретної особистості — Нікіти Джигурди. Колись українського актора, який зараз активно підтримує РФ у російсько-українській війні. Проблема в тому, що в знаковому українському фільмі початку 2000-х, останньому фільмі класика українського кіно Юрія Іллєнка актор грає відносно невелику роль другого плану. Проблема також в тому, що якщо за принципом участі конкретних акторів заборонити всі фільми, то від українського кіно 1990-х та 2000-х, яке і так через шалені терни йшло до глядача (і часто з запізненням на 15-20 років), обрбуається ціла хвиля (якщо не більша частина) кінематографу і поновлюється улюблений міф російської та проросійської пропаганди — «українського кіно не існує». Який в рамках пропаганди дуже легко розвернути в сторону відсутності загалом української культури, а там вже і нації.

Тобто, державна цензура, замість того щоб займатись реальними кроками до зменшення споживання відверто шкідливого російського контенту (привіт, ситуація з мультсеріалом «Маша і ведмідь» який лише зараз визнали російським, а значить шкідливим) активно саботує споживання українського. Це виглядає особливо болісно на тлі безпрецендентного прокату фільму «Дика любов» (наш огляд), який доводить цікавість глядача до українських фільмів різних років. Окремої пікантності ситуації додає ще й те, що свого часу «Молитва за гетьмана Мазепу» наробила шуму через заборону на показ в… РФ. До слова, цензура через Державний реєстр стосується не тільки українських стрічок. Типовим прикладом є заборона на демонстрацію в Україні фільму Роберта Родрігеса та Ітана Манікіса «Мачете» (Machete), в якому хвилин на 13 з’являється в ролі виключно негативного персонажа, наркобарона Кортеса, опальна зірка бойовиків 1990-х і шанувальник «руського міра» Стівен Сіґал. Те що виконавець головної ролі у цьому фільмі, Денні Трехо, давно та стабільно підтримує Україну в російсько-українській війні (та ще й до повномасштабного вторгнення) до уваги чомусь не приймається.

Київський тиждень критики, який вдев’яте проходить з 16 по 22 жовтня 2025 року, все ж знайшов спосіб показати «Молитву за гетьмана Мазепу» на великому екрані, проте в значно зменшеному масштабі, в якості case-study до панельної дискусії та виключно для власників абонементів на фестиваль. Ми ж будемо слідкувати за розвитком подій та закликаємо вас подивитись «Молитва за гетьмана Мазепу» на Takflix (95 грн.). Тим часом «Дика любов» вже доступна на Довженко-Центр. Онлайн (85 грн.). Ці українські фільми, як і багато інших представлених на цих сервісах варті вашої уваги і думки. Зараз і поготів.