4Х стратегії, попри їхню відносну нішевість, останні декілька років впевнено зміцнювали свої позиції на ринку, а головними зірками були серії Civilization та Endless. А тим часом, на сцену, під світло прожекторів намагалася вийти Age of Wonders 3. Були в ній свої переваги й недоліки, та чогось дійсно яскравого і виразного, щоби зачепити гравців, вона не мала. Аж ось не так давно світ побачила Age of Wonders 3 в космосі Age of Wonders: Planetfall. І що я вам можу сказати, схема Games Workshop sз перенесенням фентезі в космос досі працює так, як треба!
Зав’язка кампанії до болю знайома: ми виконували важливу дослідницьку місію на краю галактики, щось пішло не так і FTL-подорож додому накрилася мідним начинням, тож довелося повертатись дідівськими методами, гарно відпочивши в кріокапсулі. Повернувшись в більш-менш заселені краї ми з’ясовуємо що проспали двадцять років, а міжзоряна імперія, котрій ми служили, вже давно не існує. От і все. Далі просто потрібно буде дізнатися, що ж сталося і що з цим можна зробити. Загалом, сама подача доволі непогана, все доволі органічно вписується в ігролад, а побічні місії та ще й яка-не-яка варіативність при проходження завдань приємно розбавляють ігровий процес.
Чим Age of Wonders: Planetfall може виділитись, так це расами. Ну, насправді не дуже. В силу сетингу все доволі прямолінійно. Є люди Авангарду — така собі традиційна людська фракція, котра нічим особливо то й не виділяється. Синдикат — ті ж люди, тільки більше схожі на щось середнє між звичайними бандюками та колишніми охоронцями якоїсь корпорації. Кер’ко — рій комахоподібних гуманоїдів, котрі були рабами людей, але змогли вибороти свободу. А далі йде трійця, що випливає зі специфіки переносу фентезійного сетингу в далеке майбутнє. Роль нежиті взяли на себе колишні аристократи, котрі кіборгізувались настільки, що їх важко назвати людьми. Гноми перетворилися на дварів — космічних шахтарів з явно російським корінням. А місцеві ельфи — це раса амазонок, котрі їздять верхи на різних почварах та стріляють із лазерних луків.
Втім, раси все одно більш-менш схожі, та мають купу юнітів-відповідників, щоб ніхто не був ображеним. Що дійсно додає родзинку проходженню, так це додаткові спеціалізації. Адепти “Псинумбри” можуть прикликати місцеве лавкрафтівське сімейство почвар та грати противникам мізки, а “Прометеанці” залюбки піддадуть все довколо впливу очисного полум’я. Завдяки можливості перетасовувати раси та підкласи гра має доволі хороший потенціал для перепроходження, що не може не тішити.
Власне, ігролад тут поділяється на дві частини: Civilisation+Endless та XCOM. Тільки з певними нюансами. На глобальній мапі на нас чекає типово “цивілізований” ігролад з розбудовою міст, дослідженням мапи та “дипломатією”. Чому в лапках? Тому що вона доволі рудиментарна. Решта механік, котрі перекочували з інших ігор серії і жанру загалом також доволі спрощені, та це не значить, що все погано. Найгірше, що вас може спіткати в цій частині гри — доволі кривий інтерфейс. Ну і те, що інколи тубільці, або інші дрібні НІП-фракції просто завалюють завданнями.
ХСОМівська частина гри — це ґрунтовні й напружені тактичні бої. Кожен з юнітів та героїв, котрих в одному війську поміщається шість штук, керується як окремий боєць з набором вмінь та своєю основною атакою. Самі ж сутички відбуваються як і в інших покрокових тактичках — укриття, атаки з флангів та промахи впритул з шансом влучання 99% в комплекті!
Дещо урізноманітнити бої допомагає система прокачування героїв та звичайних бойових одиниць. Героїчні юніти можуть розвиватись за рахунок отриманого в боях досвіду та розблоковувати різноманітні здібності. Крім цього з місцевого магазинчика, боїв або побічних завдань можна отримати нову зброю, гаджети або навіть транспорт. Щодо звичайних бійців, то їм можна понавішувати приємнощів у вигляді особливих куль, реактивних ранців, спеціальних візорів чи силу-силенну інших корисних речей відкриваючи їх у військовому дереві технологій.
На виході ж маємо мішанину з більшості представників жанру. Деякі з запозичених механік працюють добре, інші ж потребують певних допрацювань. Та найважливіше те, що незважаючи на це все, в Age of Wonders: Planetfall просто приємно грати. Завжди приємно бачити, коли подібні цікаві ідеї, для різноманіття, все ж перетворюються з цікавих експериментів у дуже навіть грабельний продукт.