Огляд фільму «Капітан Марвел»

Ще до прем’єри цього фільму піднявся чималий скандал. Пов’язаний він із незадоволенням виконавиці головної ролі тим, що під час прес-туру в неї брали інтерв’ю тільки білі чоловіки. Це спровокувало світову спільноту до цілеспрямованого заниження оцінок фільму на різних агрегаторах. Зі свого боку, Rotten Tomatoes припинила показувати середню оцінку критиків і глядачів. Основною причиною вважають глюк, що робив можливим оцінювання фільму ще до його прем’єри. Єдине, що можна зрозуміти, — це те, що фільм сподобався лише половині глядачів. Але чи і правда фільм «Капітан Марвел» такий поганий? Давайте розбиратися.

Отже, образ цього героя дебютував у грудні 1967 року в серії «Marvel Super-Heroes» за ініціативою Стена Лі та Джина Колана. Тоді його носієм був кріанець на ім’я Мар-Велл. Сучасним Капітаном Марвел є офіцер Повітряних Сил США Керол Денверс, яка з’явилася в березні 1968 року в тій самій серії коміксів, але ідею цього персонажа пан Колан придумував разом із Роєм Томасом

Роботу над екранізацією почали ще у 2013 році. Але з огляду на різні обставини, дата релізу переносилася, допоки її не затвердили на березень цього року. Персонаж мав з’явитися ще в «Ері Альтрона», але, як ми бачимо, не склалося. За сценарій картини відповідали Ніколь Перман («Вартові галактики») та Мег ЛеФов («Думками навиворіт»). Режисери фільму: Анна Боден і Райан Флек, відповідальні за «Mississippi Grind».

Щодо сюжету. У порядку хронології кіновсесвіту, події фільму відбуваються задовго після «Першого месника» й помітно швидше за інші фільми. Тоді Месники в Нью-Йорку ще не бігали, Асгард стояв цілий, а Танос не збирав Камені нескінченності. Фільм переносить нас у 1995 рік та показує історію Керол Денверс (Брі Ларсон), яка є членом «Зоряної Армади» Імперії Кріанців. Там її звуть ім’ям Верс. Її командир Йон-Регг (Джуд Лоу), вчить її контролювати свою силу й наставляє, мовляв, цю міць можуть легко відібрати за волею Абсолютного Інтелекту в разі невдачі. Після розмови загін, у якому вона служить, відправляється на планету де засіли інопланетяни з раси скрулів, які здатні мімікрувати під різних живих істот. Але щось пішло не так, і головну героїню беруть у полон, із якого вона тікає та, через пробиття великої дірки в кораблі противників, відправляється на Землю, щоби знайти жінку зі своїх снів. Там їй допомагатиме агент Щита Нік Ф’юрі (Сем’юел «Motherfucker» Джексон) та агент Колсон (Кларк Грегг). За Верс поквапилися і скрули, на чолі з Талосом (Беном Мендельсоном), щоби розкрити правду про її життя.

Ось такий зачин історії. Здавалося, сюжет доволі простий. Де можна було промахнутися? Виявилося, що в чималій кількості місць. Найбільший промах фільму — це головна героїня. З одного боку, Керол не приваблює своєю передісторію та реплікам, які вона вимовляє. Вони досить буденні та не відрізняються якимись власними особливостями. До того ж, її персонаж не розвивається від слова «взагалі». Вона, як була носієм двох базук у руках, так нею й залишилася. З іншого боку, акторська гра Брі Ларсон не видавала якихось значних перфомансів. Але вини акторки в цьому немає. Причину я озвучив вище. До того ж, вона доволі органічно виглядає в образі Капітана Марвел.

Ще однією проблемою фільму є його філерність. Рядовий глядач може не зрозуміти, хто такий Ронан Обвинувач, що означає Тесеракт для Кіновсесвіту тощо. Та й більше схоже на те, що фільм робили як підведення до «Ендшпіля». Крім цього, фільм наповнений відомими лозунгами про силу волі та феміністичні гасла. Але вони не надають потрібного ефекту, оскільки подаються прямолінійно. У коміксах Мар-Велл був чоловіком і партнером Керол та представляв із себе її любовний інтерес. У фільмі Мар-Велл — це така собі мама, яка турбується про своїх дочок. Причина цієї метаморфози, на жаль, невідома.

Ще хочеться поговорити про те, що Капітан Марвел — надто сильний персонаж, що перетекло з першоджерела. Вона пускає великі згустки енергії, розганяється до швидкості світла, запалює згаслі зірки. Через це ті ж Капітан Америка або Чорна вдова здаватимуться звичайними комахами, яких можуть прихлопнути на раз-два. А з ними пані Денверс доведеться тусуватися в «Ендшпілі», якщо вірити сценам після титрів. До того ж, ми чітко знаємо, чим закінчиться екшен-сцена з її участю. А саме: розкиданими ворогами, або ж великим феєрверком.

Нехай фільм має чимало недоліків, у нього є достатньо переваг, які вас можуть зацікавити. Найбільшою з них є, власне, Нік Ф’юрі. З нього так і ллється харизма, що є, здебільшого, заслугою пана Джексона. До того ж, як би іронічно це не було, розкриваються деталі з його життя: історія пошкодженого ока, походження ідеї проекту «Месники» та причина появи пейджера у «Війні нескінченності». До того ж, омолоджений Нік Ф’юрі виглядає чудово. До такого роду спецефектів я не маю жодних претензій. Та все ж, головною зіркою є кіт на ім’я Гуся, що має свою відповідальну роль. Дійшло до того, що ним стали заміняти Брі Ларсон на постерах. Думаю, багато хто захотів мати в себе вдома такого кота.

Велику порцію насолоди ваші вушка отримають від саундтреку фільму. Музика дуже динамічна та цілком вписується в антураж 90-х років. Та й під час екшн-сцен вона цілком пасує до того, що там коїться. Крім цього, у картину завезли хороші жарти та цитату, яку вже встигли розібрати користувачі інтернету. Яку саме — не скажу, бо це буде вважатися спойлером.

Окремої похвали заслуговує робота над спецефектами. Вони виглядають дуже деталізовано й барвисто. До того ж, ефекти не переливаються одна в одну та не ріжуть очі. За це їх можна похвалити. Також надсилаю вітання художникам костюмів, яким вдалося зробити для прибульців доречне вбрання, що на них виглядає вельми органічно. Також хочеться красно подякувати творцям за перероблену заставку Marvel Studios та камео Стена Лі. Ще одна поява майстра очікується в четвертих «Месниках».

Що варто сказати в підсумку? Можна припустити, що фільм «Капітан Марвел» узяв на себе надто багато. По-перше, це знайомство з новим героєм, який до цього у фільмах не з’являвся. По-друге, це такий собі «оріджін» агентства Щ. И. Т. та Ніка Ф’юрі, зокрема. По-третє, це підведення до фінальної сутички в «Ендшпілі». Ну а по-четверте, це невпевнена відповідь від Disney на «Диво-жінку» від Warner Bros. І через це фільм виглядає як клаптикова ковдра, яку зшили з різних частин, а вибирати, де вона краще виглядає, аж ніяк не легко. На мою думку, творцям варто бути більш поміркованими та не ставити собі задачі, що їм не під силу.

Я б назвав цей фільм посереднім. Тому очікувати від «Капітана Марвел» щось на кшталт «Війни нескінченності» зовсім не варто. Подивимося, як підуть справи в «Ендшпілі», прем’єра якого в Україні призначена на 25 квітня 2019 року.