Overwatch: Платний і задоволений цим

Overwatch. Перший новий світ Blizzard за останні 18! років. Гра і її світ сповнені новизни, оригінальності та своєрідного шарму. З купою цікавих персонажів та непоганою історією. А всі тільки те й роблять, що нарікають. Нарікають на те, що аби пограти треба, о боги, заплатити за гру! Чи так це погано, і хто від цього залишиться в виграші  я й спробую вам пояснити.

Розділ перший: творчі потуги

Модель розповсюдження Overwatch не завжди була такою. Спочатку гра повинна була бути безкоштовною і загалом, в цьому аспекті, практично ідентичною іншому творінню  Blizzard — Heroes of the Storm. Чому ж так не зробили? Бо це вбило би саму суть гри. Однією з особливостей Overwatch є те, що під час матчу можна, ба, навіть ПОТРІБНО змінювати героїв. Це дає значний простір для польоту тактичної думки й стратегічної фантазії. Постійна війна контрпіків і як наслідок, доволі велика динаміка гри. Ось тут криється перший цвях в труні безкоштовності. Адже, якби вони розповсюджували гру як Heroes of the Storm, гравцям довелося би КУПУВАТИ ГЕРОЇВ, що вкрай негативно вплинуло б на гру. Фактично, це не просто позбавило б її значної долі самобутності й однієї з головних особливостей, це псувало би задоволення від гри переважній більшості гравців. Адже баланс було би втоптано в землю простою арифметикою: в кого більше куплених героїв, той краще може пристосуватись до гри противників й, відповідно, отримує перевагу в матчі. Для запобігання цьому мозковиті хлопці з Blizzard, та й навіть ранні тестери, вирішили, що ця модель не годиться. Краще просто продавати гру, де всі герої відкриті відразу — і все буде шоколаді.

Розділ другий: ШАПОЧКИ!!!111

Завдяки цьому гравці отримали не тільки можливість грати вільно на всіх героях — гра приготувала ще кілька доволі непоганих смаколиків. Останнім часом, купа F2P ігор і їхніх гравців просто помішані на різноманітних косметичних покращеннях для своїх віртуальних улюбленців (дякуємо Ґейбу за його симулятори шапок). Не оминуло це й Overwatch, але тут перебіг цієї хвороби протікає геть інакше. Якщо в інших іграх косметика або випадає вкрай рідко, або її можна лише купити, або і те і інше вкупі, то наш пацієнт дає ВСЕ просто так. Так, вам не привиділось. Практично всі образи, спреї та пози персонажів можна відкрити просто граючи, адже за кожен рівень профілю нам дають скриньку, в якій заховано аж чотири (!!!) смаколика. Тобто просто граючи в Overwatch, можна відкрити всі косметичні покращення, хіба лише окрім тих, що дають за попереднє замовлення гри. Втім, особливо нетерплячим, лінюхам і тим, кому гроші в кишені заважають, Blizzard люб’язно нададуть можливість якимось чином це все купити. Тим не менш, порівняно з іншими іграми ця система виглядає більш ніж привабливо.

Розділ третій: про тіммейтів і дно океану

Особисто для мене ще одним вкрай важливим аспектом гри є спільнота гравців. Безкоштовність деяких ігор робить їх просто таки нетрями хамуватого немитого бидла, що псує гру і собі, і оточуючим. Найяскравішим прикладом цього явища можна назвати DotA, де кількість мамограїв на квадратний сантиметр просто захмарна. При цьому наявність голосового чату й практично нульова реакція на скарги гравців дають вищезгаданим індивідам повну свободу дій. Та й навіть якщо щось таки станеться, хто заважає просто створити новий акаунт й просто продовжити веселощі? Overwatch же цілком захищений від такого двома речами.

Ціна — перший рубіж оборони. Більшість вищезгаданих бидланів просто не захоче платити скільки би то не було за “якусь там гру”. А навіть якщо й купить, то двічі подумає перед тим, як почати вести себе “по-дотерськи”, адже таких відловлює й жорстоко карає наступний вал захисту Overwatch. У всіх своїх іграх Blizzard всіляко намагається підтримувати дружню атмосферу та дух спотривного суперництва у своїх ігрових спільнотах, і якщо серед них з’являються “елементи”, що псують задоволення від гри іншим, їх спочатку карають різними штрафами та обмеженнями. Якщо ж порушення продовжуються регулярно й систематично, гравець просто отримує великий такий товстий БАН і втрачає свою не найдешевшу гру.

Все це в купі створює доволі утопічну картину: в грі процвітає ввічливість та взаємопідтримка. За декілька місяців гри був лиш один випадок СПРОБИ почати срач в голосовому чаті, та й то, її придушили буквально за 30 секунд. Вже сам факт існування адекватної спільноти робить платність гри цілком виправданою й, певною мірою, навіть необхідною.

Розділ четвертий: Я — д’Артаньян, всі — гівноїди

Як висновок, можна сказати, що єдиним мінусом платного розповсюдження є те, що гра стала менш доступною. Проте, на мою нескромну думку, це більш ніж окупається. Адже за свої гроші ви отримуєте дійсно якісний продукт, адекватну спільноту, в якій приємно грати та спілкуватись, практично ВЕСЬ контент гри та всі майбутні оновлення. Якщо вже це не вартує того, щоб відвалити трохи грошенят за власний комфорт та задоволення, то що тоді варте?