З особливим задоволенням згадую часи, коли улюблені мною настільні ігри не потребувал жодних доповнень. Вони були досконалими, самобутніми. Їм не потрібні були розширення, які поглиблювали ігровий досвід. Та й спін-офи раніше теж були великою рідкістю. Лиш в останнє десятиліття видавці намацали золоту жилу і раптово почали буквально доїти популярні франшизи, часом настільки інтенсивно, що від цих ігор буквально починає нудити. Так сталося з «Домініоном», «Пандемією», доповненнями та спін-оффами до Ticket To Ride, якими при бажанні можна заповнити цілу поличку.
Чеське видавництво CGE, яке відоме своїми легендарними іграми для досвідчених гравців, на мій погляд, має одне з найнезвичайніших ігрових портфоліо. Крім найелегантнішої настільної цивілізації «Крізь Віки», яку по праву вважають однією з найкращих настільних ігор в історії, CGE також відомі унікальною Adrenaline, яка імітує комп’ютерні шутери від першої особи й низкою інших незвичних релізів. Майже всі ігри видавця варті уваги, вони чіпляють своєю темою, оформленням або технічними рішеннями, такими як доповнена реальність або CD-диск із саундтреком, який був необхідний для ігроладу в неповторній кооперативній грі з минулого Space Alert. Та попри все новаторство, справді відомою компанію зробила гра 2015 року — «Кодові Імена».
Геніальна, найпростіша концепція гри підкорила світ і заговорила всіма популярними мовами. Я бачив, як люди грали в «Кодові імена» всім чим тільки можна: картками з «Діксіту» та «Містеріума», фотографіями акторів, назвами музичних гуртів і навіть власним набором слів написаних на аркуші паперу. «Кодові імена» стали міжнародним хітом, виграли Spiel Des Jahres та стали візитною карткою компанії CGE.
Враховуючи ігрову гнучкість «Кодових Імен», чекати доповнень та спін-оффів довелося недовго. На момент публікації цієї статті, різних версій цієї гри вже опубліковано понад 10 штук. «Кодові Імена: Назад у Гоґвортс», очевидно присвячена всесвіту Гаррі Поттера, наразі найсвіжіша версія гри, локалізована в Україні видавництвом Feelindigo.
Майже всі ігри серії «Кодових Імен» граються за одними правилами. Гравці діляться на дві команди, у кожній з них вибирається “ведучий”, який загадуватиме слова іншим учасникам його команди. Ведучі по черзі дають гравцям підказки у вигляді одного слова та одного числа, де слово — асоціація, яка ідейно пов’язує одну або кілька карток на столі, а число — кількість карток, які пов’язані цим словом.
Команди по черзі намагаються вгадати всі свої слова, намагаючись при цьому випадково не відкрити карти супротивника і не потрапити на карту вбивці, аналог бомби в Сапері, яка завдає негайної поразки команді, що її відкрила.
«Кодові Імена: Назад у Гоґвортс» використовує майже всі правила класичної версії гри, проте, крім суто косметичних змін, має й власні ігроладні нововведення. У «Назад у Гоґвортс» гравці добровільно або за допомогою сортувального капелюха, якщо такий у них є, діляться на команди, які представлені у вигляді факультетів. Факультети, крім свого герба на ігрових жетонах, мають унікальні можливості. Гафелпаф в процесі гри може використовувати карти магічних трав, Слизерин може плести хитрі інтриги тощо. Ці особливі функції факультетів дійсно вносять у гру відчутне розмаїття, дозволяючи кожному факультету грати у своєму стилі.
Новинкою став й режим гри «Змагання за кубок факутльтетів». У цьому змаганні всі перемоги у поєдинках між факультетами відзначаються на спеціальній підставці, зміни в якій рекомендується голосно та офіційно оголошувати: «Десять очок Гріфіндору!”. Ця підставка для очок доволі приваблива, проте має скоріше декоративне призначення, незручна у використанні та займає більше третини коробки.
Картки представлені в грі двосторонні, з одного боку слова, а зі зворотного — картинки, візуальна репрезентація слів, іноді не дуже хорошої якості, взяті з різних фрагментів фільмів за Гаррі Поттером. На відміну від звичайних версій гри «Кодові Імена», доступної широкому колу гравців будь-якого віку, «Назад у Гоґвортс» очевидно містить слова пов’язані виключно з предметами, персонажами та місцями з книг і якщо ви не знайомі з цим всесвітом, хоч би на рівні кінематографу, ви не зможете нормально зіграти. Знання персонажів та лору всесвіту «Гаррі Поттера» тут важливі фундаментально. Очевидно, «Кодові Імена: Назад у Гоґвортс» — гра, створена виключно для фанатів франшизи.
Настільна гра «Кодові Імена: Назад у Гоґвортс» — це черговий цікавий кейс того, як масова культура “перепаковує” вже знайомі механіки через відомі світи. Оригінальні Кодові Імена — це чиста, майже абстрактна гра на асоціації. У цій версії, поверх вже звичної механіки, накладається шар ностальгії, який для деяких гравців, може бути важливішим за ігролад. Це класичний приклад культурної адаптації, де контент змінюється лише на рівні символів, а не на рівні сенсу. Всесвіт «Гаррі Поттера» тут представлений скоріше як популярний бренд, що слугує типовим прикладом того, як складний літературний чи кінематографічний наратив редукується до набору відомих іконок та зображень.
З іншого боку, одне із завдань настільної індустрії — постійно залучати в хобі нових людей і з цим чудово справляються прості ігри за популярними франшизами. Вже знайома, популярна тематика знижує поріг входу для нових гравців і дозволяє незнайомим людям порозумітися між собою. Таким чином, звичайні люди, які не грають у настільні ігри, можуть зайти в це прекрасне, інклюзивне хобі через набагато більш універсальний медіум, наприклад любов до «Гаррі Поттера».