Історія серії Need for Speed. Частина №6 [ProStreet, Undercover]

Здавалося, Black Box створила свій власний вдалий рецепт розробки аркадних перегонів. Та з кожним роком її напрацювання втрачали актуальність, а шанувальники серії потрохи починали нудитися від одноманітності, яку пропонувала студія. Сьогодні мова піде про дві частини NFS, які ледь не згубили Black Box. Те, за що так багато людей полюбили Need for Speed, могло стати початком кінця для франчайзу.

Need for Speed: ProStreet

Після релізу Carbon, Black Box розділили на дві групи. Кожна команда працювала над новою Need for Speed. Відмінність була у тому, що одним на розробку наступної частини серії відводився рік, а друга група мала змогу працювати удвічі довше. У такий спосіб EA змогла б продовжити щорічний випуск нової частини NFS. Та чи виправданим було таке рішення?

Отож, наступною у черзі стала ProStreet. Основною її відмінністю від попередниць є те, що забавка зробила феноменальний крок у бік жанру автосимуляторів. Але про це пізніше. Розпочнемо зі сюжету. Вперше у серії з’явився протагоніст, який мав власне ім’я та прізвище. Розробники вирішили назвати його Раяном Купером. За сюжетом він, після нелегальних вуличних перегонів, вирішує взяти участь уже в офіційних змаганнях. Починаючи свою кар’єру, Раян натрапляє на тамтешнього «короля перегонів» Ріо Ватанабі, від якого чує неприємні коментарі ще на початку гри. Головний герой, звісно, повинен довести, що приїхав на ці змагання не дарма. Аби позмагатися з Ріо, гравець має пройти чимало вікендів, які у свою чергу включають певну кількість гонок. Так продовжується до тих пір, допоки нам не дадуть змогу надерти зади королям кожного типу змагань, а потім, звісно, і Ріо.

Need for Speed: ProStreet | Screenshot

При проходженні гри часто показують коротенькі відео, де той чи інший персонаж викаблучується своїми уміннями. Та натхнення у розробників вистачило лише на розробку детальних моделей протагоніста, Ріо Ватанабі, декількох чарівних дівчат та ді-джея, який любить потеревенити під час перегонів. Усі інші персонажі представлені лише у вигляді авто. Отакі примарні гонщики… Головний герой ще й увесь час носить шолом, що додає певної інтриги при проходженні. Та навіть у кінці він його так і не зніме.

Змагання поділені на три групи, які уособлюють організації Battle Machine, React Team Sessions і Super Promotion. Кожна організація проводить певну кількість вікендів. При проходженні такого щотижневика гравцеві потрібно здобувати очки за виграші у змаганнях. Після досягнення певної кількості балів, нам дають обрати один зі жетонів, серед яких можуть бути поліпшені деталі для автомобіля тощо. Дуже часто за один вікенд можна заробити декілька жетонів.

Розробники не полінилися додати систему пошкоджень автомобілів. Якщо кермувати агрегатом необережно, то від ударів погіршаться не лише його характеристики, а й, наприклад, може відвалитися бампер, бокове скло, капот тощо. Розбити ущент авто можна не лише візуально, а й фізично. Тоді доведеться витрачати гроші на ремонт агрегата або використовувати відповідний жетон. Така особливість неабияк наблизила ProStreet до статусу автомсимулятора. До того ж, це змушує гравця бути максимально обережним під час гонки. Різноманіття авто у грі також непогане, але ледь не половину з них EA спромоглася запхати до Booster Pack, який продавався окремо від основної гри. Ох, ця Electronic Arts…

Need for Speed: ProStreet | Screenshot

У грі також з’явилася динамічна смуга, яка дає змогу оцінювати швидкість автомобіля та входити у поворот якомога краще. Функцію «Speedbreaker» прибрали, але важливу роль у заїздах відіграє «Autosculpt» . За допомогою останньої можна кастомізувати кожну деталь кузова на власний смак. Від нахилу спойлера або ширини отворів у бампері багато чого залежить. Адже потік повітря, який проходить крізь усі ці надбудови, може стримувати автомобіль або допомагати йому набирати швидкість під час перегонів. Раніше Black Box уже намагалася маніпулювати зі сліпстрімом у Carbon, але там він виглядав, наче чарівна здібність, яку можна активувати натиском кнопки, а не трюк, котрий використовують професійні гонщики для підвищення швидкості та економії пального. Що ж, після такого розробники взялися за голову та зробили ставку на реалізм у ProStreet. Для кожного авто вибір капотів та спойлерів обмежений, тому обирати доводиться з того, що є. А от налаштувати внутрішні частини агрегата можна доволі детально. Ще одне підтвердження того, що ProStreet — це радше автосимулятор. Гравець також має змогу перевірити потужність автомобіля у спеціальному пункті крамниці. Аналогічна можливість була ще у Underground 2, але з візуальним оформленням.

Автомобілі поділені на 3 класи, які відображають рівні потужності агрегатів. При купівлі авто потрібно обрати тип змагань, у якому в майбутньому гравець буде його використовувати. Саме тому варто звертати увагу на те, який автомобіль ви продаєте, адже пізніше доведеться чесати собі лоба та проходити старі вікенди, щоб накопичити готівки заново на новий агрегат.

Графічно гра виглядає чудово навіть майже після десяти років з дня свого релізу. Такого рівня розробникам вдалося досягнути за рахунок закритих трас, адже єдиного відкритого всесвіту в ProStreet немає. Кожна гонка завантажується окремо, а це дало змогу використати зайву потужність для деталізації траси та автомобілів. Ще однією особливістю ProStreet є те, що всі заїзди відбуваються в реальних містах. Кожна траса має оформлення відповідно до регіону, в якому проводяться перегони. Декорації не просто милують око, а додають певної атмосфери при проходженні. Та під кінець це захоплення зникає, адже заїзди дуже часто повторюються.

Need for Speed: ProStreet | Screenshot

Режими гри залишилися колишніми, але з деякими змінами. Наприклад, заїзд від однієї точки до іншої називається швидкісною гонкою. У ній доволі легко досягнути максимальної швидкості, тому цей тип змагань є небезпечним, адже один невірний рух може призвести до перекидання. Також розробники додали видозмінений драґ, в якому потрібно якомога довше проїхати на задніх колесах. Він Дизель точно був у захваті від такої інновації. Перед кожним подібним змаганням важливе значення має розігрів шин. Чим ліпше вам вдалося його зробити, тим кращі показники матиме авто під час заїзду.

З ProStreet пов’язано мало цікавих фактів. Втім, найбільш інтригуючим є те, що Раян Купер, ймовірно, є протагоністом усіх частин NFS, починаючи з Underground. На це вказують безліч деталей, які приховали у цих іграх розробники. Найчастіше користувачі схиляються до того, що це лише дрібні приємнощі для шанувальників серії. Та теорій щодо подій, які відбувалися у всесвіті Need for Speed, від цього не поменшало.

ProStreet є чим зацікавити гравця, але вона була радше смачною закускою, яку подають перед основною стравою. Фанів Need for Speed більше цікавило, що підготує інша частина розробників за два роки клопіткої роботи.

Need for Speed: Undercover

Що ж… Black Box таки змогла здивувати гравців. Та ці емоції були аж ніяк не позитивними. Повне паразитування на ідеях попередніх частин Need Fro Speed та фільмів початку 2000-их настільки обурили гравців, що майбутнє франчайзу вперше за довгі роки стало невизначеним.

Need for Speed: Undercover | Screenshots

Почнемо з того, що історія Undercover показується через серіал, який мало нагадує відео з Most Wanted або Carbon. Режисеру та оператору взагалі варто надавати окремих чортів, адже виглядає все настільки дешево, що фільми для дорослих іноді дивитися приємніше. Тим не менш, подача — це лише пів біди. Сюжет базується на проникненні безіменного мовчазного персонажа у бандитський синдикат нелегальних гонщиків. Гмм, це аж ніяк не нагадує Форсаж… Ні-ні, жодним чином! Агент під прикриттям повинен змагатися у перегонах, викрадати авто, а потім нейтралізовувати місцевих бандитів, у яких раніше і працював. Нашими сподвижниками є прекрасні представниці людства Кармен Мендес та Чейз Лін. Останню зіграла доволі відома Меґґі К’ю, яка своїми принадами спонукає дивитися сюжетні ролики з певним ентузіазмом. Втім, історія все одно клішована, а персонажі фактично не розкриваються. Нас просто змушують робити певну роботу, допоки ми не приберемо майже всю верхівку злочинного синдикату. У кінці Чейз виявиться зрадницею, що і є основною сюжетною несподіванкою. Гравець повинен буде її зупинити, але навіть після усього цього важко зрозуміти її мотивацію, адже нічого детально гравцеві не розповідають.

Ігроладно Undercover є вінегретом з усіх попередніх частин Need for Speed. Складається враження, що розробники просто закинули в один казан вдалі напрацювання і перемішали їх здоровенною ложкою. Та вдалася їм не дуже вишукана страва. За два роки Black Box не змогла придумати чогось справді нового, щоб здивувати користувачів.

У Undercover гравець може одним натиском кнопки увімкнути найближче завдання та одразу розпочати його. Під час проходження відкриваються нові частини Трі-Сіті — мІста, де відбуваються події гри. Чим далі, тим більше перегонів з’являються на мапі. З нововведень можна відзначити режими з викрадення авто, гонки на шосе та знешкодження супротивника. Останній тип змагань є найбільш аркадним та іноді може затягнутися на доволі довгий час, адже супротивника потрібно спочатку наздогнати, а потім вибити із нього весь непотріб. Ще у грі немає ні драґу, ні дрифту. Про це навіть говорити не хочеться, нехай такі кардинальні рішення залишаться на совісті розробників.

Need for Speed: Undercover | Screenshots

Варто відзначити, що змагання з поліцейськими є повноцінною частиною гри, тому оминути їх не вдасться, як це було в Carbon. В одній із місій нам потрібно навіть викрасти автомобіль стражів порядку. Копи поводять себе агресивно, тому легкої прогулянки під час проходження не буде. Коли втекти від поліції все ж не вдається, гравець може переглянути доволі цікаві відео затримання головного героя. Арсенал поліцейських не змінився, тому якихось нових викрутасів від них не варто очікувати.

Місто не виглядає вражаюче, але автомобілі, які можна добряче побити, милують око. Та й вибір деталей для авто широкий, порівнюючи з попередницею Undercover. Проте гра все одно поступається за цим показником навіть першій Underground. Функція «Autosculpt» нікуди не ділася. Автомобіль можна прикрасити за власними вподобаннями: наклеїти декілька шарів вінілу, обрати розмір спойлера тощо. Звісно, не обійшлося і без підвищення потужності агрегата, але налаштувати детально, наприклад, двигун, як це було в ProStreet, не можна. У грі є чотири класи авто, які гравець розблоковує по мірі проходження. Виконуючи завдання, можна отримати агрегати і задарма. Мабуть, розробники компенсували таким чином жетони на отримання авто суперника, які були в Carbon та Most Wanted. Також до гри повернули можливість вповільнювати час, яка є дуже корисною під кінець проходження, коли динаміка перегонів суттєво зростає. До того часу можна й забути про її існування…

Need for Speed: Undercover | Screenshots

Undercover спочатку мала називатися The Chase, на що вказує трейлер ранньої версії гри. Ймовірно, Black Box змінила назву через переосмислення кінцевого продукту, а свої невикористані напрацювання пізніше реалізувала у The Run. До такого висновку штовхає певна тотожність назв The Chase і The Run. У версіях Undercover для PlayStation 2 та Wii, які розробляла Exient Entertainment, замість оригінального міста творці використали частину видозміненого Рокпорта. Важко сказати, що це якась неймовірна зачіпка. Втім, Undercover могла б стати і продовженням Most Wanted. Ці ігри справді дуже схожі стилістично.

Black Box опинилася перед загрозою закриття, але пізніше студія зайнялася розробкою безкоштовної World, а потім ще й The Run. Остання все ж не змогла відродити славу колись відомим ігроробам, але забувати про те, що саме Black Box створила найкультовіші гонкові забавки, ніхто ще довгенько не буде. Над наступною частиною NFS клопоталася вже зовсім інша студія, тому й продукт видався дещо незвичним. Та про це ви дізнаєтеся наступного разу.


Приєднуйтесь! Ще більше коротких, але цікавих новин у нашій групі Facebook: fb.com/PlayUA.games


Вам це може сподобатись

Приєднуйся до обговорення →
  • Сплітстрім же був з Андеграунда (а може й раніше). Можна було “зачепитися” за суперника і легко його обігнати.

  • Oleksandr Masnyi

    Азіатка була сексуальна?
    Пф,латинка виглядала краще)

  • Михайло

    Для мене самою кращою частиною залишається Most Wanted.

  • Van’a Koval

    Вкотре доведено, що конвеєр до добра не доведе.

  • Дмитро

    а я ось Про Стріт дуже полюбив – складніше керування, пошкодження, той самий видозмінений драг (називався “Вилла”) – ці моменти нереально сподобались. Ще досі пам’ятаю рекорд пройденої дистанції тільки на задніх колесах – 1364 м, і це при тому що траса була довжиною 1000 м; також на якій машині це зробив – тойота супра з більше ніж тисячею конячок. Також запам’яталось як проходив гонку спринт в каньйоні проти короля – намагався скинути з траси щоб він отримав пошкодження і я міг доїхати не надриваючись)))) незабутні відчуття від цієї гри)

    • Дмитро

      чого не скажу про Undercover – жодного моменту, який міг би запам’ятатись =