Assassin’s Creed — історично [не]достовірна 4/6

Четверта частина Assassin’s Creed відносить нас у самий розпал Золотого віку піратства. З кінця 17 до кінця 18 століття морські розбійники хазяйнували на Карибах і навіть певний час мали свою державність. На островах виникали справжні піратські республіки, управління яких було чимось подібне на нашу Січ, хоча на відміну від Козацької держави, їхнє існування завжди було коротким через внутрішні чвари і зовнішні загрози.

ГЕРОЙ

Цього разу наш головний герой Едвард Кенуей ніякого стосунку до асасинів не має і долучається до братства випадково в ході сюжету. Едвард – капер, який пізніше захопив корабель і став піратським капітаном.

Капер — це приватна особа, яка з дозволу верховної влади, у нашому випадку Британської Імперії, споряджала за свій рахунок судно, наймала команду з метою захоплювати торговельні кораблі ворога, у нашому випадку іспанців, а інколи — і нейтральних держав. Власне, різниця між капером і піратом лише в тому, що останні працювали на себе, а не на Корону.

КОРАБЕЛЬ

Який пірат без корабля? Корабель головного героя називається „Галка“ і технічно кораблем вважатися взагалі не може. Носити це горде ім’я заслужили лише човни, які мають щонайменше 3 мачти і прямі вітрила, а „Галка“ – це суміш фрегата і двохмачтового бріга. Ясно, що ніякого реалізму в питаннях судноплавства від гри чекати не варто. Якби хтось поставив гармати на корму справжнього корабля, він би одразу пішов на дно. Змінити курс і швидкість можна буквально за секунду. А ви стали б грати в гру, де вітрила треба піднімати у кращому випадку годину? Monkey Islands теж не за достовірність люблять. Головне – передати дух морських пригод, аби навіть такі сухопутні щури, як ми могли відчути себе піратами.

СОЮЗНИКИ

У грі ми зустрічаємо капітана Єдварда Тіча, легендарного пірата „Чорна Борода“, капітана „Помсти Королеви Анни“. У 1717 році новий губернатор Багам Вудс Роджерс повністю заборонив піратство. Деякі корсари здалися в обмін на обіцяну амністію, але не Чорна Борода.

Він уперше підняв над своїм кораблем чорний стяг – символ непокори, та всупереч популярній легенді там був зображений не Веселий Роджер – череп з перехрещеними кістками, а скелет, який в одній руці тримає піщаний годинник – символ невідворотності смерті, а в іншій – спис, яким готується проштрикнути людське серце.

ПІРАТИ-ЖІНКИ

Були серед піратів і жінки, руйнуючи міф про слабкість своєї статі. Серед друзів Едварда Кенуея – Енн Бонні та Мері Рід, дві піратки, піратеси, корсарки, коротше, дві морські розбійниці, які існували насправді.
У грі Енн Бонні – служниця у шинку на піратському острові, а пізніше штурман на кораблі головного героя. Насправді вона була донькою заможного поміщика з Ямайки. Відмовившись від шлюбу з розрахунку, вона втекла з бідним матросом, а потім зустріла пірата Рекхема, разом з яким почала вести розбійницьке життя. Була засуджена до страти, але вирок так і не виконали. За однією з версій її викупили рідні, вона почала нове життя, вийшла заміж, народила купу дітей і померла у віці 82 років.

За сюжетом спочатку Мері Рід предстає перед нами як чоловік Джим Кід, син відомого піратського капітана. Лише потім Едварду відкривається її істинна сутність – Джим Кід – жінка, ще й асасин.

Справжній Мері Рід теж довелося постійно прикидатися чоловіком. Спочатку була дивна історія у дитинстві – мати дівчинки одягала незаконнонароджену доньку як свого померлого сина, щоб дурити багату свекруху. Потім підлітком Мері Рід, переодягшись хлопчиком, вступила в кадети. Пізніше відправилася у Новий Світ, де корабель, на якому вона подорожувала, захопили Енн Бонні та Рекхем. Вона приєдналася до них і всі троє зажили щасливою шведською родиною, доки їх не схопили солдати губернатора. Імовірно, померла в тюрмі.

ВОРОГИ

Одним з головних антогоністів гри є губернатор Багамських островів Вудс Роджерс. Хоча він і сам починав капером, Роджерс вів активну боротьбу проти піратства.

Ще під час своєї служби простим капітаном на одному з островів він врятував англійського матроса Александра Селькірка, який став прототипом Робінзона Крузо. Не зважаючи на бойові заслуги, губернатор з нього вийшов так собі, і він навіть відсидів за борги одразу перед своїм другим строком на тій же відповідальній посаді.

(на фото – пам’ятник Роджерсу на острові Нассау)

Assassin’s Creed IV: Black Flag вийшла мало не найвеселішою частиною серією, адже нам дозволили не тільки рятувати світ, а й грабувати, водити власний корабель, шукати скарби і навіть бити китів. Ясно, що за усіма цими веселощами тамплієри якось відійшли на другий план, але вже в наступній статті ми розповімо вам про відродження могутнього ордену, а в повітрі знову з часів третьої гри запахне революцією.

ІНШІ ЧАСТИНИ
1 | 2 | 3 | 5 | 6